Ухвала суду № 47636270, 28.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/3436/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/1399/15 Головуючий в 1-й інстанції: Ісаков Д.О.

Єдиний унікальний №334/34366/15-к

Категорія: ст.ст. 28 ч.3, 205 ч.2, 28 ч.3, 358 ч.3,

28 ч.3, 358 ч.4, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України Доповідач в 2-й інстанції: Жовніренко В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого-судді Жовніренко В.П.

суддів: Імберової Г.П., Фоміна В.А.

при секретарі Хомяк К.В.

за участю прокурора Маслобоєва О.О.,

підозрюваних: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисникапідозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Семенова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080000000263, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Запоріжжя, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Запоріжжя, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Запоріжжя, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановила:

До суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою звернувся прокурор у кримінальному провадженні Маслобоєв О.О., в якій просить ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2015 року щодо обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5скасувати у зв'язку з неправильним тлумаченням закону, який суперечить його точному змісту та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та призначити проведення нового підготовчого засідання у вказаному кримінальному провадженні у суді першої інстанції.

В обґрунтування скарги апелянт послався на наступні обставини:

- незважаючи на виказані сторонами обвинувачення та захисту думки про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, у порушення вимог ст.ст. 314-317 КПК України, суд фактично почав вдаватись до дослідження факту доведеності вини ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, ставлячи під сумнів викладення обставин вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), що відповідно до вимог КПК України встановлюється під час судового розгляду після дослідження наданих стороною обвинувачення доказів;

- у порушення норм КПК України, в ухвалі фактично надана однобічна оцінка даним і структурі обвинувального акту;

- з мотивувальної частини ухвали суду вбачається, що обвинувальний акт начебто не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення (злочину), проте, в обвинувальному акті викладено фактичні обставини вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 кримінальних правопорушень (злочинів), які саме прокурор вважає встановленими, зазначена їх правова кваліфікація з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, яке є тотожнім з повідомленнями про підозру. Зазначені обставини повинні бути досліджені під час судового розгляду кримінального провадження;

- відповідно до положень ст. 338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, водночас, лише під час судового розгляду на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, було б вивчено та досліджено всі докази надані сторонами докази та за наявності підстав, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог ст. 341 КПК України склав би обвинувальний акт, в якому сформулював би змінене обвинувачення та виклав обґрунтування прийнятого рішення. При цьому, вирішення питання щодо невідповідності викладу в обвинувальному акті фактичних обставин провадження судом зроблено без дослідження та аналізу доказів, питання щодо доручення яких вирішується після призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

З урахуванням зазначених обставин апелянт вважає, що під час складання обвинувального акту істотних порушень кримінального процесуального закону та таких порушень, які можуть перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, допущено не було, а за відсутності достатніх підстав для повернення обвинувального акту прокурору, суд, у порушення вимог ст. ст. 314, 315 КПК України, не призначив судовий розгляд на підставі обвинувального акту та не вжив заходів щодо проведення підготовки до судового розгляду.

Оскаржуваною ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 28 ч. 3, 205 ч. 2, 28 ч. 3, 358 ч. 3, 28 ч. 3, 358 ч. 4, 28 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, повернутий прокурору відділу прокуратури Запорізької області, у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК України, оскільки виклад фактичних обставин у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, які прокурор вважає встановленими, містять в собі суперечності.

Прийняте рішення суд мотивував наступними обставинами:

- в епізоді, передбаченому ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, стороною обвинувачення викладено цілий перелік фірм та підприємств контрагентів: ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ-2004», ТОВ «АЛЬЯНС ЛТД КО», ТОВ «А.П.Х.», ТОВ «БІЛЛОНА КОМПАНІ», ТОВ ТД «ДУНАЄВЕЦЬКИИ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД», ТОВ «ОПК «ПРОФЕСІОНАЛ», ТОВ «3ГБ», ТОВ «МД ГРУП», ТОВ «ІНТЕРМЕТ», ТОВ «ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ГЕОІНФОРМАТИКИ», ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УНІКОН», ТОВ «ТАВРІЯ БУДПОСТАЧ», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ОЛЬВІЯ», ТОВ «ЕГІДА», ДП МЕК «УКРЕНЕРГО», ФОП «ОСОБА_8», кошти яких надходили на розрахункові рахунки фіктивних підприємств ТОВ «ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСПЛАВ», ТОВ «СПЕКТР-Н», ТОВ «ІНТЕРА», та ТОВ «ФРАНТІР», але з обвинувального акту не вбачається, на які рахунки, за які саме товари або послуги, яку конкретно суму грошових коштів кожне з підприємств або фірм перераховувало - на фіктивні підприємства ТОВ «ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСПЛАВ», ТОВ «СПЕКТР-Н», ТОВ «ІНТЕРА», та ТОВ «ФРАНТІР»;

- з обвинувального акту вбачається, що грошові кошти після переводились в результаті проведення безтоварних операцій на розрахункові рахунки ФОП «ОСОБА_5» та ФОП «ОСОБА_9», а в подальшому за допомогою грошових чеків конвертовувались у готівку, але в епізоді, передбаченому ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, обвинувачена ОСОБА_4 з відома ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, заповнювала від імені ФОП «ОСОБА_5» та ФОП «ОСОБА_9» грошові чеки та подавала до банківської установи, а саме АКБ «Національний Кредит», проте з обвинувального акту важко зрозуміти, на підставі якого правового документу у неї приймали грошовий чек, а після цього видавали грошові кошти, не вбачається подальша доля грошових коштів, кому вони передавались, ким, у який спосіб, та місце, де ця подія відбувалась;

- в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від суми після отримання в результаті конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, отримували 5% від суми, але в обвинувальному акті не зазначено, які саме суми вони отримували після кожної проведеної банківської операції, як саме суми грошових коштів розподілялись між членами групи, як вони ними розпоряджались;

- в обвинувальному акті зазначено, що, здійснюючи підготовчі заходи для успішної реалізації злочинного наміру, ОСОБА_2, діючи узгоджено з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за заздалегідь обумовленим планом, з метою конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, прийняв рішення використовувати розрахунковий рахунок, документи та печатку ОСОБА_9, який 06.02.2008 року зареєструвався у виконавчому комітеті Запорізької міської ради як ФОП «ОСОБА_9» (ІПН НОМЕР_1), реєстраційний № НОМЕР_2, згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП НОМЕР_3, а 28.03.2008 року отримав у державній податковій інспекції Заводського району м. Запоріжжя свідоцтво № 100107434 про реєстрацію платника ПДВ, не ставлячи при цьому останнього до відома про свої істинні злочинні наміри, але з даного опису обставин не зрозуміло, за яких обставин та кому були передані повноваження ФОП «ОСОБА_9» щодо використання документів, рахунку та печатки, та яким чином вони використовувались;

- при викладенні обвинувачення відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України зазначено, що він давав вказівки своїм співучасникам, але не вказано кому саме і які вказівки. Крім того, з обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_2 працював заступником керуючого ОФ АКБ «Національний кредит», проте при складанні обвинувального акта зазначене не враховано та не вказано конкретно, в чому саме відобразилось використовування службового становища з урахуванням того, що ОСОБА_2 працював у зазначеному банку та обіймав певну посаду;

- під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підозрюються у вчиненні злочинів, які їм інкримінуються.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, прокурора, який підтримав свою скаргу, підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Семенова М.В., які теж підтримали апеляційну скаргу прокурора у провадженні, просили ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд провадження, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, ухвала суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального провадження, правову кваліфікацію кримінального правопорушення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складання та затвердження.

До обвинувального акта додаються реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при складанні обвинувального акта щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 слідчим та прокурором були дотримані.

Повернення судом обвинувального акта щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 прокурору із зазначених в ухвалі мотивів, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки в ньому містяться всі відомості, зазначені в ст. 291 КПК України.

Крім того, в ухвалі судом допущені протиріччя, оскільки зазначаючи в ухвалі, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в ній далі зазначається, що в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, що відповідно до ст. 291 КПК України і має міститиобвинувальний акт, а саме виклад фактичних обставин кримінального провадження, правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Маслобоєва О.О. задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 28 ч. 3, 205 ч. 2, 28 ч. 3, 358 ч. 3, 28 ч. 3, 358 ч. 4, 28 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, повернутий прокурору відділу прокуратури Запорізької області, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, скасувати та призначити новий розгляд у тому ж суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

В.П. ЖовніренкоГ.П. ІмбероваВ.А.Фомін