увійти
УКР
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2009 року Справа № 13/536/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Бишевська Н.А., Коршун А.О.
при секретарі - Гулая О.Г.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1 дов від 19.12.08
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області від 30.10.2008 року
у справі № 13/536//08-АП
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віст-Запоріжжя»
до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002392302/0 від 27.06.08,-
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віст-Запоріжжя» звернулось до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0002392302/0 від 27.06.08 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 24948,00 грн., із якої 20790,00 грн. - основний платіж, 4158,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про порушення позивачем п.1.32 ст.1, пп.5.3.3, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.2.2 п.8.2, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними, оскільки позивачем правомірно, з дотриманням норм діючого законодавства віднесено до складу валових витрат суму 27158,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого під час придбання автомобіля, який включений до складу основних фондів, а також суму 56000,00 грн. - орендної плати фізичній особі - підприємцю Балацькому С.М. за договором оренди.
Постановою господарського суду Запорізької області від 30.10.08 адміністративний позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 0002392302/0 від 27.06.08.
Не погодившись з постановою господарського суду Запорізької області, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, у позові ТОВ «Віст-Запоріжжя» відмовити. Зазначає, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», який регулює питання стосовно ставок податку на прибуток, пільг щодо податку, об'єкту оподаткування, порядку обчислення оподатковуваного прибутку, встановлює загальне правило, за яким сплата податку на додану вартість, включеного до ціни товару, що придбавається платником податку для виробничого або невиробничого використання, не включається до складу валових витрат.
Оскільки автомобільний транспорт відноситься до групи 2 основних фондів, а витрати на його придбання підлягають амортизації, відповідно до пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.
Стосовно віднесення позивачем до складу валових витрат суми орендної плати 56000,00 грн., порушення позивача полягає в тому, під час перевірки первині документи, що підтверджують правомірність віднесення вказаної суми до валових витрат, надано не було. Сплата суми 56000,00 грн. по розрахунковому рахунку або готівкою позивачем не здійснювалась.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Вимоги, визначені апеляційним судом в судовій повістці від 15.04.09, відповідачем не виконані.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що судом першої інстанції прийнято правильне та обґрунтоване рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін. На вимогу апеляційного суду позивачем подані письмові пояснення щодо сплати оренди у 2007 році в розмірі 5309,00 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи, 27.06.08 відповідачем - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення № 0002392302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 24948,00 грн., із якої 20790,00 грн. - основний платіж, 4158,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Підставою для винесення означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем під час проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Віст-Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 по 31.12.07, за результатами якої складений акт № 78/23-2/24906389 від 20.06.08.
В ході перевірки відповідачем встановлено заниження позивачем загальної суми валових витрат у сумі 83158,00 грн.
В порушення пп.5.3.3. п.5.3 ст.5, пп.8.2.2 п.8.2, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством у IV кварталі 2007 року віднесено до складу валових витрат суму 27158,00 грн. - податку на додану вартість, сплаченого під час придбання автомобіля Honda FRV (реєстраційний № АР 1647 АН).
В порушення п. 1.32. ст.1, абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство у IV кварталі 2007 року безпідставно віднесло до складу валових витрат 56000,00 грн. - орендної плати фізичній особі - підприємцю Балацькому С. М. за договором оренди № 624 від 29.12.06.
Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2005 року позивачем придбаний автомобіль Honda FRV державний номер № АР 1647 АН, який віднесений до основних фондів підприємства. До складу валових витрат позивачем віднесені суми податку на додану вартість в складі ціни автомобіля згідно податкових накладних №№ 00544 від 18.07.05, 00543 від 15.07.05, 00542 від 11.07.05, 00541 від 01.07.05.
При цьому позивач керувався положеннями пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.
Встановлюючи факт завищення валових витрат на суму 27158,00 грн., відповідач посилався на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», за правилами якого не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання (пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону). Норми пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які застосований позивачем, відповідачем не прийнято, виходячи з приписів ст.15 вказаного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій позивача щодо відображення сум податку на додану вартість в складі ціни придбаного позивачем автомобіля згідно податкових накладних №№ 00544 від 18.07.05, 00543 від 15.07.05, 00542 від 11.07.05, 00541 від 01.07.05 в податковому обліку шляхом віднесення цих сум до складу валових витрат.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Закон України «Про податок на додану вартість» згідно преамбули визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до п.11.4 ст.11 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість» зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону.
Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість» як закон про оподаткування, який визначає загальні засади надання податкового кредиту, є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість, і вказаний Закон встановлює особливості при оподаткуванні операцій з придбання легкових автомобілів, пряма норма цього Закону покладає на платника податку обов'язок включати до складу валових витрат суму податку на додану вартість, сплачену платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.
Той факт, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить відповідної норми, свідчить про наявність конфлікту інтересів між платником податку та контролюючим органом.
Згідно з п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо норми різних законів припускають неоднозначне тлумачення прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, що дозволяє прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Стосовно встановленого відповідачем під час перевірки завищення валових витрат в ІV кварталі 2007 року на суму 56000,00 грн. - орендної плати фізичній особі - підприємцю Балацькому С. М. за договором оренди № 624 від 29.12.06, колегія суддів вважає, що відповідачем в установленому порядку вказаний факт не доведено.
Як вбачається з матеріалів справи, орендна плата за договором оренди № 624 від 29.12.06 в розмірі 56000,00 грн. за червень-грудень 2007 року сплачена позивачем в 2008 році на підставі підписаного між позивачем та орендодавцем актом здачі-прийняття виконаних робіт від 06.02.08, яким засвідчено зобов'язання позивача з орендної плати в сумі 56000,00 грн., рахунку № 000001 від 06.02.08 на сплату орендної плати.
Виходячи з норм пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказані обставини свідчать про відсутність у позивача правових підстав для віднесення позивачем вказаної суми 56000,00 грн. до складу валових витрат в ІV кварталі 2007 року, і докази відображення цієї суми в податковому обліку позивача в ІV кварталі 2007 року в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до розшифровки валових витрат по рядку 04.1 податкової декларації з податку на прибуток за 2007 рік сума 56000,00 грн. в цій декларації не міститься. До складу валових витрат 2007 року позивачем віднесена сума 5309,00 грн. орендної плати за оренду приміщення ПП Балацького С.М. за травень 2007 року, яка сплачена позивачем в 04.05.07 відповідно до виставленого орендодавцем рахунку № 000001 від 04.05.07, що підтверджено банківською випискою від 04.05.07. Сума 5309,00 грн. не входить до загальної суми орендної плати за червень-грудень 2007 року 56000,00 грн.
Таким чином, відповідачем зроблений висновок про безпідставне включення суми 56000,00 грн. орендної плати до складу валових витрат у ІV кварталі 2007 року, але жодних доказів на підтвердження цих обставин відповідач, в тому числі на вимогу суду, не подав. Цей висновок відповідача спростований наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про необхідність задоволення заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, суперечать фактичним обставинам, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 30.10.08 у справі № 13/536/08-АП - залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Ухвалу складено у повному обсязі 24.09.09
