Постанова № 4758535, 16.09.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-6757/09/1170

Категорія статобліку 6.14

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Сагун А.В.;

при секретарі - Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до приватного підприємства ?ірма ?нгуша” про стягнення економічних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2009 року Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства ?ірма ?нгуша”, в якому просив стягнути з відповідача економічні санкції за порушення законодавства про зайнятість населення в розмірі 850 грн., судові витрати присудити на користь держави.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що ході перевірки відповідача виявлено факт працевлаштування іноземця Ї громадянки Російської Федерації ОСОБА_1, без отримання дозволу на працевлаштування, чим порушено ч. 2 ст. 8 Закону України ?ро зайнятість населення” та п. 2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року №2028. За наслідками виявленого порушення винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення від 22.12.2008 року №1106-59/13769653 в сумі 850 грн. Рішення не оскаржувалось, сума штрафних санкцій не сплачена.

Відповідач у свої письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні адміністративного суду, пославшись на те, що рішенням від 22.12.2008 року №1106-59/13769653 застосовано економічні санкції з порушенням строків визначених ст. 250 ГК України.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги визнав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви. Одночасно з цим доповнив, що оскільки позивач не є органом державної влади, а є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, як передбачено ст. 8 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, то порядок застосування санкцій, визначений ст. ст. 238, 250 ГК України, до даних відносин не застосовується.

Представник відповідачаОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до ст.18 Закону України ?ро зайнятість населення”, державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Згідно ст. 34 вказаного Закону контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості.

Пунктами 1 та 11 Положення про Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, затвердженого директором Кіровоградського обласного центру зайнятості 14.03.2000 року, визначено, що останній є місцевим органом державної служби зайнятості і діє на правах юридичної особи (а.с.4).

Судом встановлено, що 25 листопада 2008 року інспекцією з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості проведено перевірку приватного підприємства ?ірма ?нгуша” на предмет дотримання законодавства України про зайнятість населення, за результатами якої складено акт контрольного заходу від 25.11.2008 року № 361 (а.с.5). На підставі акту контрольного заходу, за порушення ч. 2 ст. 8 Закону України ?ро зайнятість населення”, п. 2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року №2028, до відповідача рішенням інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру від 22.12.2008 року №1106-59/13769653 застосовано штраф у розмірі 850 грн. (а.с. 6).

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 8 Закону України ?ро зайнятість населення” роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року №2028, дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства, що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.

Як вбачається з вказаного акту в ході перевірки виявлено використання праці іноземця Ї громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 у період з 4 червня 2000 року (наказ від 04.08.2000 року №102-к) по 17 червня 2002 року (наказ від 17.06.2002 року №50-к), чим порушено ч. 2, ч. 3 ст. 8 Закону України ?ро зайнятість населення”, п. 2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року №2028.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України ?ро зайнятість населення” у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

З гідно ст. ст.1, 2 ГК України, предметом регулювання Кодексу є визначення основних засад господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

У відповідності до ч.3 ст.10, п.6 ч.3 ст.19 ГК України, у соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення. Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю.

Таким чином, обов'язок підприємств, установ та організацій працевлаштовувати іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є одним із видів державного контролю за дотриманням, при здійсненні господарської діяльності, законодавства про працю. Відповідно, недотримання зазначеного обов'язку є правопорушенням у сфері господарювання, за яке уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч. 2 ст. 238, ст. 239 ГК України, види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф є різновидом адміністративно-господарські санкції, що полягає у грошовій сумі, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 241 ГК України визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Оскільки спеціальним законодавством відносини щодо строків стягнення штрафів передбачених ч. 4 ст. 8 Закону України ?ро зайнятість населення” не врегульовано, то підлягають застосуванню загальні норми, визначені ГК України.

У відповідності до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Посилання представника щодо непоширення на спірні відносини дії ст. 250 ГК України суд не приймає, оскільки вони суперечитть чинному законодавству, так як орагни державної служби зайнятості є уповноваженими законом органами на ралізацію державної політики у сфері зайнятості населення і на застосовування санкцій, в тому числі адміністративно-господарських уі вигляді штрафу.

Як встановлено вище судом, порушення відповідачем ст. 8 Закону України ?ро зайнятість населення” відбувалось у період працевлаштування іноземця Ї громадянки Російської Федерації ОСОБА_1, без отримання відповідного дозволу в період з 4 червня 2000 року по 17 червня 2002 року, а рішення інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості №1106-59/13769653 про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення, яким на відповідача накладено штраф, прийнято 22 грудня 2008 року, тобто з порушенням строків, визначених ст. 250 ГК України.

Таким чином, рішення інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості №1106-59/13769653 від 22.12.2008 року є незаконним, а сума застосованих економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. не підлягає стягненню.

Судових витрат, здійснених відповідачем, які підлягають відшкодуванню на користь останнього згідно ст. 94 КАС України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст., 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,Ї

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резулятивної частин рішення, з дня складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

Суддя А.В.Сагун