Постанова № 47628907, 29.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17101/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Жигіля Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Київська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3» ( далі - позивач ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Київська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 20.10.2014р. № 3 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.06.2014 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було зареєстровано декларацію № КВ083141780671 замовників ТОВ «Глобал Строй-3» і ТОВ «Київмонтажбуд» про початок виконання будівельних робіт «Реокнструкція нежитлового будинку та будівництво житлової прибудови по вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва».

16.10.2014 р. на адресу відповідача-1 надійшов лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 15.10.2014 р. № 10077/0/07-14/27-14, в якому повідомлялось, що ТОВ «Глобал Строй-3» і ТОВ «Київмонтажбуд» не звертались до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із заявою для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (архітектурно-будівельного завдання) на вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва, а також, що у зазначених замовників відсутні документи, що посвідчують право власності чи користування зазначеною земельною ділянкою.

20.10.2014 р. на підставі таких відомостей відповідачем-1 було прийнято наказ від 20.10.2014р. № 3 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким скасовано реєстрацію декларації замовників ТОВ «Глобал Строй-3» і ТОВ «Київмонтажбуд» від 27.06.2014 р. № КВ083141780671 «Реокнструкція нежитлового будинку та будівництво житлової прибудови по вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва».

Судова колегія встановила, що задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не проводилась перевірка відомостей, зазначених Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у листі від 15.10.2014 р. № 10077/0/07-14/27-14, а також з того, що використання позивачем земельної ділянки по вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва для будівництва здійснювалось на підставі договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва ( школи ) від 07.10.20110 р., укладеного між ТОВ «Укрсоцбуд» і ТОВ «Глобал Строй-3».

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( далі - Закон № 3038-VI ) та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 ( далі - Постанова № 466 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VI визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Частиною 1 статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що Замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно з п. 8 ст. 36 Закону № 3038-VI, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

У ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI закріплено, що в разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з ч. 1, 3 п. 8 Порядку № 466, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2.

Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Відповідно до ч. 5 п. 14 Порядку № 466, у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Отже, законодавством регламентовано зобов'язання замовника будівництва подавати до органів архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт із зазначенням у ній достовірних відомостей, зокрема щодо отримання містобудівних умов і обмежень для забудови земельної ділянки, на якій він буде здійснювати такі роботи, та даних про те, на якій підставі ним використовується така земельна ділянки (право власності або право користування).

Водночас, виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю після реєстрації такої декларації факту зазначення в ній замовником недостовірних даних, зокрема щодо підстав використання земельної ділянки, отримання і затвердження відповідної проектної документації, включаючи містобудівні умови та обмеження, є достатньою та необхідною правовою підставою для визнання об'єкту самочинним будівництвом і скасування реєстрації вказаної декларації.

Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що позивачем ТОВ «Київмонтажбуд», як замовниками будівництва, була заповнена та подана до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларація про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлового будинку та будівництво житлової прибудови по вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва», яка зареєстрована Інспекцією 27.06.2014 р. за № КВ 083141780671 / а.с. 10-12 /.

У такій декларації, зокрема зазначено, що вказана в ній земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.04.2011 р., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за №60-7-00492 від 15.06.2011 р., та на підставі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №2165/0/12/010-14 від 03.04.2014 р. / а.с. 10-11 /.

Однак, 15.10.2014 р. Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом № 10077/0/07-14/27-14 /а.с. 63/ повідомив Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, правонаступником якої є відповідач-1, про те, що ТОВ «Глобал Строй-3» і ТОВ «Київмонтажбуд» взагалі не звертались до Департаменту із заявою для отримання містобудівних умов та їх обмежень для забудови земельної ділянки по вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва, а також про те, що у зазначених замовників відсутні документи, які посвідчують право власності чи користування нею.

На підставі зазначеного повідомлення відповідачем-1 було встановлено факт наведення замовниками будівництва - ТОВ «Глобал Строй-3» і ТОВ «Київмонтажбуд» у декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.06.2014 р. № КВ 083141780671 недостовірних даних щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки і документів, які посвідчують право власності чи користування нею, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 20.10.2014 р. № 3 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» / а.с. 9 /.

Крім того, колегія суддів встановила, що містобудівні умови та обмеження і договір оренди земельної ділянки від 29.04.2011 р., які позивач зазначив у спірній декларації як підстави для забудови земельної ділянки по вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року про витребування доказів надані не були, що у сукупності із зазначеними вище доказами переконує судову колегію в тому, що такі документи у позивача взагалі відсутні, а отже, дані про них у декларації від 27.06.2014 р. № КВ 083141780671 є недостовірними і вказані замовниками завідомо неправдиво.

При цьому, доводи позивача про те, що такі документи 21.05.2015 р. були вилучені в нього слідчими СБУ у м. Києві та Київській області при обшуку офісних приміщень на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 08.05.2015 р. про проведення обшуку в рамках кримінального провадження, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Тож, саме по собі проведення обшуку не призводить до вилучення будь-яких речей та/або документів, а таке вилучення здійснюється в порядку глави 15 КПК України на підставі відповідної ухвали слідчого судді або суду про тимчасовий доступ до речей і документів та з обов'язковим складанням відповідного опису речей та/або документів, які вилучаються, і наданням примірника цього опису їх володільцю в порядку ст. 165 КПК України.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач, а саме щодо вилучення в нього слідчими СБУ у м. Києві та Київській області оригіналів містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки по вул. Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі м. Києва і договору оренди вказаної земельної ділянки, мають підтверджуватися відповідною ухвалою слідчого судді або суду про тимчасовий доступ до речей і документів і описом, складеним за результатами цієї слідчої дії.

Разом з тим, ані копії такої ухвали, ані опису вилучених речей позивач суду не надав, а отже, в даному випадку, відсутні жодні належні і допустимі, у розумінні ст. 70 КАС України, докази, що підтверджували б обставини, на які він посилається.

При цьому, колегія суддів відзначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, апеляційний суд також не приймає до уваги і вважає безпідставними, доводи позивача про те, що відповідачем-1 при винесенні оскаржуваного наказу не було проведено відповідну перевірку для підтвердження відомостей, одержаних від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), з огляду на таке.

По-перше, чинним законодавством у галузі містобудівної діяльності, зокрема ст. 39-1 Закону № 3038-VI і п. 14 Порядку № 466, передбачено, що достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є встановлення факту наведення у ній замовником недостовірних даних щодо правових підстав використання відповідної земельної ділянки для будівництва, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення Інспекцією такого факту і її обов'язку проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

Більш того, апеляційний суд відзначає, що дані, на підставі яких відповідачем-1 прийнято оскаржуваний наказ, надійшли на його адресу в офіційному повідомленні від компетентного органу влади, який, власне, й уповноважений видавати проектну документацію для забудови, що у позивача відсутня.

Колегія суддів також вважає не обґрунтованими посилання позивача на те, що будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Теодора Драйзера, 40, здійснювались на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2010 р. / а.с. 14-16 /, оскільки в декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.06.2014 р. № КВ 083141780671 замовниками було вказано зовсім інший договір, а саме: договір оренди земельної ділянки від 29.04.2011 р., зареєстрований ГУ земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) за № 60-7-00942 від 15.06.2011 р. /а.с. 11 /, однак, такий договір у позивача відсутній.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, виносячи оскаржуваний наказ від 20.10.2014р. № 3 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, зокрема ст. 39-1 Закону № 3038-VI і п. 14 Порядку № 466, а отже, жодні правові підстави для його скасування та для задоволення адміністративного позову відсутні.

З огляду на це, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції були неповно та неправильно встановлені обставини справи, порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Київська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.