Постанова № 4759055, 14.09.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі:  Мітрушенко І.І.,  

за участю прокурораОСОБА_1, представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3., представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту  інвалідів

до  Державного підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство"

про стягнення адмін - господарських санкцій та пені,

встановив:

 Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач)  звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення з державного підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство" (відповідач) 115671 грн. 10 коп. штрафних санкцій та 416 грн. 43 коп. пені. У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені штрафні санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за невиконання у 2006-2007 роках нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону. Факт порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" був виявлений із звіту підприємства, в якому зазначено про створення 3 місць для інвалідів при нормативі 11 місць.

В судовому засіданні прокурор, який вступив у справу, підтримав позовні вимоги відділення Фонду.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні з підстав того, що підприємство створило робочі місця для інвалідів, запрошувало інвалідів особисто, але останні відмовлялись від запропонованих робіт з різних обставин, що підтверджується їх письмовими заявами. Відповідач для виконання приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інформував Цюрупинський центр зайнятості про створені робочі місця, який направив 5 інвалідів, з них два були працевлаштовані, інші відмовились. Відповідач посилається на те, що є спеціалізованим державним лісогосподарським підприємством, 40% робочих місць на підприємстві потребують спеціалізованої освіти, 40 % робочих місць це роботи із шкідливими умовами праці, вони включені до переліку робіт з підвищеною небезпекою. Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати інвалідів на створені робочі місця, такий обов'язок покладається на органи працевлаштування. Самостійно відповідач не може працевлаштувати  необхідну кількість нормативів. Відповідач вважає, що ним вжито всі належні заходи щодо виконання нормативу працевлаштування інвалідів, вини в невиконанні нормативу немає, тому відсутні правові підстави для сплати адміністративно-господарських санкцій. Законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не встановлений механізм та порядок із забезпечення працевлаштування підприємствами працездатних інвалідів.

Представники відповідача в судове засідання прибули, просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Згідно з частиною першою статті 19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для роботодавців установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання), де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенню Фонду соціального захисту інвалідів  до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач, маючи середньооблікову кількість штатних працівників в 2008 році 287 чоловік, створив замість 11 робочих місць для інвалідів ( 4%) тільки 3 робочих місця.  Із звіту про працевлаштування інвалідів за 2008 р. вбачається, що середньорічна зарплата штатного працівника склала 14458 грн. 89 коп.  Якщо підприємство не створило робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, який встановлений Законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", воно зобов'язано самостійно обчислити суму адміністративно-господарських санкцій  та сплатити її  (п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 ). Позивачем нараховано до сплати 115671 грн. 12 коп. за 8 нестворених робочих місць для інвалідів.  

Відповідно до частини другої статті 20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, в даному випадку розмір пені складає 416 грн. 43 коп. за період 16.04.09 по 24.04.09.

Усуваючи розбіжності в застосуванні законодавства, яке гарантує соціальну захищеність інвалідів, необхідно виходити з того, що діяльність держави щодо цих осіб виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності. Відповідно до частини першої статті 17 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом. Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Разом з тим стаття 18 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд визначив, що створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів. Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування роботодавцями інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина п'ята статті 19 Закону).  Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підприємства зобов'язані вживати всіх залежних від них заходів для недопущення господарського правопорушення, яким, зокрема, є невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Оскільки відповідач не подавав у 2008 році до Цюрупинського районного центру зайнятості звітів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, вимоги позивача про  стягнення з відповідача штрафних санкцій згідно зі статтею 20 Закону є правомірними. Подання відповідної звітності до центру зайнятості було б належним підтвердженням наявності на підприємстві створених та введених в дію місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи вищезазначене, матеріали справи, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено позивачем правомірно і в межах компетенції та повноважень контролюючого органу, встановлених законами України

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати (судовий збір) відшкодуванню не підлягають. В судовому засіданні оголошено вступна та резолютивну частини постанови та  повідомлено про день і час виготовлення повного тексту постанови.

Керуючись ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

 Позов задовольнити. Стягнути з державного підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство" (Херсонська область, м.Цюрупинськ вул. Комунарів, 80, код ЄДРПОУ 00993194, р/рах. 2600210413 в ТОВ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 352093) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Херсон, пров. 40 років Жовтня, 5а, одержувач коштів УДК у м. Херсоні код 24104230 банк ГУДКУ по Херсонській області МФО 852010 р/рах. 31219230700002) 115671 грн. (сто п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одну гривню) 10 коп. штрафних санкцій та 416 грн. (чотириста шістнадцять гривень) 43 коп. пені.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний  21 вересня 2009 р. .

Суддя                                                                                                                           Хом'якова В.В.