Постанова № 47601757, 22.07.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року о 09 год. 50 хв.Справа № 808/3383/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

за участю представників:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Варт

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2015 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Варт (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 858, 14 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але 22.07.2015 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств 3858,14 грн., виник на підставі наступного.

Заборгованість виникла у зв'язку із самостійною подачею відповідачем до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 02.03.2015 № НОМЕР_1, в якій підприємство відповідача самостійно визначило суму податку за 2014 рік у розмірі 3 884, 00 грн., але не сплатило її.

Таким чином, з урахуванням наявної переплати у розмірі 25,86 грн., заборгованість відповідача складає 3 858,14 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Так, статтею 54 ПК України передбачено що, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання не підлягає оскарженню.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 ПК України відповідачу направлена поштою податкова вимога форми «Ю» від 13.03.2015 р. № 102-25, яка отримана його уповноваженим представником.

Так як вимога не була відкликана в порядку ст.60 ПК України, податковий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які повністю підтверджуються наявними в справі доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу відповідача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 858,14 грн. та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Варт» (код ЄДРПОУ 13617742) у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3858, 14 грн. (три тисячі вісімсот п"ятдесят вісім гривень чотирнадцять копійок) до Державного бюджету Заводського району, код ЄДРПОУ 38025372, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, на р/р 33110318700004, код платежу 11021000.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара