Постанова № 47612004, 22.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 червня 2015 року 16 год. 02 хв. № 826/6168/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Махиньку Ю.О., за участю представника позивача, без участі представника відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 22 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) Аблова Є.В. від 08 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6168/15 (далі - справа) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" (далі - позивач, ТОВ "ТІК "Вегас") до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування наказу виконуючого обов'язки керівника ДПІ у Шевченківському районі від 01 квітня 2015 року №654 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача (далі - оскаржуваний наказ), а також зобов'язання відповідача утриматися від проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача із підстав ненадання відповіді на запит з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків за жовтень 2014 року.

Ухвалою судді Аблова Є.В. від 23 квітня 2015 року задоволено відповідну письмову заяву про самовідвід та його відведено від розгляду справи.

Згідно з нормами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для подальшого розгляду та вирішення справи визначено суддю Данилишина В.М., відповідною ухвалою якого справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 08 червня 2015 року представником позивача надано суду письмову заяву про збільшення позовних вимог, а саме про:

- визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу;

- зобов'язання відповідача утриматися від проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з підстав ненадання відповіді на запит з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків за жовтень 2014 року;

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 03 квітня 2015 року №2 про застосування адміністративного арешту майна позивача (далі - оскаржуване рішення).

Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 01 квітня 2015 року оформлено оскаржуваний наказ, яким призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків за жовтень 2014 року.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та не заперечувалося представниками сторін, позивачем не допущено відповідача про проведення вказаної перевірки, про що відповідача письмово повідомлено (у матеріалах справи містяться копії листа позивача від 02 квітня 2015 року №2/4 та його заяви (повідомлення) про недопущення (недопуск) посадових осіб відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 03 квітня 2015 року №3/4).

Відповідача до проведення перевірки позивачем не допущено у зв'язку з тим, що відсутні законні підстави для призначення та проведення перевірки позивача.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 02 квітня 2014 року відповідачем складено акт №183/26-59-22-02 про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

У подальшому, а саме 03 квітня 2015 року, відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким до майна позивача застосовано умовний адміністративний арешт.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що з метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна позивача відповідач звернувся до суду із поданням, за результатами чого постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року у справі №826/6163/15 підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ "ТІК "Вегас".

Однак, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року у справі №826/6163/15 скасовано, а провадження у справі закрито.

У контексті вище викладених обставин суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що перевірку позивача призначено на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Зокрема, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, документальну позапланову перевірку платника податків може бути призначено за умови ненадання ним протягом десяти робочих днів з дня отримання письмового запиту письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Поряд з цим, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, письмовий запит щодо дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків за жовтень 2014 року позивачу не направлявся.

Тобто, позивач не отримував письмового запиту контролюючого органу, а тому не міг надати йому письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо запитуваної інформації.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу письмового запиту.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржуваний наказ оформлено без достатніх підстав, у зв'язку з чим він є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскаржуване рішення суд також вважає таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не надано представнику позивача передбачених нормами ПК України документів, необхідних для початку проведення перевірки.

Зокрема, відповідно до п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Суд критично ставиться до складеного відповідачем акту від 01 квітня 2015 року №182/26-59-22-02 про неможливість вручення посадовим особам позивача копії оскаржуваного наказу та неможливість ознайомлення з направленням на перевірку від 01 квітня 2015 року №660/2202, оскільки зі змісту такого акту вбачається, що відповідачем здійснено виїзд за адресою: 04053, місто Київ, провулок Киянівський, 3/-7, кв. 120, у той час як юридичною адресою позивача є: 04053, місто Київ, провулок Киянівський, 3-7, офіс 120, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До того ж, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та не заперечувалося представниками сторін, на наступний день, коли відповідач здійснив виїзд з метою проведення перевірки позивача, його посадові особи були присутні за податковою адресою.

Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача утриматися від проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з підстав ненадання відповіді на запит з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків за жовтень 2014 року, за переконанням суду, не підлягає задоволенню, оскільки, оскаржуваний наказ, на підставі якого могла бути проведена перевірка, визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, а зобов'язання відповідача утриматися від проведення перевірки на підставі іншого рішення контролюючого органу буде зобов'язанням відповідача на майбутнє.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, з вище викладеної вбачається, що судовому захисту підлягають тільки порушені права, свободи та інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення у майбутньому.

Отже, визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказу та рішення суд вважає належним і достатнім способом захисту порушених прав та інтересів позивача, що також свідчить про відсутність законних і обґрунтованих підстав для зобов'язання відповідача вчинити певні дії, у тому числі у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 01 квітня 2015 року №654 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТІК "Вегас" (код за ЄДРПОУ 34190612)".

3. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03 квітня 2015 року №2 про застосування адміністративного арешту майна платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" (код ЄДРПОУ 34190612).

4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

5. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" (код ЄДРПОУ 34190612) здійснений ним судовий збір у розмірі 48,72 грн. (Сорок вісім гривень сімдесят дві копійки) із Державного бюджету України.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 29 червня 2015 року