Постанова № 47522686, 01.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 року 810/1943/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.11.2014 № НОМЕР_1, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 300456,00 грн.

В основу визначення податкових зобовязань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено твердження про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум ПДВ, сплачених контрагенту у складі ціни придбаного товару та наданих послуг. За твердженнями податкового органу, господарські операції мали безтоварний (фіктивний) характер, а договір та інші фінансово-господарські документи сторони склали з метою незаконного одержання податкової вигоди. Такі висновки зроблено посадовими особами відповідача на підставі інформації, одержаної від інших податкових органів про те, що платники податків, з якими мав взаємовідносини контрагент позивача, відсутні за своїм місцезнаходженням та не мають адміністративно-господарських можливостей для виконання своїх зобовязань перед іншими особами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобовязання з податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер обладнання поставлено, роботи виконані контрагентом у повному обсязі, й оплачені позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" є юридичною особою, що зареєстрована 18.04.2003 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 13391200000000388). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

У жовтні 2014 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів Київської області проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Дженерал Інжинірінг» за травень 2014 року (акт перевірки від 17.10.2014 № 531/22-03/32498133).

Внаслідок перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку відємного значення з податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 47913,00 грн. та за червень 20147 року на суму 252543,00 грн.

Висновки посадових осіб контролюючого органу повязуються з оцінкою господарських операцій з придбання обладнання та робіт, які здійснювалися між позивачем та ТОВ «Дженерал Інжинірінг".

За твердженням посадових осіб, які здійснювали перевірку, контрагент обладнання позивачу не поставляв, роботи не виконував, а договір та інші первинні фінансово-господарські документи учасники господарських операцій склали з метою незаконного одержання податкової вигоди.

Такий висновок посадових осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі базується на даних, одержаних від інших податкових органів, які здійснювали перевірку платників податків, що мали взаємовідносини з ТОВ "Дженерал Інжинірінг", та дійшли висновків у своїх актах про відсутність таких осіб за своїм місцезнаходженням, відсутність у них адміністративно-господарських можливостей виконувати господарські зобовязання перед іншими особами.

Як убачається з акта перевірки позивача від 17.10.2014 № 531/22-03/32498133, посадові особи ДПІ у Києво-Святошинському районі аналізу первинних фінансово-господарських документів позивача не робили. Натомість, акт містить цитати з актів та довідок, складених посадовими особами інших податкових органів по відношенню до інших платників податків за так званим "ланцюгом постачання".

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 № НОМЕР_1, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 300456,00 грн., з яких за травень 2014 року у розмірі 47913,00 грн., за червень 2014 року у розмірі 252543,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатом розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою всебічного і повного зясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти поставки товару, надання послуг та оплати їх вартості, а також сплати сум податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів (послуг). Крім того, суд зобовязав позивача надати витяг та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Інжинірінг".

Суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.

Як пояснив під час судового розгляду представник позивача, ТОВ "Технополіс-1" орендує промислові та складські приміщення під розташування обєктів торгівлі електронікою. Вказані приміщення, як правило, обладнані люмінесцентними лампами старого зразку, які є енергозатратними порівняно із сучасними світлодіодними лампами. З метою зниження витрат на оплату електричної енергії та забезпечення енергозбереження на обєктах торгівлі позивач у 2014 році замовив у ТОВ "Дженерал Інжинірінг" роботи по заміні люмінесцентних ламп на світлодіодні з використанням обладнання та матеріалів виконавця.

Так, у квітні 2014 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Інжинірінг" (виконавець) укладено договір від 11.04.2014 № Т 0704-02, згідно з яким виконавець зобовязувався виконати з використанням власних матеріалів та комплектуючих роботи по заміні ламп в освітлювачах, що розташовані у приміщеннях обєктів торгівлі позивача, а позивач зобовязувався прийняти та оплатити ці роботи.

Умовами договору передбачено поетапне виконання робіт та оплата їх вартості згідно з графіками, які є невідємними додатками до договору.

Так, відповідно до пунктів 2, 3, 4 Додатку № 1 до Договору на І-му етапі виконання Договору виконавець розпочинає виконання робіт на трьох обєктах торгівлі, що розташовані у містах Києві по бульвару Перова, буд. 136, Славутичі по вул. Чернігівській, буд. 12 та Борисполі по вул. Київський шлях, буд. 2/6.

Загальна вартість робіт по заміні ламп у вказаних приміщеннях визначена сторонами у сумі 209168,40 грн. та складається з вартості самих робіт (30877,44 грн., у тому числі ПДВ 5146,24 грн.) та вартості обладнання (178290,96 грн., у тому числі ПДВ 29715,07 грн.)

Згідно з умовами договору (пункт 4 Додатку №1) оплата за виконані роботи на І-му етапі виконання договору здійснюється по факту виконання робіт протягом трьох днів від дати підписання акту приймання-передачі.

У подальшому (на ІІ-му етапі) позивач зобовязувався перерахувати на рахунок виконавця аванс (попередню оплату) у розмірі 45 % від вартості обладнання, що становить 1549334,30 грн., а виконавець зобовязувався розпочати виконання робіт по заміні освітлювальних ламп на 37 обєктах торгівлі у різних містах України, строк поставки обладнання та заміни ламп - з 22.07.2014 по 16.10.2014.

Загальна вартість робіт по заміні ламп у 37 приміщеннях визначена сторонами у сумі 4322275,20 грн., у тому числі ПДВ 720379,20 грн., та складається з вартості самих робіт (879310,08 грн., у тому числі ПДВ 146551,68 грн.) та вартості обладнання (3442965,12 грн., у тому числі ПДВ 573827,52 грн.)

Позивач зобовязувався перерахувати на рахунок виконавця вказану суму (за вирахуванням авансу) по факту виконання робіт протягом трьох днів від дати підписання акту приймання-передачі.

Судом встановлено, що у період з 06.05.2014 по 02.10.2014 на виконання вказаного договору ТОВ "Дженерал Інжинірінг" здійснило поставку позивачу світлодіодні лампи та виконало роботи по їх заміні на загальну суму 1790825,40 грн., у тому числі ПДВ 565665,46 грн.

На підтвердження факту поставки обладнання та виконання робіт позивач представив суду 29 актів приймання-передачі наданих послуг, оборотно-сальдову відомість по аналітичному рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками тa підрядниками" (призначений для обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи та надані послуги), а також фотографії із зображенням обєктів торгівлі, обладнаних світлодіодними лампами.

Крім того, позивач представив суду копії накладних, на підставі яких здійснювалось оприбуткування на складі позивача демонтованих люмінесцентних ламп та оборотно-сальдові відомості по аналітичному рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні", адже, як пояснив представник позивача, ці лампи є власністю орендодавців, тому після закінчення термінів оренди приміщень, ці лампи мають бути знову встановлені.

В оплату за поставлене обладнання та виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "Дженерал Інжинірінг" кошти в загальній сумі 1922937,95 грн., у т.ч. ПДВ 320489,66 грн., з яких кошти у сумі 1603167,35 грн., у тому числі ПДВ 267194,546 грн., перераховані платіжним дорученням від 06.05.2014 № 3056 в якості авансового платежу за світлодіодні лампи. Факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями платіжних доручень.

Згідно з даними позивача на день судового розгляду ТОВ "Дженерал Інжинірінг" має кредиторську заборгованість перед позивачем у сумі 132112,55 грн.

З акта перевірки від 17.10.2014 № 531/22-03/32498133 вбачається, що посадові особи ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області не досліджували операцій, що здійснювались між позивачем і ТОВ "Дженерал Інжинірінг" у період з травня по жовтень 2014 року, а обмежились лише констатацією показників системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по ТОВ "Технополіс -1" за травень 2014 року, в результаті чого виявлено розбіжність у показниках податкового кредиту на загальну суму 300546,32 грн., сформованого позивачем на підставі трьох податкових накладних, виданих ТОВ "Дженерал Інжинірінг".

Під час судового розгляду суд встановив, що у травні та червні 2014 року на підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "Дженерал Інжинірінг" три податкових накладних на загальну суму 1802737,91 грн., у тому числі ПДВ на суму 300456,32 грн., з яких:

від 06.05.2014 № 272 на суму 63122,36 грн., у тому числі ПДВ 10520,39 грн. (виписано по факту виконання робіт);

від 13.05.2014 № 287 на суму 136448,20 грн., у тому числі ПДВ 22741,37 грн. (виписано по факту виконання робіт);

від 06.06.2014 № 313 на суму 1603167,35 грн., у тому числі ПДВ 267194,546 грн. (виписано на суму авансового платежу).

Вказану суму податку на додану вартість (300456,32 грн.) позивач включив до складу податкового кредиту за травень та червень 2014 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за вказані звітні (податкові) періоди.

З приводу юридичної особи - контрагента позивача суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Інжинірінг" є юридичною особою, що зареєстрована є юридичною особою, що зареєстрована 28.09.2012 (запис про державну реєстрацію в ЄДР 10651020000016316); стан юридичної особи зареєстрована; статус відомостей - підтверджено; види діяльності за КВЕД: електромонтажні роботи; оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальними приборами; роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

У справі, що розглядалась, в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган поклав твердження про безтоварність (фіктивність) господарських операцій, які здійснювались між позивачем та постачальником ТОВ "Дженерал Інжинірінг". Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування таких тверджень податкового органу про безтоварність (фіктивність) господарських операцій.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом під час судового розгляду встановлено, що факти поставки обладнання на користь позивача, виконання робіт по заміні ламп та оплата вартості обладнання та виконаних робіт підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Суд зазначає, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням субєкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Таким чином, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобовязання платників податків, мають прийматися податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи субєктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого в судовому засіданні акта перевірки позивача вбачається, що посадові особи податкового органу в дійсності фактів поставки обладнання та виконання робіт по заміні ламп не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише субєктивні думки посадових осіб інших податкових органів, які стосуються платників податків, з якими вступав у взаємовідносини контрагент позивача.

Таким чином, висновок податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем і ТОВ "Дженерал Інжинірінг", є безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п.п. 201.1., 201.4 ст. 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.7 статі 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання товару та оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Твердження податкового органу про фіктивність господарських операцій у судовому засіданні були спростовані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо їх реальності.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 № НОМЕР_1 щодо зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість підлягає скасуванню як безпідставне.

За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.11.2014 № НОМЕР_1, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 300456,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "06" липня 2015 р.