Ухвала суду № 47546842, 23.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4585/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Державної фіскальної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27.01.2015 року №07/233-07/15, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 27.01.2015 року №07/233-07/15.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судове засідання з'явились учасники процесу.

Представник позивача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні судового рішення.

Представники відповідачів просили залишити оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів були правові підстави для прийняття рішення від 27.01.2015 року №07/233-07/15.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На засіданні Кабінету Міністрів України 05.06.2013 року (протокол №39), в частині щодо питання «Про роботу державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», зокрема, щодо функціонування терміналу «D» вирішено:

- Фонду державного майна разом з Мінінфраструктури та державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з метою належного облаштування об'єктів громадського сервісу терміналу «D» аеропорту «Бориспіль» невідкладно прискорити процедури передачі в оренду відповідних комерційних площ у терміналі та укласти у стислі строки договори з потенційними орендарями відповідно до вимог законодавства;

- Мінінфраструктури, Міндоходів, Адміністрації Держприкордонслужби разом з державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у двотижневий строк забезпечити організацію зон громадського харчування та укласти відповідні договори на забезпечення пасажирів продуктами харчування з використанням пересувних торгових пунктів.

09.12.2013 року Міністерством доходів та зборів України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято рішення № 82/233-82/13 про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України, яким Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «МА «Бориспіль») надано можливість здійснювати діяльність щодо громадського харчування на 3-му поверсі терміналу «D» строком на один рік.

31.07.2014 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтер Аеро Україна» укладено договори оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1610 та № 1612, відповідно до яких останньому було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме:

- приміщення № 3.4.10 та частина приміщення № 3.2.60 загальною площею 350 кв.м;

- приміщення № 3.3.19 та частина приміщення № 3.2.60 загальною площею 350 кв.м.

Листом від 29.09.2014 року №06.1-47/4/11-7535 Міністерство доходів та зборів України та Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомили Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про те, що відповідно до протоколу засідання спільної робочої групи Державної фіскальної служби України й Адміністрації Держприкордонслужби України № 1 від 18.08.2014 прийнято рішення продовжити на один рік строк дії рішення №82/233-82/13 від 09.12.2013, виданого ДП «МА «Бориспіль», вид діяльності - громадське харчування на 3-му поверсі терміналу «D».

19.12.2014 року Міністерством доходів та зборів України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України на ім'я в.о. генерального директора ДДП «МА «Бориспіль» складено вимогу № 372/1/10-70-24-47, в якій було зазначено про те, що відповідно до рішення №82/233-82/13 від 09.12.2013 року ДП «МА «Бориспіль» надає послуги з громадського харчування на 3-му поверсі термінального комплексу «D» аеропорту «Бориспіль» в межах приміщень: приміщення № 3.4.10 та частина приміщення № 3.2.60 загальною площею 350 кв.м; приміщення № 3.4.10 та частина приміщення № 3.2.60 загальною площею 350 кв.м, які відповідно до договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1610 від 31.07.2014 року та № 1612 від 31.07.2014 року передані в оренду ТОВ «Росінтер Аеро Україна» та викладене прохання враховуючи те, що відповідні приміщення не можуть одночасно використовуватись декількома заявниками у тижневий термін подати до митниці заяву на скасування рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України від 09.12.2013 року № 82/233-82/13, а також повідомлено про те, що у разі невжиття у тижневий строк відповідних заходів, митницею буде підготовлено та направлено до Державної фіскальної служби України відповідне подання щодо дострокового його (рішення) скасування.

Листом від 29.12.2014 року № 35-22-282 Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» повідомило Міністерство доходів та зборів України та Адміністрацію Державної прикордонної служби України про те, що згідно з положеннями пункту 2.4 договорів оренди від 31.07.2014 року №1610 та від 31.07.2014 року №1612, обчислення строку договору та перебіг строку оренди починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання майна, водночас, станом на 26.12.2014 року, акти приймання-передавання державного майна згідно вказаних договорів оренди, до ДП МА «Бориспіль» не надходили і, як наслідок, майно фактично не знаходиться в користуванні у орендаря, а отже до моменту фактичної передачі майна в оренду TOB «Аеро Ресторантс» та підписання сторонами відповідного Акту приймання - передавання майна, ДП «МА «Бориспіль» не обмежене у використанні площі для власних потреб, в тому числі й для розміщення закладів харчування, що є мобільними і можуть змінювати межі свого розташування. також в зазначену листі було вказано про те, що на даний час в терміналі «D» існує проблема недостатньої забезпеченості закладами харчування, тому, до приймання цих площ TOB «Аеро Ресторантс» згідно відповідних актів та до моменту облаштування орендарем власних закладів харчування, ДП МА «Бориспіль» не може припинити діяльність із забезпечення пасажирів харчуванням.

27.01.2015 року спільною робочою групою Міністерства доходів та зборів України та Адміністрації Державної прикордонної служби України прийнято рішення № 07/233-07/15 про скасування рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України, яким скасовано рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України № 82/233-82/13 від 09.12.2013 року у зв'язку з невжиттям заходів для припинення порушень законодавства України з питань митної справи й охорони державного кордону, на підставі листа № 239/5/10-70-24-41 від 15.01.2015 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є державним унітарним підприємством.

Відповідно до вимог ст. 73, ст. 74 Господарського кодексу України та статуту позивача майно Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом

Таким чином, єдиним орендодавцем нерухомості державної форми власності площа якого не перевищує 200 квадратних метрів може виступати Фонд державного майна України або його регіональні відділення.

Відповідно до договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014 року № 1610 та № 1612, орендодавцем за якими виступає регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, ТОВ «Росінтер Аеро Україна» було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: приміщення № 3.4.10 та частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 350 кв.м; приміщення № 3.3.19 та частина приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 350 кв.м.

Відповідно до листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 10.12.2014 року № 10-13-6278, яким було надано відповідь на звернення Київської митниці Державної фіскальної служби у Київській області від 02.12.2014 року № 76/1/10-70-11-47, стосовно об'єктів нерухомості, а саме: приміщення № 3.4.10 та частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 350 кв.м; приміщення № 3.3.19 та частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 350 кв.м. Регіональним відділенням ФДМ України по Київській області укладені договори оренди лише з TOB «Аеро ресторантс» (ідентифікаційний код 37222400), що як видається, усуває можливі розбіжності у визначенні належного заявника на прийняття рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України.

Про факт укладання договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014 року № 1610 та № 1612 позивач був обізнаний.

Згідно з п. 2.2 та 2.2 розділу 2 Інструкції про порядок розміщення на територіях пунктів пропуску через державний кордон України підприємств, що здійснюють господарську або іншу діяльність, пов'язану із забезпеченням діяльності пунктів пропуску, і підприємств (установ) сфери обслуговування, затвердженої наказом Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.01.2006 року № 51/49 та зареєстрованої в міністерстві юстиції України 24.02.2006 року за № 176/12050 (далі - Інструкція) заявник подає митному органу й органу охорони державного кордону, у зоні діяльності яких планується розміщення підприємства, заяву про видачу рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України (далі - Рішення). До заяви додаються такі документи: затверджена в установленому порядку копія установчих документів (для юридичних осіб); копія свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; обґрунтування потреби розміщення із зазначенням підстав для здійснення діяльності; попередня письмова згода власника будівлі або приміщення, розташованих у пункті пропуску, на укладення договору їх оренди (якщо заявник не є власником будівлі або приміщення), план-схему будівлі (приміщення) з позначенням місця, де передбачається розмістити підприємство.

Пунктом 2.5, 2.8 та 2.9 розділу 2 зазначеної Інструкції встановлено, що на підставі висновку керівників, а також заяви й поданих заявником документів спільною робочою групою Держмитслужби України й Адміністрації Держприкордонслужби України (далі - спільна робоча група), склад якої затверджується наказом цих центральних органів виконавчої влади, приймається спільне рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України. На підставі протоколу засідання спільної робочої групи видається Рішення за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції. Рішення підписується Головою Держмитслужби України й Головою Держприкордонслужби України або їх заступниками. Підписи скріплюються гербовими печатками. Рішення набирає чинності з моменту його реєстрації в Держмитслужбі України та Адміністрації Держприкордонслужби України.

Відповідно до п. 2.10 розділу 2 Інструкції рішення видається на строк до одного року й може бути продовжено на такий самий строк на підставі заяви підприємства, яка подається не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії Рішення. У разі звернення підприємства до митного органу й органу охорони державного кордону з питання продовження строку Рішення й за відсутності змін у поданих раніше документах або в законодавстві України, що регулює питання розміщення та функціонування підприємств у пунктах пропуску, погоджена цими органами заява надсилається до Держмитслужби України й Адміністрації Держприкордонслужби України. У разі порушення підприємством законодавства України з питань митної справи й охорони державного кордону начальник митного органу або органу охорони державного кордону надсилає на адресу цього підприємства письмове попередження про те, що в разі невжиття в тижневий строк заходів для припинення таких порушень Рішення буде достроково скасовано.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, до заяви про видачу рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску має бути додано, у тому числі, план-схему будівлі (приміщення) з позначенням місця, де передбачається розмістити підприємство, та рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України видається на строк до одного року й може бути продовжено на такий самий строк на підставі заяви підприємства. При цьому погодження на продовження строку дії зазначеного рішення надається за відсутності змін у поданих раніше документах або в законодавстві України.

Факт того, що відповідно до рішення №82/233-82/13 від 09.12.2013 позивач надає послуги з громадського харчування на 3-му поверсі термінального комплексу «D» аеропорту «Бориспіль» в межах приміщень приміщення № 3.4.10 та частина приміщення № 3.2.60 загальною площею 350 кв.м; приміщення № 3.3.19 та частина приміщення № 3.2.60 загальною площею 350 кв.м., сторонами не заперечується.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що з метою здійснення своєї діяльності в пункті пропуску через державний кордон України та відповідно до вимог Інструкції TOB «Аеро Ресторане» подало відповідні документи на отримання Рішення.

Відповідно до вимог пункту 2.1, 2.2 Інструкції однією із вимог отримання Рішення є надання заяви підприємства та документів, зокрема попередня письмова згода власника будівлі або приміщення, розташованих у пункті пропуску, на укладення договору їх оренди (якщо заявник не є власником будівлі або приміщення), план-схема будівлі (приміщення) з позначенням місця, де передбачається розмістити підприємство.

Серед поданих TOB «Аеро Ресторане» документів, наявні належним чином завірені копії договорів оренди №1610, 1612 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014 року.

Згідно зазначених договорів підприємством орендуються наступні приміщення, розташовані на 3 поверсі термінального комплексу «D» аеропорту «Бориспіль»:

приміщення № 3.4.10 та частина приміщення № 3.2.60 загальною площею 350 кв.м;

приміщення № 3.3.19 та частина приміщення № 3.2.60 загальною площею 350 кв.м.

Таким чином, приміщення передані в оренду TOB «Аеро Ресторане» є тими ж приміщеннями, на території яких здійснює свою господарську діяльність позивач (розміщення мобільних пунктів харчування ).

Отже, станом на 18.08.2014 року, дату прийняття рішення про продовження на один рік строку дії рішення від 09.12.2013 року № 82/233-82/13, приміщення щодо яких було видано зазначене рішення були передані відповідно до договорів від 31.07.2014 року № 1610 та № 1612 в оренду ТОВ «Росінтер Аеро Україна», а отже відбулись зміни відносно документів, які були подані позивачем для отримання рішення від 09.12.2013 року №82/233-82/13.

Відповідно до пункту 2.11 розділу 2 Інструкції рішення може бути скасовано достроково на підставі висновку спільної робочої групи Держмитслужби України й Адміністрації Держприкордонслужби України, зафіксованого в протоколі засідання цієї групи, за поданням начальника митного органу чи органу охорони державного кордону, у зоні діяльності яких функціонує підприємство, у разі невжиття підприємством заходів для припинення порушень законодавства України з питань митної справи й охорони державного кордону. До подання додаються відповідні документи, що підтверджують факти порушень. Рішення також може бути скасовано достроково на підставі рішення спільної робочої групи в разі змін у законодавстві України, що регулює питання розміщення та функціонування підприємств у пунктах пропуску.

У разі порушення підприємством законодавства України з питань митної справи й охорони державного кордону начальник митного органу або органу охорони державного кордону надсилає на адресу цього підприємства письмове попередження про те, що в разі невжиття в тижневий строк заходів для припинення таких порушень Рішення буде достроково скасовано.

З матеріалів справи вбачається, що Київська митниця ДФС листом від 19.12.2014 № 372/1/10-70-24-47 направила позивачу вимогу про усунення порушень, в якій повідомила про укладені договори оренди між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Київській області та TOB «Аеро Ресторане» від 21.07.2014 № 1610, 1612, роз'яснення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо визначення орендодавця та дотримання визначеного законодавством порядку укладення зазначених договорів оренди нерухомого державного майна та попередила, що у разі невжиття позивачем в тижневий строк відповідних заходів митницею буде підготовлено та направлено до Державної фіскальної служби України подання щодо дострокового скасування Рішення № 82/233-82/13.

Враховуючи невиконання позивачем вимог, викладених в листі від 19.12.2014 № 372/1/10-70-24-47 за результатами засідання спільної робочої групи Державної фіскальної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, зафіксованого в протоколі засідання 27.01.2015 року було прийнято Рішення про скасування рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України №07/233-07/15.

Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем Вимоги. Таких доказів суду апеляційної інстанції також не надано.

Апелянтом не спростовано того факту, що належні йому мобільні пункти харчування розміщені на тій же території, яку передано в оренду TOB «Аеро Ресторане».

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Рішення про скасування рішення про можливість розміщення підприємства в пункті пропуску через державний кордон України від 27.01.2015 року № 07/233-07/15 прийняте Державною фіскальною службою України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України є правомірним, оскільки органи державної влади діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням усіх норм законодавства з питань розміщення на територіях пунктів пропуску через державний кордон підприємств, що здійснюють господарську та іншу діяльність.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2015 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Державної фіскальної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27.01.2015 року №07/233-07/15 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складення в повному обсязі, в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А.Г. Степанюк

О.І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 28.07.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.