Ухвала суду № 47590760, 23.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4845/15 Головуючий 1 інст. - Проценко Л.Г.

Справа № 642/1391/15-ц

Категорія: банківський вклад Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Кіпенка І.С., Шаповал Н.М.,

за участю секретаря - Варюшичевої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Вечора Юлії Сергіївни - представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення банківського вкладу,

в с т а н о в и л а:

В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») про повернення банківського вкладу.

На обґрунтування вказав, що 27 грудня 2013 року уклав Договір-заяву про банківській строковий вклад (депозит) «Класік» НОМЕР_1, за умовами якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» прийняв від нього гроші в іноземній валюті на Вкладний рахунок НОМЕР_2 в розмірі 20 000 доларів США 00 центів строком до 01 січня 2015 року зі сплатою 11 % річних.

14 січня 2015 року він звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу, однак банк не виконав свої зобов'язання та пролонгував термін дії договору.

06 лютого 2015 року він звернувся з заявою про дострокове повернення банківського вкладу 20 лютого 2015 року, однак йому було відмовлено з посилання на заборону Національного банку України на повернення депозитів в іноземній валюті.

Його заява від 20 лютого 2015 року про роз'яснення причин відмови також не розглянута.

Вважаючи дії відповідача протиправними, просив стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму банківського вкладу за договором-заяви про банківській строковий вклад (депозит) «Класік» НОМЕР_1 в розмірі 20 000 доларів США 00 центів.

Відповідач в особі свого представника позов не визнав, посилаючись на те, що позивач подав заяву про повернення банківського вкладу після дати закінчення строку банківського вкладу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року позов задоволено.

З ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 стягнута сума банківського вкладу в розмірі 20 000 доларів США 00 центів, а на користь держави - 3 654 грн. 00 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі Вечора Ю.С. - представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що позивач подав заяву про повернення банківського вкладу після дати закінчення строку банківського вкладу, у зв'язку з цим дію договору було подовжено на новий строк; спір розглянуто з порушенням правил підсудності, оскільки на дані правовідносини не розповсюджується дія Закону про захист прав споживачів, а місцезнаходження юридичної особи - вул. Артема, 6, м. Київ; на момент звернення позивача з вимогою про повернення вкладу діяла постанова Правління Національного банку України від 01 грудня 2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», якою обмежувалась видача (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 грн. 00 коп. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.

Позивач в особі свого представника ОСОБА_3 в запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняв від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ч. 1 ст. 1058 1, 2 ст. 1060 ЦК України).

Статтею 1061 ЦК України встановлено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (ч. ч. 1, 4, 5).

Матеріали справи свідчать, що 27 грудня 2013 року укладено Договір-заяву про банківській строковий вклад (депозит) «Класік» НОМЕР_1, за умовами якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» прийняв від ОСОБА_2 гроші в іноземній валюті на Вкладний рахунок НОМЕР_2 в розмірі 20 000 доларів США 00 центів строком до 01 січня 2015 року зі сплатою 11 % річних.

В пункті 5.2. Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» сторони погодили, що у випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення строкового вкладу після закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення вкладу, отримати кошти з строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок, а дію договору припинити, зобов'язаний надати банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку строкового вкладу, визначеного Договором-заявою. Вказану письмову вимогу вкладник зобов'язаний надати банку у двох автентичних примірниках, один з яких приймається банком, а другий - повертається вкладнику з відміткою банку про отримання письмової вимоги. У зазначеній письмовій заяві вкладник обов'язково зазначає спосіб повернення вкладу: видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок (із вказанням у заяві повних реквізитів рахунку для перерахування). Якщо день повернення суми вкладу припадає на вихідний, святковий, неробочий день, то повернення суми вкладу проводиться банком на наступний перший робочий день.

В разі ж, коли вкладник не надав банку зазначену письмову вимогу та не вимагає повернення вкладу після закінчення строку, визначеного Договором-заявою, строк розміщення строкового вкладу вважається продовженим з наступного дня, після закінчення строку, визначеного Договором-заявою, на строк, що дорівнює початковому строку розміщення строкового вкладу. Протягом строку, на який продовжено розміщення строкового вкладу, банк нараховує і виплачує вкладнику проценти за ставкою, що встановлена банком для банківських строкових вкладів (депозитів) відповідного виду вкладу та діє станом на перший день початку строку, на який продовжено розміщення вкладу.

Кількість пролонгацій строку розміщення строкового вкладу за Договором необмежена. Після закінчення кожного строку, на який було продовжено розміщення строкового вкладу, кошти зі строкового вкладного рахунку можуть бути повернуті вкладникові за його письмовою вимогою на умовах, визначених у абзаці першому цього пункту Основних умов, а дія Договору припиняється.

З заявою про повернення банківського вкладу ОСОБА_2 звернувся лише 14 січня 2015 року, у зв'язку з чим дія строкового вкладу банком була пролонгована.

Однак 06 лютого 2015 року ОСОБА_2 знов звернувся до відповідача з заявою, в якій вимагав дострокового повернення банківського вкладу.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 суми банківського вкладу в розмірі 20 000 доларів США 00 центів.

Справа розглянута в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги про подання заяви щодо повернення банківського вкладу після дати закінчення строку банківського вкладу не можуть бути прийняті до уваги.

З новою вимогою про дострокове повернення банківського вкладу позивач звернувся 06 лютого 2015 року, тобто в період дії Договору-заяви, яка була пролонгована на строк, що дорівнює початковому строку розміщення строкового вкладу. При цьому заява подана не менш ніж за десять банківських днів до передбачуваної дати розірвання Договору-заяви (20 лютого 2015 року), що погоджено сторонами в п. 5.3. Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Посилання на порушення правил підсудності не є обґрунтованими. Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Вечора Юлії Сергіївни - представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді