Вирок № 4755114, 23.04.2009, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа №1-18

2009 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ЛЮБИНЕЦЬКОЇ - ОНІЛОВОЇ А.Г.

за участю секретаря с\з ЛОЗІНСЬКОЇ Т.О.

прокурора НАГІРНЯКА Б.М.  

підсудного ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відритому судовому засіданні в місті Ямпіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня, раніше не судимого, інваліда 3 групи загального захворювання, за ст.286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 31.08.2007 року, біля 9-ї години, керуючи автомобілем ВАЗ-2108 д.н. НОМЕР_2, перевозячи пасажира, рухаючись по проїжджій частині автодороги сполученням Ямпіль-Немирів, перед с.Русава, зі сторони м.Ямпіль, на повороті ліворуч, не врахувавши погодні умови та не вибравши безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням транспортного засобу, від чого автомобіль занесло на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з зустрічним автомобілем ВАЗ-11183 д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4, який знаходився на передньому пасажирському сидінні, отримав тілесні ушкодження: множинні садна, синці та рани в ділянці обличчя та голови, тулуба та кінцівок, забій м'яких тканин зі сторони їх внутрішньої поверхні, перелом кісток лівої нижньої кінцівки, забій головного мозку, які згідно висновку судово-медичного експерта №185 від 05.12.2007 року є причиною смерті останнього. Пасажир автомобіля ВАЗ-11183, ОСОБА_5, внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, садна та рани в ділянці лоба, рана в ділянці носа, закритий перелом лівого променя в типовому місці, які згідно висновку судово-медичного експерта №186 від 19.12.2007 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.: 1.2, 1.5, 10.1, 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:

-п.1.2: в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

-п.1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

-п.10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

-п.11.2: нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїжджої частини.

-п.12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно висновку експерта №405а від 29.11.2007 року, з технічної точки зору, попередження даної дорожньо-транспортної пригоди полягало у виконанні водієм автомобіля ВАЗ-2108, д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_1 вимог вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в скоєнні даного злочину визнав частково і пояснив, що 31.08.2007 року він разом зі своїм сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, на автомобілі ВАЗ 2108 їхали до матері ОСОБА_7 в с.Писарівка, Ямпільського району, Вінницької області. Коли вони доїхали до поворота, який веде в с.Писарівка, його зупинив ОСОБА_8 і повідомив, що його дружина ОСОБА_9 повезла тітку в м.Ямпіль. Він розвернувся автомобілем і поїхав в м.Ямпіль. Більше нічого не пам'ятає. Також він вказав, що коли сталася ДТП, йому говорили, що він їхав з м.Ямполя. Перед ДТП він заправляв автомобіль, де саме - не пам'ятає. Коли заправляв автомобіль, то син ОСОБА_6 сів на переднє пасажирське сидіння, він сказав, щоб син пересів на заднє сидіння і він пересів на заднє сидіння. Більше нічого не пам'тає. Також вказав, що він не має водійських прав, однак, має навички водіння автомобіля, дуже жалкує, що сталася ДТП, в якій загинув його син та постраждали пасажири, які були в іншому транспортному засобі і розкаюється в тому, що сталося. Цивільні позови, які заявили потерпілі ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_5, визнає частково. Зазначив, що заявлена сума є для нього значною, він не працює, інвалід третьої групи, і не має таких коштів, на його думку, він також поніс моральні збитки, оскільки загинув його син. Просив суд його суворо не карати.

Із показань потерпілого ОСОБА_3 встановлено, що 31.08.2007 року біля 09 години ранку він їхав в м.Ямпіль на нараду. Проїхавши с.Русава, перед ним їхав автомобіль, від якого він був на відстані приблизно 10 метрів. Раптом автомобіль, за кермом якого був підсудний ОСОБА_1, і який рухався назустріч їм з м.Ямполя, пропустивши передній автомобіль, став поперек і відбулося зіткнення. Його автомобіль вдарив в автомобіль ОСОБА_1 по центру з правої сторони. В автомобілі, яким він керував було троє дорослих пасажирів та одна дитина. Передній пасажир був пристебнутий ремнем безпеки. Його автомобіль рухався зі швидкістю 40 км/год. Того дня була дощова погода, дорога була мокрою. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодженя, після чого певний час лікувався і на даний час погано себе почуває. Заявлений цивільний позов підтримав, зазначив, що йому завдано матеріальних та моральних збитків. Розмір майнової шкоди становить 10855 гривень 12 копійок - витрати на придбання запчастин на ремонт пошкодженого внаслідок злочину автомобіля та витрати на його лікування, моральну шкоду оцінює в 10000 гривень. Відносно міри покарання заявив, що не бажає суворого покарання для підсудного.

Із показань потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що вона була дружиною підсудного ОСОБА_1 і у них був спільний син ОСОБА_6. 31.08.2007 року чоловік разом з сином мали намір поїхати до матері підсудного в с.Писарівка автомобілем, який чоловік придбав в 2006 році і керував по дорученню. Водійських прав у чоловіка немає. Біля 08 години того ж дня вони виїхали з с.Клембівка, син ОСОБА_6 сидів на передньому сидінні. Біля 9 години ранку вона зателефонувала на мобільний телефон сина, щоб дізнатись, як вони доїхали. Їй відповіли працівники міліції та повідомили, що сталась ДТП, син з чоловіком знаходяться в Ямпільській ЦРЛ. Вона негайно поїхала в лікарню, чоловік був у важкому стані, а син помер. Цивільний позов підтримала. Просила задовольити його в повному обсязі, стягнути на її користь 100000 гривень моральної шкоди і суворо покарати підсудного, який не думав, що робить, загубив життя сина та її життя.

Із показань потерпілої ОСОБА_5 встановлено, що 31.08.2007 року вона їхала в м.Ямпіль на нараду з ОСОБА_3 Дорогою вони взяли трьох пасажирів: ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які сіли в автомобіль на заднє сидіння, вона сиділа на передньому сидінні, не пристебнута ремнем. Того дня йшов дощ. В с.Русава їх автомобіль обігнав автомобіль жовтого кольору. Виїжджаючи з с.Русава, їх автомобіль рухався зі швидкістю 40-50 км/год. Коли розпочали поворот праворуч в сторону м.Ямпіль, в цей час із-за повороту вона побачила, що назустріч їм швидко їхав автомобіль і раптом автомобіль став різко поперек дороги. Більше вона нічого не пам'ятає. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження, а саме - перелом руки, пальця, двох ребер, травмувала ноги. Заявлений в ході досудового слідства цивільний позов підтримала, просила суд стягнути із підсудного на її користь 1000 гривень моральної шкоди, завданої злочином. Також вказала, що  добровільно підсудний їй заподіяну шкоду не відшкодував, однак, вона не бажає суворого покарання для підсудного.

Із показань потерпілої ОСОБА_10 встановлено, що 31.08.2007 року вона їхала попутнім автомобілем в м.Ямпіль. Не доїжджаючи до заправки «ОККО», назустріч їм їхав автомобіль червоного кольору, який рухався з нормальною швидкістю, що там сталося, вона не знає, однак, автомобіль занесло і викинуло на їх сторону і автомобілі зіткнулися. Удар відбувся в бік. Того дня зранку йшов дощ, було холодно, дорога була мокрою. Автомобіль, в якому вона їхала, рухався з нормальною швидкістю. Крім неї та водія, в автомобілі ще були люди: ОСОБА_5, яка сиділа на передньому сидінні та ОСОБА_11 з донькою Ілоною, які сиділи на задньому сидінні. Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження. Цивільний позов вона не заявляла і ніяких претензій до підсуднього не має. Також вказала, що не бажає, щоб підсудного було суворо покарано.

Із показань свідка ОСОБА_11 встановлено, що 31.08.2007 року вона разом з донькою біля 9 години 30 хвилин їхали попутнім автомобілем в м.Ямпіль на ринок. Проїхавши с.Русава, на автошляху Русава-Ямпіль вони проїжджали поворот і раптом на їхню сторону дороги виїхав інший автомобіль червоного кольору, який рухався боком і сталося зіткнення автомобілів. Що сталося, вона не знає. Вона не знає, з якою швидкістю рухався зустрічний автомобіль. Автомобіль, на якому вони їхали, рухався з малою швидкістю. Зустрічний автомобіль рухався по своїй полосі, лише перед зіткненням вона побачила даний автомобіль на їхній полосі.

Із показань неповнолітнього свідка ОСОБА_12 встановлено, що 31.08.2008 року біля 9 години вона разом зі своєю матір'ю ОСОБА_11 стояла на зупинці в с.Клембівка Ямпільського району, так як хотіли поїхати в м.Ямпіль на ринок. Біля них зупинився автомобіль і чоловік, який ним керував погодився їх підвести. Вона з мамою і ще одна жінка сіли на заднє сидіння і коли проїжджали с.Русава на повороті раптом їм на зустріч, на стороні руху їх автомобіля виїхав автомобіль червоного кольору, який рухався боком в їх бік, і автомобілі зіткнулись.

Із показань свідка ОСОБА_13 встановлено, що 31.08.2008 року після 9 години ранку він разом із своєю дружиною їхав в м.Ямпіль. Проїжджаючи с.Русава на ділянці  дороги, яка веде до заправки «ОККО» проїхавши поворот побачив, що на дорозі відбулось ДТП з двома транспортними засобами, а саме автомобілів «Калина» та ВАЗ 2108. Він зрозумів, що щойно сталася ДТП, тому що на місці ще нікого не було.  Транспортні засоби були розміщенні один біля одного, автомобіль «Калина» торкався тросів, а ВАЗ був розвернутий в сторону Ямполя. Він одразу зупинив автомобіль і підійшов до транспортних засобів, почав надавати допомогу потерпілим. Викликав швидку та передзвонив в райвідділ і повідомив про ДТП. Я залишився на місці і чекав приїзду працівників міліції та швидкої. Коли підійшов до автомобіля ВАЗ-2108, то побачив, що в автомобілі чоловік та дитина, з-під капота диміло, і він швидко відкрив капот автомобіля витягнув акумулятор і викинув у бік, щоб не було зриву. З другого автомобіля почали виходити люди, яким він теж допомагав, це були жителі с.Клембівка.

Свідок ОСОБА_14 дала суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_13

Із показань свідка ОСОБА_15 встановлено, що він працює водієм автомобіля швидкої допомоги, 31.08.2008 року він був на чергуванні коли на швидку поступив виклик, що на дорозі біля заправки «ОККО» сталось ДТП і є потерпілі. Вони негайно виїхали на місце, і коли прибули на місце, то там вже було багато автомобілів та працівники міліції, він розвернув автомобіль і став так, щоб було зручно забрати потерпілих, на узбіччі побачив дитину, яка була у важкому стані і в ті хвилини приймались, всі міри щоб врятувати дитину. Коли було поміщено потерпілих у швидку, він одразу поїхав у лікарню. Потім йому стало відомо що хлопчик помер. На дорозі бачив осип скла, а також якісь частини від автомобілів. Він під'їхав, розвернувся, забрав дитину і швидко поїхав у лікарню,так як потрібно було рятувати дитину.

   Крім часткового визнання своєї вини, винуватість підсудного ОСОБА_1 підтверджена доказами, які зібрані в ході досудового слідства, а саме: рапортом дорожньо-транспортну пригоду (а.с.2); протоколами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3-4); план-схемою до протоколу огляду місця події від 31.08.2007 року (а.с.5); фототаблицями (а.с.6-9); протоколами огляду транспортних засобів (а.с.10, 14); фототаблицями до протоколів огляду траспортних засобів (а.с.11-13, 15-16); протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стан сп”яніння (а.с.22); довіреністю та копією водійського посвідчення (а.с.23); копією посвідчення водія (а.с.24); Актом судово-медичного дослідження №52 (а.с.26-28); протоколами допиту свідків: ОСОБА_11 (а.с.32), ОСОБА_12 (а.с.33); заявою ОСОБА_5 (а.с.35); заявою ОСОБА_9 (а.с.38); заявою ОСОБА_3 (а.с.41); заявою ОСОБА_10 (а.с.46); Висновком експерта №405а від 29.11.2007 року (а.с.56-63); таблицями ілюстрацій до висновку експерта №405а (а.с.64-66); Актом судово-медичного огляду №179 (а.с.69); заключенням судово-медичної експертизи №362 Томашпільського відділення ОБСМЕ (а.с.78); висновком судово-медичної експертизи №187 (а.с.80-81); висновком судово-медичної експертизи №185 (а.с.83-84); висновком судово-медичної експертизи (а.с.86-87), які не суперечать між собою, а також показанням підсудного, потерпілих та свідків щодо фактичних обставин справи, і підтверджують вину підсудного в повному обсязі.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість підсудного в межах пред'явленого йому обвинувачення доведеною, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.  

При призначенні підсудному ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, яким порушено гарантоване ст.27 Конституції України невід'ємне право кожної людини на життя та здоров'я, а також особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаюється в скоєному, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом 3 групи. До обставин, які пом'якшують покарання підсудному, суд відносить щире каяття, позитивну характеристику за місцем проживання та інвалідність. Оскільки досудовим слідством не встановлено обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1, суд вважає такі обставини відсутніми.

При обранні підсудному міри покарання, передбаченої санкцією ст.286 ч.2 КК України, за правилами ст.50 КК України, суд вважає необхідним визначити міру покарання у межах санкції зазначеної статті - у виді п'яти років позбавлення волі, без застосування додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортним засобами, оскільки підсудний не має посвідчення водія, що підтверджено повідомленням Ямпільського ВРЕР ДАІ у Вінницькій області вих.№1863 від 17.09.2008 року (а.с.224), і відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику застосування судами кримінального покарання» таке покарання йому не може бути призначено.

Підсудний визнаний інвалідом третьої групи загального захворювання, дав письмову згоду на застосування відносно нього амністії, однак, відповідно до ст.7 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року амністія до підсудного не може бути застосована.

Разом із тим, враховуючи усі обставини, що пом'якшують покарання, та за відсутності жодної обставини, яка б обтяжувала покарання підсудному, суд вважає що підсудний може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, а тому має підстави як виняток застосувати ст.75 КК України, та звільнити його від відбування покарання із випробуванням та іспитовим строком в два роки, а також встановленням обмежень, передбачених п.3,4 ст.76 КК України.

При розв'язанні заявлених потерпілими цивільних позовів, суд виходить із того, що потерпілі на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, ст.ст.28, 49, 50 КПК України мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином.

При розв'язанні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, суд виходить із наступного. Як встановлено із наданих потерпілим квитанцій - розмір доведеної та документально підтвердженої майнової шкоди становить 10555 гривень 12 копійок, а саме - 10241 гривня витрат на ремонт пошкодженого внаслідок злочину автомобіля та 314 гривень 12 копійок витрат на придбання медичних препаратів та лікування, що підтверджено достовірними письмовими доказами - накладними та довідкою лікувального закладу про лікування та придбання ліків. При визначенні розміру відшкодування потерпілому ОСОБА_16 моральної шкоди, суд враховує ступінь та характер порушеного права потерпілого, обсяг його моральних страждань, перенесений фізичний біль, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках у зв'язку із вчиненням злочину, а також час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану його здоров'я та пошкодженого автомобіля, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодування у розмірі 2000 (двох тисяч) гривень є обґрунтованою компенсацією потерпілому за заподіяну моральну шкоду внаслідок злочину. В задоволенні іншої частини позову суд вважає необхідним відмовити. Потерпілим також заявлено про відшкодування йому судових витрат, пов'язаних із наданням юридичної допомоги. Відповідно до ст.ст. 91, 92, 93 КПК України до судових витрат не відносяться витрати потерпілого, пов'язані із оплатою юридичної допомоги адвоката, а тому суд не має підстав для задоволення вимог про відшкодування йому вказаних судових витрат.

При розв'язанні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, суд виходить із наступного. Потерпіла має право на таке відшкодування, і при визначенні його розміру, суд враховує характер та обсяг моральних страждань потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, у зв'язку із вчинення злочину, внаслідок якого загинув її єдиний син, а також час та зусилля, необхідні для адаптації до вимушених змін у житті, неможливість відновлення попереднього стану, у зв'язку зі смертю дитини, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодування у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень є обґрунтованою компенсацією потерпілій за заподіяну моральну шкоду внаслідок злочину, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог в сумі 50000 гривень та відмови у задоволенні іншої частини позову. Крім того, потерпілою заявлено про відшкодування 400 гривень судових витрат, пов'язаних із наданням юридичної допомоги. Відповідно до ст.ст. 91, 92, 93 КПК України до судових витрат не відносяться витрати потерпілого, пов'язані із оплатою юридичної допомоги адвоката, а тому суд не має підстав для задоволення вимог про відшкодування їй вказаних судових витрат, що є підставою для відмови у задоволенні цих вимог.

При розв'язанні заявленого в ході досудового слідства цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, суд виходить із наступного. Потерпіла має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. При визначенні розміру відшкодування, суд враховує ступінь та характер порушеного права потерпілої, обсяг її моральних страждань, перенесений фізичний біль, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках у зв'язку із вчиненням злочину, а також час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану її здоров'я, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодування у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень є обґрунтованою компенсацією потерпілій за заподіяну моральну шкоду внаслідок злочину, що є підставою для задоволення заявленого нею позову в повному обсязі.

При вирішенні питання щодо речових доказів - автомобілів марки ВАЗ 11183 д.н. НОМЕР_1 та ВАЗ 2108, д.н.НОМЕР_2, суд на підставі ст.81 КПК України має підстави повернути їх законним володільцям.

При вирішення питання про судові витрати за проведення автотехнічної експертизи (а.с.55), у розмірі 188 гривень 30 копійок, суд на підставі ст.93 КПК України має підстави стягнути із підсудного їх у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для зміни чи скасування обраної міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а тому вважає необхідним до вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд.  

Керуючись ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним за ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк два роки. На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10555 гривень 12 копійок майнової та 2000 гривень моральної шкоди, заподіяної злочином, а всього 12555 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок. В задоволенні іншої частини позову відмовити.  

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2, -задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50000 (п'ятдесят) гривень моральної (немайнової) шкоди, завданої злочином. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_5 -задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 30 копійок судових витрат на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) при УМВС України у Вінницькій області код: 24525055, рахунок 35227002000019 банк одержувача - УДК у Вінницькій області МФО-802015, призначення платежу - за експертизу №405а від 29.11.2007 року, в т.ч. ПДВ.

Речові докази - автомобіль марки ВАЗ 11183 д.н. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_3, автомобіль марки ВАЗ 2108, д.н.НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_1.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

  Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.Г.ЛЮБИНЕЦЬКА - ОНІЛОВА