Ухвала суду № 47628367, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/800/28787/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року

у справі № 2а-1870/4924/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго»

до Державної податкової інспекції в м. Суми Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року, в задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Державної податкової служби у Сумській області від 18.04.2012 №153 «Про проведення службового розслідування та позапланової перевірки», наказу Державної податкової інспекції у м. Сумах від 18.04.2012 №266 «Про проведення службового розслідування» була призначена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2008 по 31.03.2009.

Для проведення зазначеної перевірки відповідачем видано направлення на перевірку № 630 від 29 травня 2012 року та Наказ про проведення перевірки від 29 травня 2012 року № 726 (надалі - Наказ №726).

Проте, позивачем не було допущено до перевірки посадових осіб податкового органу, про що останніми складено акт від 29 травня 2012 року № 2250/23293513 «Про недопуск до перевірки та неможливість розпочати перевірку публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго». У зв'язку із вищевикладеним, відповідачем прийнято рішення № 4 від 07.06.2012 року, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна позивача, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7.

В подальшому, позивачем оскаржено Наказ № 726 в судовому порядку. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року у справі № 2а-1870/4655/12, залишеною без змін Харківським апеляційним адміністративним судом від 23.10.2012 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Сумиобленерго" щодо визнання протиправним та скасування Наказу №726.

Відповідно до п. 81.1 та 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 та пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що законність проведення перевірки позивача встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо законності та обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна позивача від 07 червня 2012 року № 4.

При цьому, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року у справі № 2а-1870/4924/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна