Постанова № 47624828, 27.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р. Справа№ 910/13288/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участі представників:

від позивача: Сівак О.В. - представник

від відповідача: Воєвода В.О. - представник;

Гальченко Р.О. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2015р. у справі №910/13288/15 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр»

про стягнення 59 839 033,17грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2015р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічна аграрна компанія об'єднана» про вжиття заходів до забезпечення позову.

Накладено арешт, в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 59 839 033,17 грн., на грошові кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків, які належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» за переліком:

- № 26107000207470 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 26003000594646 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299);

- № 26008000462007 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299);

- № 26009227376 у АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 380805);

- № 26008227366 у АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 380805);

- № 26159000119795 у Печерському філіалі ПАТ КБ «Приватбанк», м. Києва (МФО 300711);

- № 26150000570344 у Печерському філіалі ПАТ КБ «Приватбанк», м. Києва (МФО 300711);

- № 26008006595001 у ПАТ «Укрінбанк» (МФО 300142);

- № 2600629207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 26007325009 у АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві (МФО 380805);

- № 2600300207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 261001207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610710207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610811207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610000207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 26103000207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 261030207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 26102207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 261027207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610257207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610156207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610055207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610101207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 260060207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610390207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 2610677207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 26003387944 у АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві (МФО 380805);

- № 26009050210483 у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 300711);

- № 26006052709771 у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 300711);

- № 26006052706771 у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 300711);

- № 26006052708586 у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 300711);

- № 26058052707610 у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 300711);

- № 26000138732 у АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві (МФО 380805);

- № 26002138741 у АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві (МФО 380805);

- № 26007138713 у АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві (МФО 380805);

- № 26001436499 у АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві (МФО 380805);

- № 37516000128199 у Казначействі України (МФО 89998);

- № 2605129207430 у КРД АТ «Райффайзен банк аваль» м. Києва (МФО 322904);

- № 26006050007027 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299);

- № 26009050006542 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299);

- № 26008050006576 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299);

- № 26008427371 у АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві (МФО 380805);

- № 2604625507 у АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві (МФО 380805);

- № 26055050005467 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299);

- № 26000000770021 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299);

- № 26005052705483 у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 300711);

- а також на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2015р. по справі №910/13288/15.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Представник відповідача 27.07.2015 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав супровідний лист, в якому просив залучити до матеріалів справи оригінал бухгалтерської довідки про розмір дебіторської та кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр».

Представник позивача 27.07.2015 у судовому засіданні заявив клопотання про долучення документів.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія об'єднана» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» про стягнення 59 839 033,17 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №5-211211/н від 21 грудня 2011 р.

Крім того, позивачем було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти на рахунках і вкладах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» у банках та інших фінансових установах та на рахунках в цінних паперах у депозитарних установах в межах суми позовних вимог - 59839033,17 грн.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову значно утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів сторони, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Предметом розгляду даного спору є вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору поставки № 5-211211/н від 21.12.2011.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що основними видами діяльності відповідача, відповідно інформації, яка міститься в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (Код КВЕД 01.11) та оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21), тому прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» носить сезонний характер, оскільки його отримання відповідачем припадає на осінній період, коли збирається врожай та здійснюється реалізація вирощених зернових культур за період весни та літа, а отже, на переконання позивача, існує висока ймовірність невиконання або значного ускладнення виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості, у разі задоволення позову.

Приватне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія об'єднана» у вказаній заяві також зазначає, що станом на момент подання заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» не зможе отримувати максимальний або середній прибуток від своєї господарської діяльності.

Крім того, в обґрунтування заяви позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» має боргові зобов'язання не лише перед позивачем, а й перед іншими контрагентами за укладеними договорами.

На підтвердження викладеного позивач посилається на існуючі рішення суду, зокрема по справі № 5011-25/7453-2012 (Постанова Вищого господарського суду України від 24.02.2014 р.), відповідно до встановлених обставин якої відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку з чим ТОВ «Сервіс-Агроцентр» було встановлено розстрочку виконання рішення суду зі сплати заборгованості в сумі 4 000 332,47 грн. строком на один рік.

Також, мотивуючи подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач посилається на складний економічний стан в Україні та падіння курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют, в результаті чого заборгованість відповідача, яка обрахована у гривні, зменшується у валютному виразі, що призведе до понесення позивачем збитків, оскільки діяльність останнього носить, в тому числі, імпортоорієнтований характер та здебільшого залежить від закупівельних цін у валюті на посадковий зерновий матеріал, який закуповується позивачем за кордоном. Таким чином, подальше зниження курсу гривні по відношенню до іноземних валют призводить до дисбалансу фінансового стану позивача та понесення ним збитків і втрат.

З урахуванням викладеного, позивач стверджує, що відповідач, знаходячись в скрутному фінансовому становищі, ухиляється від виконання грошових зобов'язань перед позивачем, іншими юридичними особами, що є беззаперечним доказом недобросовісності відповідача у підприємницькій діяльності та намірів щодо ухилення від відповідальності за невиконання власних договірних зобов'язань. При цьому, чинне законодавство України дає можливість власнику майна безперешкодно, протягом досить короткого строку, здійснити відчуження всього належного йому майна та виведення грошових коштів, тому, в разі невжиття заходів забезпечення позову, позивач буде позбавлений можливості реально захистити свої порушені права.

Відповідно до п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення представників відповідача, щодо відсутності підстав для задоволення позову та, як наслідок, безпідставності накладення арешту на кошти відповідача, оскільки наявність чи відсутність підстав для задоволення позову не є предметом розгляду Київського апеляційного господарського суду при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2015р. у справі №910/13288/15.

Розглянувши наявні у матеріалах справи та додатково подані докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлені позивачем заходи щодо забезпечення позову є пов'язаними з предметом позовних вимог, а зазначені відомості є достатніми щоб зробити припущення, що відповідач у випадку невжиття заходів щодо забезпечення позову може здійснити дії, що утруднять виконання рішення або зроблять його неможливим.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 по справі № 910/13288/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/13288/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко