Вирок № 47587086, 29.07.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1042/15-к

Номер провадження 1-кп/629/168/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Черкас О.О.,

захисника - адвоката Романенко Д.М.,

неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4, законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Соколовської О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальними актами за підозрою

неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, зарахований до Харківського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 12.08.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75,104 КК України - з іспитовим строком 1 рік,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 1 курсу Лозівського професійного ліцею, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента 1 курсу Панютинського професійного аграрного ліцею, не одруженого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства встановлено, що 04 березня 2015 року, близько 19:00 години неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, прийшли до обладнаної парканом території дачної ділянки, яка належить ОСОБА_10 та розташована по АДРЕСА_6 з метою скоєння крадіжки чужого майна. В подальшому, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою та в групі з неповнолітнім ОСОБА_4, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, упевнившись у відсутності на території дачної ділянки його власника та знаходження поблизу сторонніх осіб, шляхом відкриття хвіртки паркану огорожі дачної ділянки, проникли на подвір'я її території. В подальшому реалізуючи свій умисел на скоєння крадіжки чужого майна, неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таємно викрали з подвір'я дачної ділянки лом чорного металу загальною вагою 129 кілограмів вартістю 258 гривень, електричний кабель ПВС 2х2,5, довжиною 70 метрів б/в вартістю 516 гривень, електричний кабель ШВВП 3х2,5, довжиною 8 метрів б/в вартістю 40 гривень, подвійну електричну герметичну розетку «VIKO», б/в вартістю 15 гривень, металевий прут довжиною 1 метр, діаметром 0,6 сантиметрів б/в вартістю 1 гривня.

Після цього, утримуючи при собі викрадене майно, неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця

події зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд.

В результаті протиправних дій неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_10 було завдано майнову шкоду в розмірі 830 гривень.

Крім того, 04 квітня 2015 року, близько 23:50 години, неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, повторно, за попередньою змовою з раніше знайомим неповнолітнім ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, прибули до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_7, і в якому мешкає ОСОБА_11 Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, скориставшись тим, що вхідна калитка до території домоволодіння не була зачинена на замок, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 проникли на територію домоволодіння, де біля паркану знайшли та таємно викрали металеву рельсу, вартістю 218 гривень 12 копійок, яка належить ОСОБА_11

Утримуючи при собі викрадене майно, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з місця події зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд.

В результаті протиправних дій неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_11 було завдано майнової шкоди в розмірі 218 гривень 12 копійок.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, та пояснив, що 04.03.2015 року ввечері вони разом з ОСОБА_4 залізли у двір до ОСОБА_10, звідки взяли метал: металеву трубу, вуголки, бильце з кроваті та електричний кабель. Все забрали за два рази, здали на пункт прийому металу та отримали 800 грн. Пізніше викупили все викрадене та повернули потерпілому. В судовому засіданні розкаявся в скоєному.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, та пояснив, що 04.03.2015 року ввечері вони разом з ОСОБА_3 залізли у двір до ОСОБА_10, звідки викрали металеві предмети та здали на пункт прийому метала, щоб заробити гроші. 04.04.2015 року вони разом з ОСОБА_9 йшли зі стадіону, сіли на лавку і побачили на паркані металеву рельсу. Вони разом її дістали і віднесли на 10 метрів від паркану через дорогу, хотіли здати її на метал. В судовому засіданні розкаявся в скоєному.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_9 винним себе визнав повністю, та пояснив, що 04.04.2015 року вони разом з ОСОБА_4 йшли зі стадіону, коли сіли на лавку, то побачили на паркані металеву рельсу. Вони разом її дістали і віднесли метрів на 10 від паркану через дорогу, хотіли здати її на метал. В судовому засіданні розкаявся в скоєному.

Враховуючи показання обвинувачених, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених та дослідженням даних, які характеризують їх особи.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3, які виразилися у викраденні 04.03.2015 року майна потерпілого ОСОБА_10, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Дії ОСОБА_4, які виразилися у викраденні 04.03.2015 року майна потерпілого ОСОБА_10, та дії ОСОБА_9, які виразилися у викраденні 04.04.2015 року майна гр. ОСОБА_11, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення чи сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, дії ОСОБА_4, які виразилися у викраденні майна потерпілої ОСОБА_11, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в сховище.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Дослідженням даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, скоїв новий злочин в період іспитового строку, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, рекомендований огляд наркологом. На обліку у лікаря-психіатра не перебуває. Зарахований до Харківського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, перебуває на обліку СКМСД, за місцем навчання характеризується негативно. Виховується в повній сім'ї з обома батьками, за місцем проживання характеризується формально, має хронічне захворювання - панкреопатія.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, стан здоров'я неповнолітнього, наявність захорювання - панкреопатія.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Відповідно до ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд враховує обставини, які пом'якшують покарання засудженого, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, стан здоров'я неповнлітнього, наявність захорювання - панкреопатія, тому вважає за можливе при призначенні покарання ОСОБА_3 застосувати положення ст.69 КК України, призначив більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 12.08.2014 року засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, в період іспитового строку знов скоїв злочин, тому остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст.71 УК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_3, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався, тому суд вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Дослідженням даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, навчається в Лозівському професійному ліцеї з 01.09.2014 року, за місцем навчання характеризується негативно. Виховується в неповній сім'ї з мамою, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 69 КК України суд не вбачає.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_4, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, навчається в Панютинському професійному аграрному ліцеї з 01.09.2014 року, за місцем навчання характеризується негативно. Виховується в неповній сім'ї з мамою, батько помер, за місцем проживання характеризується задовільно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 ст. 69 КК України суд не вбачає.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_9, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 853 від 10.03.2015 року в сумі 245,52 грн., які суд вважає за необхідне стягнути в рівних долях з законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки неповнолітні самостійного заробітку не мають.

Крім того, у кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1595 від 20.04.2015 року в сумі 245,52 грн., які суд вважає за необхідне стягнути в рівних долях з законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки неповнолітні самостійного заробітку не мають.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст. ст.69, 103-104 КК України, суд -

з а с у д и в:

неповнолітнього ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.08.2014 року і остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 2 (двох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взяв його під варту негайно у залі суду.

Строк відбуття покарання рахувати з 29 липня 2015 року з 12.00 годин.

неповнолітнього ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 не обирався.

неповнолітнього ОСОБА_9 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 не обирався.

Стягнути в рівних долях з законних представників засуджених ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженки с. Павловка Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженки с. Новомечебилове Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_5, на користь держави судові витрати в сумі 245,52 грн. по 122,76 (сто двадцять дві грн. 76 коп.) гривень з кожної за проведення судово-товарознавчої експертизи № 853 від 10.03.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011.

Стягнути в рівних долях з законних представників засуджених ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженки с. Новомечебилове Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_5, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки м. Луганськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3, на користь держави судові витрати в сумі 245,52 грн. по 122,76 (сто двадцять дві грн. 76 коп.) гривень з кожної за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1595 від 20.04.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011.

Після набрання вироком законної сили речові докази: металевий брухт (трубу, кутники, решітку, борону, бильця від ліжок, чайник), відрізки мідного дроту, подвійну електричну герметичну розетку та фрагменти ізоляції електричного дроту, які належать ОСОБА_10; металеву рельсу, яка належить гр. ОСОБА_11 -- вважати повернутими потерпілим.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська