Рішення № 47541185, 20.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.11 Справа№ 5015/4085/11

За позовом ПАТ «КРЕДОБАНК» м. Львів

До відповідача ОСОБА_1 підприємства «К.І.К-Л»м. Львів

До відповідача 2 ОСОБА_2, м. Львів

Про стягнення 131911,48 грн. боргу

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3 - представник за довіреністю

Від відповідача не зявився

Від відповідача 2 не зявився

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу на адресу суду не находило.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ПАТ «КРЕДОБАНК» м. Львів до ПП «К.І.К-Л»м. Львів та ОСОБА_2 м. Львів про стягнення 131911,48 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в попередніх ухвалах суду.

В судовому засіданні 20.09.2011 року представник Позивача підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач явку представника не забезпечив.

Відповідач 2 вдруге подав клопотання про відкладення розгляду справи, так як на його адресу не надходила позовна заява, що позбавляє можливості надати суду письмовий, нормативно обґрунтований відзив на позов.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє в задоволенні такого, так як відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази. Як вважає суд, Відповідач мав достатньо часу для того, щоб добросовісно скористатись наданими законом процесуальними правами, в тому числі й подати суду належні та допустимі докази на заперечення позовних вимог.

Відповідачі будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надали, позовні вимоги по суті не оспорили, вимоги ухвали суду не виконали, представника.в судове засідання не направили.

За умовами ст.ЗЗ ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак ні ПП «К.І.К-Л», ні ОСОБА_2 своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за

можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Судом встановлено:

Між Публічним Акціонерним Товариством «КРЕДОБАНК»(до перереєстрації Відкритим Акціонерним Товариством «КРЕДОБАНК»), в особі Директора Другої Львівської філії Банку ОСОБА_4 ( Банк) 27 травня 2003 року укладено Кредитний договір № 434 згідно за яким 1111 «К.І.К.-Л»(надалі Відповідач 1) надано кредит в сумі 306 000,00 гривень на термін до 25 травня 2006 року зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 25 % річних.

Кредит згідно з п.1.1. Кредитного договору, видається позичальнику шляхом перерахування кредитних коштів безпосередньо продавцю, згідно вказаних реквізитів за договором купівлі-продажу від 15.05.2003 року, що підтверджується Платіжним дорученням № 464 від 05 червня 2003 року на суму 306 000,00 гривень (Триста шість тисяч гривень 00 копійок).

26 травня 2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Банком, Відповідачем 1 та ОСОБА_2 (Відповідач 2) укладено договір поруки, відповідно до якого Відповідач 2 зобов'язався відповідати перед Банком за виконання Відповідачем 1 зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплата відсотків та комісій за користування кредитом, штрафів, пень, неустойок) за Кредитним договором.

Відповідно до п.5.1 Кредитного договору Позичальник ПП «К.І.К.-Л»зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в порядку і терміни, визначені даним договором, та сплатити проценти за користування кредитом. Повернення суми кредиту здійснюється відповідно до графіку викладеного в п.п. 1.5 Кредитного договору.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/306»за ставкою, визначеною п.1.1 Кредитного договору з моменту видачі кредиту до дати остаточного повернення кредиту. Станом на 25.05.2011 року Позичальник не сплатив в повному обсязі заборгованість по кредиту та відсотки за користування кредитом, строк сплати яких настав, чим порушив право Заявника на їх отримання, передбачене ч.і ст.1048 Цивільного Кодексу України. Відповідно до п п. 3.2.2, 5.1.4 Кредитного договору Банк в разі несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Станом на 25.05.2011 року до сплати підлягають 113 009,83 гривень.

Згідно з п. 4.3. Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором Позичальник (Боржник), крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, але не менше однієї гривні за кожний день прострочення. У зв'язку з невиконанням Боржником зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків за його користування станом на 25.05.2011 року він зобов'язаний сплатити Банку 18 901,45 гривень (Вісімнадцять тисяч дев'ятсот одна гривня 45 копійок) - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту, що підтверджується розрахунком загальної заборгованості ПП «К.І.К.-Л»за Кредитним договором № 434 від 27.05.2003 року (додаток №4).

Як встановлено в судовому засіданні - Відповідачу надсилались претензії, а саме претензія № 27 - 2484/11 від 03.03.2011 року та № 27 - 2484/31 від 03.03.2011 року з повідомленнями про вручення від 04.03.2011 року з вимогами повернути несплачену суму заборгованості.

З урахуванням того, що Відповідач систематично не виконує своє зобов'язання по поверненню отриманого кредиту у вказані Кредитним договором терміни, Позивач відповідно до ч 2 ст. 1050 ЦК України вимагає дострокового повернення частини кредиту, що залишилась не сплаченою.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки за невиконання зобов'язань Відповідачем 1, Відповідач 2 (Поручитель) зобов'язується відповідати в повному обсязі (повернення кредиту, сплати відсотків та комісій за користування кредитом , пень, штрафів, неустойок), за Кредитним договором № 434 від 27 травня 2003 року.

Позивач зазначає, що станом на 25.05.2011 року до сплати підлягають 131 911,48 гривень - сума неповернутого боржником кредиту, відсотків, штрафу та пені.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково - в частині стягнення суми боргу 131911,48 грн. з ІШ «К.І.К-Л»з наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Кредитного договору № 434 від 27.05.2003 року.

Відповідно до ч.2 статті 1050 Цивільного кодексу України, де передбачено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом Відповідач 1 належно не виконав, відтак позовні вимоги в частині стягнення 113 009,83 грн. заборгованості за кредитом та 18 901,45 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

В частині солідарного стягнення суми боргу з ОСОБА_2 суд припиняє провадження у справі з підстав:

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ч. 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що .у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; відповідно до ч.2 даної статті, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.2.5 Договору поруки від 26.05.2006р., у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Однак, відповідно до вимог ст. 1 ГПК України - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 21 ГПК України - сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано ^позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відтак, фізична особа ОСОБА_2 (Поручитель) не може бути у господарському процесі стороною у справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставинсправи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на ПП «К.І.К-Л».

В зв'язку із вищенаведеним та керуючись ст.ст.526, 536, 549, 572, 575, 580, 589, 592, 612, 625, 629, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,12,21,33,34,49,82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ПП «К.І.К-Л»( м. Львів, вул. Зелена, буд. 251, код ЄДРПОУ 13811898) на користь ПАТ «КРЕДОБАНК»( 79024, м. Львів, вул. Сахарова,78, код ЄДРПОУ 09807862, МФО 325312) 113009,83 грн. неповернута сума кредиту , 18901,45 грн. - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 1319,11 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог до ОСОБА_2 - припинити провадження у справі.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Довга О.І.