Ухвала суду № 47627389, 28.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2500/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову, та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає, що рішення першої інстанції винесено на основі неправильної та неповної оцінки доказів, без належного встановлення обставин у справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права та створює прецедент неправильного тлумачення та застосування Закону.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, 14 липня 2013 року укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 липня 2013 року № АС/3712000 (а.с. 22).

За участю забезпеченого названим полісом транспортного засобу Daewoo Nexia державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 03 квітня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої пошкоджено автомобіль КІА СЕЕD, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3

ОСОБА_3 04 квітня 2014 року подала позивачу заяву (а.с. 23) про виплату страхового відшкодування, разом з документами: оригінал довідки з місця ДТП, копію паспорта власника ТЗ, копію водійського посвідчення (тимчасовий дозвіл), свідоцтво про реєстрацію ТЗ.

Позивачем також була отримана довідка відділу ДАІ Ялтинського Міського Управління ГУ МВС в АР Крим від 03.04.2014 (а.с. 25) та «Постановление о наложении административного штрафа» від 17 квітня 2014 року № 26 ТВ 473513 (а.с. 24).

Листом від 23 червня 2014 року №3895 (а.с. 27) позивач повідомив ОСОБА_3 про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що «Постановление о наложении административного штрафа» від 17 квітня 2014 року № 26 ТВ 473513» є недійсним та не створює правових наслідків.

До відповідача 21 липня 2014 року (вх. № К-5535) надійшло звернення громадянки ОСОБА_3 щодо невиконання позивачем зобов'язань за №АС/3712000 та порушення норм законодавства у сфері фінансових послуг (а.с. 125-128).

28 липня 2014 року на адресу позивача Нацкомфінпослуг направлено вимогу № 7789/13/8, якою зобов'язано позивача протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги надати на адресу Нацкомфінпослуг письмове роз'яснення стосовно порушеного заявником питання та вичерпний пакет документів за цією справою, у тому числі, копію полісу, повідомлень, заяв, довідок, запитів, листування, актів та інших наявних у справі документів (а.с. 133).

Головним спеціалістом першого інспекційного відділу на ринку страхування департаменту страхового регулювання та нагляду Нацкомфінпослуг, відповідно до п. п. 1.11 та 4.2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за правопорушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року № 2319 (далі - Положення № 2319), на підставі отриманих від позивача документів, за зверненням адвоката в інтересах ОСОБА_3, проведено невиїзну перевірку, за результатами якої 21 серпня 2014 року складено акт про порушення позивачем законодавства у сфері фінансових послуг (далі - акт перевірки) (а.с. 135-137).

Так, у ході перевірки виявлено порушення позивачем п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підставі акту перевірки, 16 жовтня 2014 року Нацкомфінпослуг складено оскаржуване розпорядження, яким позивача зобов'язано усунути порушення законодавства у сфері фінансових послуг у строк до 30 жовтня 2014 року включно, про що повідомити Нацкомфінпослуг із наданням підтверджуючих документів у десятиденний строк із дня закінчення встановленого строку для усунення (а.с. 142-145).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (далі - Закон №1961-IV) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Так, ОСОБА_3 подано до позивача заяву разом з оригіналом довідки з місця ДТП, копію паспорта власника ТЗ, копію водійського посвідчення (тимчасовий дозвіл), свідоцтво про реєстрацію ТЗ.

Згідно з п. 31-1.1 ст. 31-1 Закону №1961-IV страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Відповідно до п. 31-1.2 зазначеної статті, на підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ МВС України зобов'язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони здоров'я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров'я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико-соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди. Зазначені в цьому пункті документи надаються безоплатно.

04.04.2014 до ПрАТ «СК «УНІКА» була надана довідка відділу ДАІ Ялтинського Міського Управління ГУ МВС в АР Крим, відповідно до якої згадана вище дорожньо-транспортна пригода дійсно мала місце, по цьому факту 02.06.2014 було також надано «Постановление 26 ТВ 473513 о наложении административного штрафа № 691», яке було видано «Старшим инспектором ГБДД г. Лєрмонтов ГУ МВД Российской Федерации по СК майором полиции ОСОБА_5».

Тобто, фактично вищезазначена довідка була видана органами МВС України, а «Постановление о наложений административного штрафа» - органами МВС Росії.

Враховуючи викладене, позивач листом від 23.06.2014 № 3895 повідомив громадянку ОСОБА_3 про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з відсутністю документів Державтоінспекції України щодо ДТП, а «Постановление 26 ТВ 473513 № 691 о наложении административного штрафа», яке було видано «старшим инспектором ГБДД г. Лермонтов ГУ МВД РФ» на тимчасово окупованій території АРК Крим є недійсним і не створює правових підстав.

Разом з тим, адвокатом громадянки ОСОБА_3 було надано до Нацкомфінпослуг лист департамету державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2014 № 4/3-С-1888, в якому зазначено, що згідно з наявними даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи «ДТП» 03.04.2014 сталося зіткнення двох автомобілів DAEWOO NEXIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та КІА CEED, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Стосовно водія автомобіля DAEWOO NEXIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6, складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 №498212, який разом з оформленими матеріалами ДТП у подальшому направлено до Ялтинського міського суду АРК для прийняття рішення.

Враховуючи наведене, дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів DAEWOO NEXIA (д.р.н НОМЕР_1) та КІА CEED (д.р.н. НОМЕР_2) дійсно мала місце, по даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення, який разом з оформленими матеріалами ДТП направлено до Ялтинського міського суду АРК.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст. 911 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, наявності інших підстав, встановлених законом.

У даному випадку підстави відмови від здійснення страхових виплат передбачені статтями 32, 37 Закону №1961-IV

В листі ПрАТ «СК «Уніка» від 23.06.2014, ОСОБА_3 повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування, узв'язку з тим, що ПрАТ «СК «УНІКА» не має правових підстав для виплати потерпілій особі страхового відшкодування за подією 03.04.2014, при цьому жодної з причин відмови, що визначені статтями 32 та 37 Закону №1961-IV позивачем не зазначено.

Згідно з п. 1.11, п. 4.2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 № 2319, посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Враховуючи названі вище порушення, відповідачем складено акт від 21.08.2014 №1076/13-15/13/6, яким за позивачем встановлені порушення п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині невмотивованої відмови у виплаті страхового відшкодування.

Згідно з п.п. 10, 12 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Відповідно до пп. 41 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

На підставі висновків акту перевірки Нацкомфінпослуг винесено розпорядження від 16.10.2014 №2954, яким позивача зобов'язано усунути порушення законодавства у сфері фінансових послуг у строк до 30 жовтня 2014 року включно, про що повідомити Нацкомфінпослуг із наданням підтверджуючих документів у десятиденний строк із дня закінчення встановленого строку для усунення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності винесення оскаржуваного розпорядження, оскільки позивач, відмовляючи ОСОБА_3 у страховому відшкодуванні не послався на жодний пункт статей 32 та 37 Закону №1961-IV, як то передбачено п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача та зазначає, що «Постановление 26 ТВ 473513 № 691 о наложении административного штрафа» є недійсним і не створює правових підстав, оскільки винесене органом, що створений в не передбаченому законами України порядку на тимчасово окупованій території.

Разом з тим, апеляційний суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності правових підстав для виплати страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю рішення суду про притягнення винної особи - ОСОБА_6, до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Таким чином, передумовою для страхових виплат є виникнення у особи цивільно-правової відповідальності, що настає у випадку заподіяння шкоди, а не адміністративно-правової, що настає за вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтями особливої частини КУпАП. Рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності не впливає на притягнення особи до цивільно-правової відповідальності.

Отже, відсутність постанови про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнення її до адміністративної відповідальності не звільняє таку особу від цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення оскаржуваного розпорядження, а відтак, підстави для визнання його противоправним та скасування відсутні.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.