Ухвала суду № 47628634, 08.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2015 р. м. Київ К/9991/65006/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Південна енергетична компанія»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012

у справі № 2-а-488/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (СДПІ)

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Одесі від 14.01.2010 № 0000031540/0.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ТОВ «Південна енергетична компанія» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не реалізував процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.12.2009 за

№ 858/15-4/13877727/50, про порушення норм підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено податковий кредит у податковому обліку за вересень 2009 року на 28210,00 грн., що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету, у такій же сумі. Це порушення, за висновком СДПІ, мало місце у зв`язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які виписані в інший податковий період, ніж відбулись господарські операції, за наслідками виконання яких вони були виписані, за відсутності звернення позивача до податкового органу зі скаргою стосовно невидачі постачальниками податкових накладних в податкових періодах, в яких була здійснена поставка.

За наслідками перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2010 № 0000031540/0 про визначення ТОВ «Південна енергетична компанія» податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 39494,00 грн. (у т.ч., 28210,00 грн. - основний платіж, 11284,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що 20.11.2009 позивач подав до СДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2009 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому включив до суми податкового кредиту за вересень 2009 року податок на додану вартість у загальній сумі 119053,00 грн. за податковими накладними, виписаними у вересні 2009 року, але отриманими у жовтні 2009 року. Фактичне виконання господарських операцій з поставки, на які виписані податкові накладні, що стали підставою для формування позивачем податкового кредиту в загальній сумі 119053,00 грн., як і сплата позивачем ПДВ у цій сумі у складі вартості поставлених товарів (послуг) за цими операціями, СДПІ не оспорює.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані, в межах строку давності.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 05.12.2011 у справі за позовом ТОВ «Акцентбуд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів..

Висновки суду першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, відповідають наведеній вище правовій позиції Верховного Суду України. Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, не навів мотивів, з яких він відступив від цієї правової позиції.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» задовольнити, скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев