Ухвала суду № 47632940, 29.07.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3750/15-к

У Х В А Л А

29.07.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в колегіальному складі:

головуючої судді Дергачової Н.В.,

суддів Монич О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Светлович К.В.,

з участю прокурора Нам'яка Ю.Ю.,

захисників ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, кримінальне провадження № 1-кп/308/394/15 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12015070030000486 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження № 1-кп/308/394/15 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12015070030000486 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Судом за ухвалою від 08.06.2015 року було продовжено строк тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою до 05 серпня 2015 року.

21.07.2015 року згідно розпорядження № 220 щодо призначення повторного неавтоматичного розподілу справ, у відповідності до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та протоколу зборів суддів № 20 здійснено повторний авторозподіл головуючого по справі для розгляду питання про продовження строків тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у звязку з тим, що суддя Лемак О.В., знаходиться у відпустці, та визначено головуючим суддю Дергачову Н.В., а за розпорядженням від 23.07.2015 № 223 у відповідності до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 2 Рішення зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2013 замінено члена колегії Леміша О.М. у звязку із перебуванням у відпустці на ОСОБА_1

За ухвалою від 28.07.2015 судом було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та доручено Закарпатському обласному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для проведення невідкладної процесуальної дії вирішення питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4, і забезпечити його прибуття в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на 10 год. 00 хв. 29 липня 2015 року для участі у кримінальному провадженні. На виконання зазначеної ухвали суду призначено для участі у вирішенні зазначеного питання захисника ОСОБА_2.

В судовому засіданні прокурором Нм'яком Ю.Ю. заявлено письмові клопотання - продовжити обвинуваченимОСОБА_4, ОСОБА_5строк тримання під вартою до двох місяців, строк якого спливає, посилаючись на наявні ризики передбачені КПК України.

При цьому ним зазначено у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, що він будучи судимим (вироком Ужгородського міськрайонного суду від 06.05.2014, згідно якого останньому призначено покарання за вчинення злочину, передбаченого ст.. 185 ч.ч. 2,3 України у вигляді 3 років позбавлення волі та звільнено на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки), а також 02.12.2014 року висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте він не став на шлях виправлення і повторно вчинив новий, особливо тяжкий, умисний, корисливий злочин. Стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 прокурор зазначив, що ним був вчинений злочин повторно, оскільки 30.08.2010 останній був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за який судимість не знята і не погашена. Стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_2 просив його підзахисному разом із обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити грошову заставу у розмірі 8900 грн.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_3 в судовому засіданні подав письмове клопотання та просив змінити запобіжний захід ОСОБА_5С з тримання під вартою на особисте зобовязання. В поданому клопотанні вказав, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були допитані в попередньомусудовому засіданні та обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що сам скоїв розбійний напад. Ці покази також підтверджуються допитом потерпілої. Зазначає про те, що ОСОБА_5 не ухиляєтьсявід суду, не робить тиск на слідство та учасників процесу та позбавлений можливості спілкування з своєю дитиною.

ОбвинуваченіОСОБА_4 та ОСОБА_5підтримали думку своїх захисників.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв'язку зі спливом строку з дня продовження тримання під вартоюОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання його під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносноОСОБА_4 та ОСОБА_5суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків. Застосування таких заходів завжди повязано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, думку прокурора про продовженняОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років, те, щоОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються в скоєнні особливо тяжкого злочину, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом вважає, що воно підлягає до задоволення. Суду не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5залишаючись на волі, не будуть ухилятись від слідства та суду, не будуть чинити тиск на потерпілих, не надано докази погіршення їх стану здоров'я. Суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченихОСОБА_4 та ОСОБА_5інших більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам визначених ст. 177 КПК України. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносноОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, отже суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченихОСОБА_4 та ОСОБА_5

Крім того, як зазначено у ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою на період судового розглядусправи але не більше ніжна 60 днів - до25 вересня 2015 року.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, під вартою на період судового розглядусправи але не більше ніжна 60 днів -до 25 вересня 2015 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику відділу ДДПВП України Закарпатської області, Закарпатської УВП №9.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.В. Дергачова

Суддя О.В. Монич

Суддя П.П. Микуляк