Ухвала суду № 47628462, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2015 р. м. Київ К/800/42166/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Вербицька О.В., Маринчак Н.Є.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2013

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014

у справі № 826/12451/13-а

за позовом дочірнього підприємства чеської фірми "Копос Колін" акціонерного товариства фірми "Копос Електро УА" (далі - Підприємство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Двінського О.Ю.,

відповідача - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 03.04.2013 № 0000602205, за яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 51 839,75 грн. (у тому числі 41451 грн. за основним платежем та 10362,75 грн. за штрафними санкціями);

від 03.04.2013 № 0000622205 про визначення платникові суми завищення бюджетного відшкодування за червень, вересень 2011 року в загальному розмірі 378 563 грн. із застосуванням 21436 грн. штрафних санкцій;

від 03.04.2013 № 0000582205, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 43 733,75 грн. (у тому числі 40520 грн. за основним платежем та 3213,75 грн. за штрафними санкціями);

від 03.04.2013 № 0000592205 про визначення Підприємству суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 809 229 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2013 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2013 № 0000602205 в частині нарахування грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 5916,25 грн. (у тому числі 4733 грн. за основним платежем та 1183,25 грн. за штрафними санкціями); у цій частині позову відмовлено. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові.

На обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на: безтоварний характер правовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Промкапіталбуд» (далі - ТОВ «Промкапіталбуд»), необхідність включення позивачем до оподатковуваного доходу заборгованості перед цим контрагентом за фактом банкрутства останнього, та зазначає про завищення платником амортизаційних нарахувань.

Підприємством у відповідності до статті 216 КАС подано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті Інспекцією за наслідками проведення планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, податкового та іншого законодавства за той самий період, оформленої актом від 18.03.2013 № 494/22-50/25283594.

Під час цієї перевірки Інспекція дійшла висновку про:

заниження платником оподатковуваного доходу у 4 кварталі 2012 року на 619 494 грн. внаслідок невключення до його складу заборгованості перед ТОВ «Промкапіталбуд» за поставлені будівельні роботи, яка залишилася непогашеною у процедурі банкрутства цього постачальника;

завищення Підприємством валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання підрядних робіт у рамках правовідносин з ТОВ «Промкапіталбуд», реальність виконання яких не підтверджується. На обґрунтування цього висновку Інспекція посилається на неможливість виконання цим контрагентом розглядуваних робіт в силу відсутності трудових та виробничих ресурсів, основних фондів для провадження господарської діяльності у сфері будівництва; наведене порушення, на думку Інспекції, призвело до завищення платником балансової вартості об'єкта основних засобів 3 групи - заводу по виготовленню будівельних електромонтажних виробів - за рахунок включення до її складу вартості цих будівельних робіт, які фактично не виконувалися;

завищення платником амортизаційних відрахувань внаслідок визначення первісної балансової вартості об'єктів основних фондів станом на 31.03.2011 без урахування сум накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку з часу зарахування відповідних об'єктів на баланс до цієї дати;

невиконання платником обов'язку з коригування податкового кредиту з ПДВ за фактом повернення постачальником передоплати за майбутню поставку автомобіля.

Надаючи правову оцінку доводам Інспекції щодо необхідності збільшення платником оподатковуваного доходу на суму заборгованості перед збанкрутілим контрагентом, суди попередніх інстанцій виходили з того, що до моменту спливу позовної давності за відповідним зобов'язанням така заборгованість не може бути кваліфікована як безповоротна фінансова допомога; оскільки граничний строк погашення заборгованості Підприємства перед ТОВ «Промкапіталбуд» за виконані будівельні роботи в сумі 619 494 грн. припадає на травень 2014 року, то висновок Інспекції про заниження платником доходу у 4 кварталі 2012 року є передчасним. Чинним податковим законодавством не передбачено обов'язку збільшити оподатковуваний доход на вартість отриманих товарів (робіт, послуг), які залишаються неоплаченими у межах строку позовної давності.

У той же час згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

В силу вимог пункту 140.2 статті 140 ПК у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Таким чином, невключення наявної у позивача заборгованості перед підприємством-банкрутом за поставлені роботи до ліквідаційної маси матиме правовим наслідком зміну компенсації вартості таких робіт, адже у такому разі вони залишаться неоплаченими платником. Наведене, в свою чергу, передбачає здійснення платником відповідного перерахунку доходів або витрат.

А відтак для визначення дійсного обсягу податкового обов'язку Підприємства по розглядуваному епізоду суду слід було встановити, чи обліковувалися у ТОВ «Промкапіталбуд» майнові вимоги до Підприємства у сумі 619 494 грн. на час визнання його банкрутом, чи увійшли ці вимоги до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, яким чином зазначені майнові вимоги були використані ліквідатором у ліквідаційній процедурі ТОВ «Промкапіталбуд» тощо.

Досліджуючи правильність обчислення платником амортизаційних відрахувань у перевіреному періоді, суди встановили, що за наказом Підприємства від 01.04.2011 № 60/1 амортизація об'єктів основних фондів здійснювалася за прямолінійним методом, який передбачає визнання річної суми амортизації діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів (підпункт 1 підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 ПК).

Згідно з підпунктом 145.1.2 пункту 145.1 статті 145 ПК нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

В силу вимог пунктів 146.2, 146.3 статті 146 ПК амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, при обчисленні амортизаційних відрахувань Інспекцією використовувалася залишкова вартість об'єктів основних фондів, визначена в інвентаризаційному описі станом на 31.03.2011, та залишок строку корисного використання відповідного об'єкта, тоді як позивач визначав амортизаційні відрахування виходячи з первісної балансової вартості об'єктів та їх загального строку корисного використання, визначений наказами Підприємства при зарахуванні цих об'єктів на баланс.

Суди помилково визнали такі дії платника правильними, адже з 01.04.2011 набрав чинності розділ ІІІ ПК, яким визначено порядок нарахування амортизації.

Пунктом 6 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК, встановлено, що для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Таким чином, при обчисленні амортизаційних відрахувань, починаючи з 01.04.2011, платник повинен був використовувати вартість по кожному об'єкту основних засобів, визначену станом на 01.04.2011, а не первісну вартість, за якою відповідні об'єкти було зараховано на баланс, що обумовлює правильність висновку Інспекції про завищення Підприємством амортизаційних відрахувань на 120 282 грн.

Водночас по епізоду щодо формування у податковому обліку Підприємства витрат та податкового кредиту за операціями з придбання у ТОВ «Промкапіталбуд» робіт з будівництва заводу по виготовленню електромонтажних виробів у рамках виконання договору генерального підряду від 30.06.2010 № 001/10, суди, оцінивши за правилами статті 86 КАС подані позивачем докази (акти приймання-передачі виконаних робіт за формою № КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, податкові накладні, декларацію про готовність новозбудованого об'єкта до експлуатації, свідоцтво про право власності на цей об'єкт тощо), дійшли цілком об'єктивного висновку про дотримання позивачем вимог щодо реального виконання господарської операцій та її належного документального підтвердження, з якими пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункт 138.2 статті 138 ПК пов'язують право платника на податкову вигоду.

Доводи Інспекції про відсутність у контрагента майна, трудових ресурсів, основних засобів не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки податковим органом не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати постачальником розглядувані роботи із залученням інших фізичних осіб та орендованого майна.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог постанова суду апеляційної інстанції зі спору учасниками провадження не оскаржується, в зв'язку з чим у касаційного суду відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду апеляційної інстанції.

У той же час, незважаючи на правильність окремих висновків судів, відсутність розмежування оспорюваних донарахувань (зменшення залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування) по кожному окремому епізоду унеможливлює виокремлення правомірних частин оспорюваних податкових повідомлень-рішень від протиправних.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити обставини щодо наявності у ТОВ «Промкапіталбуд» майнових вимог до позивача на час банкрутства, включення цих вимог до ліквідаційної маси, витребувавши для встановлення цих обставин необхідні документи у сторін та у інших осіб, установ та організацій (зокрема, у господарського суду міста Києва), і за наслідками цього встановити, чи відбулася зміна компенсації вартості поставлених позивачеві будівельних робіт за операціями з цим контрагентом. Також судам слід виокремити застосовані до платника податкові наслідки згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями по іншим епізодам та прийняти законне і обґрунтоване рішення з урахуванням висновків та вказівок суду касаційної інстанції, викладених у цій ухвалі.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі № 826/12451/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Вербицька Н.Є. Маринчак