Рішення № 4757768, 26.08.2009, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

УКРАЇНА

Справа № 2-959 2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 р. Первомайський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Русанової Т.Т.

при секретарі Шмельовій О.С.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Первомайську цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року його прийняли на роботу вантажником, зайнятим на роботах з сировиною, паливом , у ОСОБА_2 .

12 червня 2009 року він звільнився з роботи за власним бажанням, ст.. 38 КЗпП України./span>

На день звільнення з роботи ОСОБА_2 нарахувало йому заробітну плату за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 12914 грн 00 коп., але виплатити її в наслідок відсутності грошових коштів відмовилося. Вважає його дії незаконними, оскільки у відповідності з ч. 1ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Сума середнього заробітку, який відповідач зобов’язаний сплатити на його користь за час затримки розрахунку складає 986,84 грн

Невчасним проведенням розрахунку по заробітній платі були порушенні його законні права, і це привело до моральних страждань у зв’язку з відсутністю засобів, необхідних для організації його життя. Відповідно до вимог статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом морального збитку працівникові проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав привело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв’язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь нараховану але не виплачену йому заробітну плату за період з 1 січня 2009 року по 15 червня 2009 року в сумі 12914 грн. 00 коп. , і середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 13 червня 2009 року по 16 червня 2009 року в сумі 986 грн. 84 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди на його користь 10 000 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі просив їх задовольнити. На обґрунтування моральної шкоди позивач пояснив, що через невиплату заробітної плати він не мав коштів на оплату навчання дружини в учбовому закладі, на цей період часу прийшлася операцію у його сина, 2003 року народження, по видаленню бліднів та аденоїдів. Він також не мав коштів на власне лікування від хвороби шлунку на стравоходу. Замість виплати заробітної плати на роботі їм видавали ссуди, на погашення яких потім утримували гроші з заробітної плати.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнав частково та пояснив, що до листопада 2008 року підприємство нормально працювало. Потім припинились поставки та замовлення, вугілля скопилося в порту, Єнакіївський коксохімпром працював на 20% своєї потужності, тобто не було покупців на їх продукцію. В червні –липні ситуація почала потроху вирівнюватися, стала виплачуватись заборгованість по заробітній платі. Тому він вважає, що затримка виплати заробітної плати була не з вини підприємства, підстав для відшкодування моральної шкоди нема. До розгляду справи в суді заборгованість по заробітній платі перед позивачем зменшилась до 6615 грн.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебував у трудових правовідносинах з ОСОБА_2 з 01.11.2007 року по 12.06.2009 року , звільнений за власним бажанням /с.3/

На день звільнення заборгованість підприємства перед позивачем по заробітній а платі становила 12914 грн. На ж день розгляду справи в суді заборгованість по заробітній платі становить 6615 грн. /с.6,25/ Таким чином, в частині стягнення заробітної плати позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 6615 грн.

Затримка розрахунку при звільненні виникла з 12.06.2009 і триває до цього часу. Але в зв’язку з працевлаштуванням на інше підприємство позивач завив позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 4 дні в сумі 986,84 грн. Представник відповідача з таким розрахунком погодився.

Позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню на підставі ст.. 117 КЗпП України, якою передбачено, що у разі невиплати з вини с власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Відповідно до 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові проводиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд прийшов до висновку, що затримка виплати заробітної плати за п’ять місяців (з січня по травень 2009 року на день звернення до суду), є суттєвім порушенням прав позивача і вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки іншого джерела засобів для існування він не мав. Але при визначенні розміру відшкодування суд виходить з засад розумності та справедливості, враховуючи, що спад промислового виробництва в країні дійсно мав місце, в тому числі і у вугільній галузі, що вплинуло на економічне становище підприємства – відповідача, враховуючи співвідношення заборгованості по заробітній платі та заявлений до відшкодування роз мір моральної шкоди, враховуючи інтереси інших працівників підприємства, на яких буде покладено тягар відшкодування позивачеві моральної шкоди, і вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 1500 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 212-215 ЦПК України, - span>

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , м. Золоте-5, ЄДРПОУ 33623481, р/р 2600601003400 у ЛФ ВАТ «Укрсімбанк» в м. Луганську, п/р 26006010034000 у ФВАТ «Держ. ЕКС_ІМП.БАНК України» в м. Луганську, код банку 304289, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 6615 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 986,84 грн. та на відшкодування моральної шкоди 1500 грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 3824,08 грн. звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 91,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 120 грн.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено 31.08.2009 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Русанова Т.Т.