Рішення № 4752471, 09.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.09 р. Справа № 37/75

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Сніжне, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості в сумі 231, 23грн., пені в сумі 13,62грн.

за участю:

представника Позивача - Нікульська А.О. (за довіреністю №115 від 23.12.2008р.)

представника Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Сніжне (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 231,23 грн. та пені у сумі 13,62 грн., на користь Державного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 2481/2006 від 21.02.2006р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди № 2481/2006 від 21.02.2006р. з додатками, додаткову угоду № 1 від 23.03.2007р., акт приймання-передачі від 11.02.2008р., розрахунок заборгованості по орендній платі та пені, лист від 05.02.2008р. № 06-03-1051, лист від 20.10.2008р. №06-03-8874, повідомлення про вручення поштової кореспонденції, лист від 19.02.2008р. №11-10/744 та свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 526, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засідання 09.04.2009р надав клопотання із доданою випискою на підтвердження здійсненого Відповідачем 03.04.2009р. погашення стягуваної заборгованості з орендної плати в сумі 231,23грн.(а.с.а.с.38,39)

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати стягуваних сум і не надав, хоча належним чином повідомлявся про судове засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місця проживання за відомостями матеріалів справи. Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с.28).

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду Позивачем докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2006р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідач (Орендар) укладено договір оренди № 2481/2006 (а.с.а.с. 8-11), згідно п.1.1, 10.1 якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 159,3кв.м. (далі - приміщення), що знаходиться на балансі Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області (далі - Балансоутримувач), з метою здійснення торгівлі непродовольчими товарами, строком до 16.02.2007р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної згідно розрахунку (а.с.12) на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - січень 2006р. - становить 375,86 грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

Умовами п. 3.5. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

21.02.2006р. відповідно до умов п.п. 2.1., 2.5. договору приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.13).

23.03.2007р. додатковою угодою № 1 (а.с.15) сторони дійшли згоди про зміну розміру орендної плати, встановивши його виходячи із суми плати за базовий місяць - січень 2007р. - 497,75 гривень, з 01.01.2007р.

Листом від 05.02.2008р. № 06-03-1051 (а.с.а.с.17) Позивач повідомив Відповідача про закінчення терміну дії договору 11.02.2008р. та необхідності у зв'язку із цим терміново повернути майно з оренди балансоутримувачу, оскільки в подальшому строк оренди продовжуватися не буде. Вказаний лист був отриманий Відповідачем 11.02.2008р. (а.с.19).

11.02.2008р. об'єкт оренди був повернутий Відповідачем балансоутримувачу, про що складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.16). Листом від 19.02.2008р. №11-10/744 (а.с.25) балансоутримувач повідомив Позивача про підписання зазначеного акту приймання-передачі.

Листом від 20.10.2008р. №06-03-8874 (а.с.22) Позивач повідомив Відповідача про наявність залишку заборгованості та пені у розмірі 599,72грн. та 75,84грн. відповідно та запропонував її терміново сплатити.

Листом від 10.12.2008р. №06-03-11042 (а.с.20) Позивач повідомив Відповідача про наявність заборгованості станом на 09.12.2008р., інвентаризованої після припинення орендних правовідносин, та запропонував її погасити і підписати акт звірення розрахунків.

 У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди, які виникли в перебігу дії його строку, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судове засідання.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосування наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору оренди № 2481/2006 від 21.02.2006р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 2481/2006 від 21.02.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Враховуючи визначену в п. 10.1 договору дату закінчення строку його дії - 16.02.2007р. - наявність додаткової угоди між сторонами, датованої 23.03.2007р., а також - приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.764 Цивільного кодексу України і умови п. 10.6 договору, суд, за відсутністю в матеріалах справи належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів продовження орендних правовідносин у інший спосіб, дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами автоматично продовжувалися і після 16.02.2007р. - на той же строк і на тих самих умовах до 11.02.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше кожного 25 числа поточного місяця на користь Державного бюджету та Балансоотримувачу відповідно до умов п. 3.3. договору оренди № 2481/2006 від 21.02.2006р.

Досліджуючи питання щодо обґрунтованості заявленої Позивачем до стягнення суми заборгованості, суд враховує, що за змістом ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України право нараховувати, та, відповідно, і виникнення поточних грошових зобов'язань Відповідача сплачувати орендну плату обмежені строком існування орендних правовідносин - Позивач не вправі висувати грошові вимоги у якості орендної плати за період, коли таких правовідносини вже не існували.

Таким чином, з урахуванням підписаного між Відповідачем та балансоутримувачем акту про повернення об'єкту оренди від 11.02.2008р. (а.с.16), Позивач управнений нараховувати орендну плату виключно по цю дату.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не у повному обсягу були виконані грошові зобов'язання із сплати орендної плати. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Наразі, як вбачається із матеріалів справи, оплата стягуваних орендних платежів здійснення Відповідачем у повному обсягу лише 03.04.2009р. - тобто в перебігу розгляду цієї справи, що зумовило як припинення у такий спосіб відповідного грошового зобов'язання, так і, відповідно, - існування предмету спору в цій частині. Оскільки сплата боргу з боку Відповідача відбулася вже після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.5 договору оренди № 2481/2006 від 21.02.2006р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період нарахування пені підтверджується матеріалами справи і належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами Відповідачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 цього Кодексу не спростована, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру та суми, яка може бути нарахована на існуючу заборгованість, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення пені.

При цьому, певні недоліки у арифметичному підрахунку пені не впливають на висновок суду щодо правомірності задоволення вимог в цій частині, оскільки діюче законодавство забороняє стягнення пені понад встановлених меж - висування вимог щодо стягнення меншої суми законодавством не заборонено.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Сніжне (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 231,23 грн. та пені у сумі 13,62 грн. на користь Державного бюджету задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 231,23грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Сніжне (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31110093700078, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080100 Управління державного казначейства в м. Сніжне Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686453) пеню у сумі 13,62 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Сніжне (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 09.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 09.04.2009р.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя