Рішення № 47639980, 27.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.15р. Справа № 904/4577/15

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком", м. Дніпродзержинськ

про відшкодування заборгованості в сумі 39 828, 39 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Породько Ю.І., дов. № б/н від 18.06.15р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про відшкодування заборгованості в сумі 39 828, 39 грн., що складають суму заборгованості за Договором № Д/В-14546/НЮ від 13.03.14р.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що при розрахунку суми заборгованості позивачем враховані лише поставки, які здійснювались на відокремлений підрозділ позивача - ВД Красний Лиман. В той час, як відповідно до умов спірного договору, відповідачем здійснено поставку і на інші відокремлені підрозділи позивача на суму більшу, ніж перерахована останнім, у зв'язку з чим у позивача утворилась заборгованість за поставку товару, а тому, вимоги позивача є безпідставними.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено не було, з огляду, на те, що господарський суд відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України обмежений строком розгляду спору, який закінчується 26.07.15 р.

23.07.15 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.14 р. між Державним підприємством „Донецька залізниця" (Покупець; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марком" (Постачальник; відповідач) укладено договір № Д/В-14546/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, предметом Договору є поставка Постачальником Покупцю товару в асортименті та кількості згідно специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору.

В п. 1.2. Договору сторони передбачили, що найменування товару: молоко рідке 2,5-2,7 % жирності.

Згідно п. 4.1. Договору, товар повинен бути поставлений Постачальником протягом 10 календарних днів від дня надання заявки Покупцем.

Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі.

Покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної (залізничної накладної) та акту прийому-передачі на отримання товару.

Звертаючись із даним позовом, позивач посилається на те, що згідно платіжних доручень № 1138 від 29.12.14 р. та № 1153 від 30.12.14 р., останній перерахував ВД Красний Лиман грошові кошти на загальну суму 93 919, 21 грн., які в подальшому були перераховані відповідачу в якості попередньої оплати за поставку товару за Договором № Д/В-14546/НЮ від 13.03.14р. Проте, відповідач поставку товару не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до ТОВ „Марком" із вимогою про повернення вище зазначених коштів, яка залишилась без відповіді, що і стало причиною для звернення позивача до суду.

Заявлені вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В п. 4.2. Договору сторони передбачили, що датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару та підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами Договору.

Товар постачається Постачальником за рахунок Постачальника на склад Покупця згідно Додатка № 2 до договору на умовах СРТ згідно правил Інкотермс-2010 (п. 4.3.).

Так, в Додатку № 2 до Договору сторони узгодили перелік структурних підрозділів ДП „Донецька залізниця", на які здійснюється поставка товару, а саме: Вагонні депо Волноваха, Ясинувата, Красноармійськ, Іловайськ, Красний Лиман, Слов'янськ, Констянтинівка, Попасна, Комунарськ, Дебальцеве, Щетове.

Згідно п. 8.4. Договору підтвердженням про одержання товару Покупцем є накладна на приймання товару та акт прийому-передачі товару, оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін. Акт прийому-передачі Покупець повертає Постачальнику після підтвердження Покупцем факту отримання.

Матеріали справи свідчать про те, що виконуючи умови Договору, відповідач протягом 2014 р. здійснив поставку товару на відокремлені структурні підрозділи підприємства позивача на загальну суму 908 948, 05 грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи копії видаткових накладних (том 1, а.с. 15-41, 184-250; том 2, а.с. 1-36).

Позивач здійснив розрахунки за поставлений товар на загальну суму 886 748, 05 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок (том 1 а.с. 57-69, 146-183).

Таким чином, відповідач зобов'язання за спірним Договором щодо поставки товару позивачу виконав належним чином.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б спростовували факт належного виконання відповідачем умов Договору поставки, позивач не надав.

Посилання останнього на акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами, як доказ наявності заборгованості відповідача не приймається судом, оскільки, зазначений акт складений лише тільки щодо поставок на товару в ВД Красний Лиман, в той час, як на підставі умов Договору відбувались поставки і в інші структурні підрозділи, перелік яких визначений Додатком № 2 до Договору.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача безпідставними, у зв'язку з чим, останні не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено:28.07.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко