Ухвала суду № 47544852, 28.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 року

справа № 808/614/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ДАС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014року №0004212212,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ДАС" (далі – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач) про провизнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 року №0004212212.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ДАС" задоволені. Визнано протиправними та скасоване винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 року №0004212212.Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ДАС" судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення матеріального та процессуального права, просив постанову суду скасувати та прийняти новее рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішеня, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті № 1800/08-28-22-12/34640906 виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Буделітгруп» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року

В результаті документальної перевірки встановлено порушення: пп.14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 13 920 грн., у т.ч. за серпень 2014 року у сумі 13 920 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем, 30.12.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0004212212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем 13 920 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3 480 грн. (а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ «Буделітгруп», в результаті чого укладено договори субпідряду про надання послуг.

Згідно договору субпідряду №1807 від 18.07.2014 року, ТОВ «Буделітгруп» взяло на себе зобов’язання виконати власними силами та залученими силами в строки, обумовлені даним договором, будівництво медичного центру (а.с.21). Даний факт підтверджується, актом виконаних робіт за серпень 2014 року №1 від 19.08.2014 року (а.с.22), податковою накладною №24 від 19.08.2014 року (а.с.23) та банківською випискою №26000134662700, а за договором субпідряду №2107 від 21.07.2014 року ТОВ «Буделітгруп» взяло на себе зобов’язання виконати власними силами та залученими силами в строки, обумовлені даним договором, монтаж дорожніх плит (а.с.25). Даний факт підтверджується, актом виконаних робіт за серпень 2014 року №2 від 21.08.2014 року (а.с.26), податковою накладною №25 від 21.08.2014 року (а.с.27) та банківською випискою №26000134662700 (а.с.28-29).

Крім того, з матеріалів справи слідує, що необхідність укладання договорів субпідряду позивача з ТОВ «Буделітгруп» напряму пов’язано з його господарською діяльністю та необхідністю виконання зобов’язань взятих на себе за договорами підряду №20/14 від 18.07.2014 року та №9/12 від26.07.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підставі досліджених первинних документів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ "СМК ДАС" та ТОВ «Буделітгруп» були здійснені в межах господарської діяльності контрагентів, сторони переслідували мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану.

Усі господарські операції, підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні та первинні бухгалтерські документи свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при здійсненні всіх умов договору ,кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкові накладні оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Правочини вчинені позивачем з ТОВ «Буделітгруп» не відносяться до таких, що порушують публічний порядок, а отже не можуть бути визнаними нікчемними у відповідності до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України. До матеріалів справи відповідачем не долучено вироків суду, що набрали законної сили та в яких встановлено вину посадових осіб позивача, в намірі порушити публічний порядок.

Що стосується посилань відповідача на те, що ТОВ «Буделітгруп» не мало змоги виконати взяті на себе зобов'язання в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, транспортних засобів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Твердження щодо непідтвердження реальності господарських операцій контрагентів позивача не можуть бути підставою для поставлення під сумнів господарських операцій з позивачем, які підтверджені належним чином. Обставини відсутності трудових та виробничо-промислових потужностей у підприємства не можуть бути доказом нездатності контрагента виконати взяті на себе зобов'язання по наданню послуг, виконанню робіт чи продажу товару оскільки здійснення господарської діяльності можливе на основі інших крім права власності речових прав.

Відтак, результати перевірки контрагентів позивача, наявність та/або відсутність контрагентів за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки та протиправністю податкового повідомлення-рішення №0004212212 від 30.12.2014 року.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова