ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.04.09 р. Справа № 37/82
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,
припомічнику Левшиної Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040
до Відповідача : Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 5438,54грн., за послуги обслуговування в сумі 143,72грн., пені в сумі 85,79грн.,
за участю:
Прокурора - Плужніков В.В. за посвідченням №1547 від 22.09.1999р.;
від Позивача - Гончаренко Р.В. (за довіреністю №б/н від 06.04.2009р.);
від Відповідача - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, від ь14.06.2000р.).
Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 14.04.2009р. оголошувалась перерва для підготовки вступної та резолютивної частини судового рішення.
СУТЬ СПРАВИ:
Прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя (далі - Заявник позову) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі - Позивач) з вимогами до Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 м. Маріуполь (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 5438,54грн., за послуги обслуговування в сумі 143,72грн., пені в сумі 85,79грн.
В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 853-О від 16.04.2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для застосування пені.
На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди № 853-О від 16.04.2007р., акт прийому передачі нежитлового помешкання в АДРЕСА_1від 12.06.2007р., розрахунок пені, рахунки.
Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 324, 327, 762 Цивільного кодексу України, , ст.ст. 26, 29, 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у судовому засіданні 14.04.2009р. звернувся до суду із клопотанням № б/н про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 5438,54 гривень орендної плати та 143,72грн. заборгованості за послуги орендодавця, та пені - 85.79грн., у зв'язку із сплатою відповідних сум Відповідачем у повному обсягу та надав докази сплати такої заборгованості.
Прокурор підтримав зазначену заяву.
Відповідач надав квитанції про сплату заборгованості: від 11.03.2009р. на суму 1836,60 грн.; від 16.03.2009р. на суму 1969,67грн., від 16.03.2009р. на суму 1768,41грн., від 16.03.2009р. на суму 143,72грн.
Представники учасників справи у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
16.04.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір на довгострокову оренду нежилого приміщення № 853-О (а.с.а.с. 6-10), згідно п.п.1.1, 8.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 208,30 кв. м., для використання під офіс строком до 30.05.2017р.
Згідно умов п.п.4.2. 5.2, 5.3. зазначеного договору на Відповідача покладені наступні грошові зобов'язання:
· з оплати послуг Орендодавця з обслуговування у розмірі 27,08грн. щомісячно , з розрахунку 0,13грн. за 1кв.м.;
· зі сплати орендної плати з розрахунку 5.91 гривень за 1 кв. м. (за перший місяць, в подальшому - з урахуванням рішень Маріупольської міської ради та індексу інфляції) - не пізніше 20 числа поточного місяця.
Умовами п. 7.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.
У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань у Відповідача утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 5438,54грн. та за послуги обслуговування в сумі 143,72грн. Крім того, у зв'язку із зазначеною заборгованістю Заявником позову нараховану пеню у розмірі 85,79грн гривень.
Як вбачається із змісту наданих Позивачем та Відповідачем у судовому засіданні пояснень та доказів (виписки з рахунків, платіжні квитанції), Відповідачем сплата стягуваних сум та інших нарахований платежів здійснена у повному обсягу, при цьому частково (у сумі 3881,8грн.) до звернення Прокурора із розглядуваним позовом, а щодо решти (у сумі 1836,6грн.) - після такого звернення (23.03.2009р.)
Відповідач підтвердив факт погашення заборгованості з орендної плати, за надані послуги та пені у повному обсягу.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 853-О від 16.04.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше кожного 20 числа поточного місяця на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя відповідно до умов п. 5.2. договору оренди № 853-О від 16.04.2007р.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України виконання грошових зобов'язань Відповідачем із порушенням визначеного договором оренди строку платежу (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплати заборгованість.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору оренди № 853-О від 16.04.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Між тим, як було встановлено судом, частина заявлених Прокурором до стягнення сум у розмірі 3881,8грн. була сплачена Позивачем ще до подання розглядуваного позову - 16.03.2009р. та 17.03.2009р., тоді як згідно штампу на конверті (а.с.15), позов було надіслано 20.03.2009р.
Виходячи із приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України обов'язковою умовою застосування певного способу судового захисту є наявність факту порушення відповідних суб'єктивних прав (інтересів) позивача саме на момент звернення до суду.
Згідно ч.2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституції України суд, як орган державної влади має здійснювати свої повноваження у цілковитій відповідності до Конституції та законів України щодо підстав, меж та способу їх здійснення.
В контексті наведених норм, у на момент звернення із розглядуваним позовом факт порушення грошових зобов'язань Відповідача перед Позивачем у сумі 3881,8грн. вже не мав місця, що зумовлює неможливість застосування відповідного способу судового захисту, а, відтак - має наслідком відмову у задоволені позовних вимог в цій частині як безпідставних.
Приймаючи до уваги встановлену ст. 534 Цивільного кодексу України черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, суд, за відсутністю в умах укладеного договору оренди іншого порядку, дійшов висновку, що здійсненими 16.03.2009р. та 17.03.2009р. платежами Відповідач у повному обсягу погасив вимоги щодо нарахованої пені в сумі 85,79грн. і послуг обслуговування в сумі 143,72грн., а також частково - заборгованість з орендної плати в сумі 3652,29грн.
В свою чергу, решта заявлених грошових вимог у сумі 1786,25грн. (5668,05 - 3881,8) була погашена Позивачем 23.03.2009р. платежем на у загальному розмірі 1836,6грн. - вже після подання розглядуваного позову. Таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.
З огляду на те, що позовна заяву надіслана до суду 20.03.2009р., про що свідчить штамп на конверті, а сплата суми залишку заборгованості була здійснена 23.03.2009р. (тобто порушення права Позивача мало місце на дату вчинення дій, спрямованих на судовий захист від такого порушення), судові витрати у розмірі, пропорційній ці1й сумі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в частині стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 3652,29грн., за послуги обслуговування в сумі 143,72грн. та пені в сумі 85,79грн.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 1786,25грн.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 м. Маріуполь (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 32 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 грн. 19 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
За згодою сторін у судовому засіданні 14.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення підписано 14.04.2009р.
5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 4752506, Господарський суд Донецької області було прийнято 14.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/82. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: