Рішення № 4760797, 24.09.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа 2-1080/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2009 року, позивачем було подано до суду позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, посилаючись на те, що у провадженні Лозівського районного суду знаходиться кримінальна справа відносно ОСОБА_2, 23.04.1957 р.н., яка обвинувачується в тому, що 15.12.2008 року, близько 12 годин вона, знаходячись у приміщенні домоволодіння № 20, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 під час сварки, яка виникла з позивачем, діючи з метою спричинення тілесного пошкодження, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді отримання позивачем тілесних пошкоджень, штовхнула його в область спини, в той час, коли він знаходився до відповідачки боком. В результаті цілеспрямованої та умисної дії ОСОБА_2 позивач від поштовху, отриманого в спину, упав на бетонну підлогу та отримав тілесне пошкодження у вигляді закритого черезвертельного уламкового перелому правої стегнової кістки із зміщенням, який виник від дії тупого твердого предмету або ж від удару об такий, що по ступеню тяжкості, згідно акту СМЕ № 107-ЛЗ/09 від І6.02.2009року, відноситься до середньої тяжкості тілесного пошкодження по критерію терміну розладу здоров'я. Таким чином, своїми навмисними діями, які виразились в умисному штовханні позивача в спину та викликаним цими діями падінням і спричиненням внаслідок цього йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ч.1.ст.122 КК України, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я тобто, злочин передбачений ч. 1 ст. 122 КК України. Після того, як ОСОБА_2 вчинила відносно позивача злочин, він спочатку не зміг отримати медичну допомогу, так як вона не давала йому змоги це зробити. В подальшому, коли позивач зміг повідомити своїх рідних про його травмування і вони позивача перевезли до теперішнього місця проживання, він спочатку в період з 03.03. по 16.03 2009 року лікувався в стаціонарі Яготинської ЦРЛ. Потім був виписаний для подальшого амбулаторного лікування, яке розпочалось з 19.03.2009 року і не закінчилось до цього часу. Внаслідок цього, позивачем на сьогоднішній день вже витрачено грошові кошти в розмірі 1607,61 гривня. Окрім цього, для захисту своїх прав позивач був змушений звертатись за отриманням юридичної допомоги, для чого витратив 250 гривень. Таким чином, внаслідок скоєння відносно нього злочину, позивач поніс матеріальні збитки, які на даний час складають розмір 1857,61 гривня. Неправомірною поведінкою ОСОБА_2 позивачу завдано велику моральну шкоду. Оцінюючи завдану йому моральну шкоду внаслідок скоєного проти нього злочину позивач виходить із наступного. Після отримання травми, на протязі того часу він постійно переносив фізичний біль. Стан його психологічного здоров'я, як пенсіонера, був незадовільний але він ще більш ускладнився внаслідок отримання травми. Позивач переніс моральні переживання внаслідок того, що злочин відносно нього скоїла його колишня дружина, якій він, фактично, дав дах над головою. Через отримані травми позивач не міг виконувати навіть не тільки просту роботу по домашньому господарству, а не мав можливості в повній мірі навіть проводити прості повсякденні заходи гігієни і це призводило до додаткових страждань. Внаслідок вчиненого відносно нього злочину та з метою недопущення ще більшого ускладнення обстановки і вчинення відносно позивача ще тяжкішого злочину, він був змушений покинути своє житло і з моменту злочину проживаю у своєї рідні. Всі свої продуктові запаси та, фактично, все своє майно він залишив за місцем своєї реєстрації в с. Домаха і на даний час не має змоги вільно ним користуватись. Це також постійно додає йому додаткових страждань, позивач знаходиться в стані психологічного дискомфорту та істотних вимушених змін у життєвих відносинах. Після нанесення позивачу тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не тільки не надала йому жодної допомоги, а навіть не шукала конструктивних шляхів для розв'язання цієї проблеми. За таких обставин, з урахуванням викладеного, стану мого здоров'я, перенесених переживань, істотність вимушених змін в його житті, розмір моральної шкоди позивач оцінює в 5000 грн. На підставі викладеного позивач у позовній заяві прохає суд стягнути з ОСОБА_2 мою користь 5 000 гривень в якості відшкодування завданої йому моральної шкоди та 1 857,71 гривень 71 копійку в якості відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди.

Інтереси позивача у попередньому судовому засіданні представляла ОСОБА_3, яка підтримала позов позивача та прохала позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 24 вересня 2009 року представник позивача не з»явилася. однак подала заяву про слухання справи за її відсутності.

Позивач у жодне судове засідання не з»явився, однак заявив про те, що його інтереси буде представляти ОСОБА_3, і позовні вимоги підтримує.

10 червня 2009 року позивачем подано уточнення до позову і прохав стягнути з ОСОБА_2 на його користь 5000 гривень в якості відшкодування завданої йому моральної шкоди та 1857,71 гривень відшкодування завданої йому матеріальної шкоди. В іншій частині зміст позовної заяви та мотивування позовних вимог залишив без змін.

24 вересня 2009 року, відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві на позов вказала, що вона дійсно була притягнута до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст.128 КК України відносно позивача, і вирок суду постановлено 03 червня 2009 року, який вона не оскаржувала, оскільки розкаялася у скоєному. По суті позову заявила, що вона згідна сплатити позивачу суму матеріальних збитків в 1607 грн.61 коп., яку ним було витрачено на своє лікування. Що стосується моральної шкоди, то відповідач вказала, що це поняття є оціночним і вона не вражає, що своїми діями спричинила позивачу моральні страждання на 5 тисяч гривень. А відносно 250 гривень на послуги адвоката, то відповідач вказала, що він у справі участі не приймає, тому ця сума не підлягає стягненню з неї. Крім того, відповідач вказала, що при ухваленні рішення прохає суд, врахувати, що вона не працює, має досить поганий стан здоров»я – захворювання ніг, хоча інвалідність їй у зв»язку з цим не встановлено.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 03 червня 2009 року згідно Вироку Лозівського міськрайоного суду Харківської області (справа № 1-222/09) ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України та притягнута до відповідальності у вигляді обмеження свободи строком на один рік за нанесення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесного ушкодження по критерію терміну розладу здоров'я, згідно акту СМЕ № 107-ЛЗ/09 від 16.02.2009 року.

В зв`язку з тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 пройшов курс стаціонарного та амбулаторного лікування, на що були затрачені певні кошти. На досудовому слідстві, а також при розгляді цивільної справи по цей час матеріальна та моральна шкода позивачу відшкодована не була. Сума матеріальних витрат, понесених позивач на придбання медичних препаратів на своє лікування на суму в 1607 гривень 07 копійок, підтверджується товарним чеком №А1-Чк-0059784 від 19 березня 2009 року (а.с.№9).

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Дана вимога закріплена і Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» зі змінами та доповненнями.

Згідно до ст..270 ЦК України встановлено, що: « відповідно до Конституції України фізична особа має право на … безпечне життя і здоров»я… «.

В статті 27 Конституції України зазначено, що Кожна людина має право невід»ємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя та здоров»я інших людей від протиправних посягань.

Право позивач на подачу позову до суду, передбачено ст.11 ЦК України в якій визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема є: завдання майнової (матеріальної) шкоди та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст. 1166 ч.1 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результат порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є: … витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, з урахуванням викладеного, суд знаходить позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідача суми матеріальних збитків на медичне лікування на суму в 1607 грн. 61 коп., такими, що підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивачем заявлено про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, що справи нені йому неправомірними діями відповідача, яку він оцінює в 5 тисяч гривень.

Відносно даної позовної вимоги необхідно зазначити, що Відповідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування і враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, з урахуванням того, що відповідач розкаялася у скоєному та не мала умислу на скоєння злочину відносно позивача, враховуючи, що спричинення шкоди позивачу не потягло за собою настання тяжких наслідків для його життя та здоров»я, враховуючи, що відповідач не працює, знята з реєстрації місця проживання, суд находить, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 2,500 гривень.

Згідно п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов»язаних з розглядом справи.

Відносно позовних вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат за юридичну допомогу на суму в 250 гривень, необхідно зазначити, що суд знаходить такими, що підлягають задоволенню відповідно до ст.79 ЦПК України, оскільки відповідно до ст. 84 ЦПК України встановлено, що витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката, несуть сторони. В мате пралах справи на аркуші 4 наявний ордер №164 04.03.2009 року про надання юридичної допомоги позивачу а на аркуші справи №3 наявна квитанції прибуткового касового ордеру №121, про сплату позивачем адвокату суми в 250 гривень за надання юридичної допомоги.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що особа, яка бере учать у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

В свою чергу, відповідно до ст..3 Декрету Кабінету Міністраів України №7 від 21.01.1991 року «Про державне мито» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» №1258 від 21 грудня 2005 року з наступними змінами від 05 серпня 2009 року, суд стягує з відповідача на користь держави державне мито в розмірі 59 грн. 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на суму в 120 гривень.

Керуючись ст.ст. 10,11, 27, 31, 74, 77, 79, 84, 88, 169, 209, 212, 214-215, 218, 223 ЦПК України; ст. ст. 11,15, 22, 23, 270, 1168, 1177 ЦК України; ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністраів України №7 від 21.01.1991 року «Про державне мито» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» №1258 від 21 грудня 2005 року з наступними змінами від 05 серпня 2009 року; ст.ст. 27, 59 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву (уточнену) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки смт. Григоріополь, Молдова, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, не працюючої, знятої з реєстрації місця проживання - на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, витрачені на лікування в розмірі 1607 (одна тисяча шістсот сім) гривень 71 копійку, та моральної шкоди в розмірі 2500 (дві тисячі п»ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу на суму в 250 (двісті п»ятдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову позивачу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 59 (п»ятдесят дев»ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя : Н.М. Жмуд