Ухвала суду № 47619132, 22.07.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/45/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.07.2015 Справа № 908/1498/14

розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

у справі № 908/1498/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73)

до відповідача Комунального підприємства "Водоканал", (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61)

про стягнення 107822,05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача (скаржника) - не з'явився

Від відповідача - Дунаєнко О.О., довіреність № 5 від 05.01.2015 р.

Від ВДВС - Єфімова Ю.А., довіреність № 2595/1 від 05.01.2015 р.

23.06.2015 р. до суду надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, в якій просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Єфімової Юлії Анатоліївни Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, щодо не винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанови про арешт коштів боржника одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження № 47726408 з примусового виконання наказу № 908/1498/14 виданого 27.03.2015 року господарським судом Запорізької області;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Єфімової Юлії Анатоліївни Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, щодо не винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанови про арешт коштів боржника після закінчення строків встановлених боржнику для самостійного виконання наказу № 908/1498/14 виданого 27.03.2015 року Господарським судом Запорізької області;

- зобов'язати державного виконавця Єфімову Юлію Анатоліївну Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винести постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № 43459615, до складу якого входить виконавче провадження № 47726408 з примусового виконання наказу № 908/1498/14 виданого 27.03.2015 року Господарським судом Запорізької області.

Відповідно до Протоколу передачі справи від 23.06.2015 р. у зв'язку з відпусткою судді Зінченко Н.Г. розгляд скарги передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.2015 р. скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" прийнята до розгляду, розгляд скарги призначено на 22.07.2015 р. у сторін і ВДВС витребувані документи та матеріали, необхідні для вирішення скарги по-суті.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Представники позивача (скаржника) в судовому засіданні 22.07.2015 р. не з'явились, про причини не явки суд не повідомили

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.2015 р. проти скарги заперечив, надав докази сплати заборгованості за рішенням суду по справі.

Представник відділу Державної виконавчої служби скаргу не визнає, з підстав викладених у запереченнях на скаргу (заперечення долучені до матеріалів скарги).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Неявка представника позивача (скаржника) в судове засідання не перешкоджає суду розглянути скаргу, подану згідно ст. 121 2 ГПК України.

За клопотанням представника відповідача та ДВС розгляд скарги здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2014 р. по справі № 908/1498/14 було задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ до Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя та стягнуто з Комунального підприємства "Водоканал" 107822,05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 2156,44 грн. витрати по судовому збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 р. рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2014 р. у справі № 908/1498/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2014 р. у справі № 908/1498/14 залишено без змін.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

27.03.2015 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2014 р. по справі № 908/1498/14 було видано відповідний наказ.

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, у розумінні п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

На виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № 43459615, до складу якого входить наказ господарського суду Запорізької області по справі № 908/1498/14 від 27.03.2015 року про стягнення з КП Водоканал на користь ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» борг 109 978,49 грн. ВП № 47726408.

05.06.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавче провадження № 47726408.

10.06.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчого провадження № 47726408 у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження № 47726408 на підставі ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження»; провадження виконавчих дій відкладено до 15.06.2015 року.

11.06.2015 року на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця за вих. № 16412/1, згідно якої зобов'язано боржника надати підтверджуючі документи про сплату боргу до 15.06.2015 року.

16.06.2015 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору № 47726408 на підставі ст.ст. 27, 28 ЗУ «Про виконавче провадження».

16.06.2015 року виконавче провадження № 47726408 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 43459615.

02.07.2015 року державним виконавцем на підставі ст.ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження» та п.4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена до банківських установ на виконання та до відома боржнику.

На підставі п.6 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.

Відповідно до ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Пунктом 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Таким чином, державним виконавцем, після закінчення самостійного строку та перевірки наявності розрахункових рахунків, винесена постанова про арешт коштів боржника, після чого виставлені платіжні вимоги на безспірне списання грошових коштів.

20.07.2015 року надійшли кошти, які були розподілені відповідно до чинного законодавства (на користь ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» 99 777,45 грн.). В підтвердженні чого відповідачем надано докази сплати по виконанню рішення господарського суду Запорізької області в розмірі 107822,05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 2156,44 грн. витрати по судовому збору, що підтверджується платіжними дорученнями № 11234 від 20.07.2015 р. та № 11233 від 20.07.2015 р.

Станом на 21.07.2015 р. залишок боргу складає 10 201,04 грн.

Як зауважив державний виконавець в судовому засіданні, що в подальшому з метою повного виконання рішення суду будуть повторно виставлені платіжні вимоги на залишок боргу.

Відповідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії або бездіяльності органів державної виконавчої служби по виконанню рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскарженої дії, або з дня коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що у вирішенні статті питань, пов'язаних із застосуванням статті 1212 господарським судам слід мати на увазі таке. За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами.

У вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті 1212 ГПК, господарським судам слід мати на увазі таке. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З урахуванням пояснень представника виконавчої служби та вищевикладеного суд вважає, що державною виконавчою службою проводились виконавчі дії у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження ".

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Згідно ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не надано доказів порушення вимог чинного законодавства з боку державного виконавця при виконанні рішення суду.

За таких обставин, вимоги скаржника визнати дії не обґрунтована належними доказами та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про виконавче провадження" та ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відмовити.

Суддя Н.А. Колодій