Постанова № 4751230, 04.09.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-30676/08

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2009 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Євпак В.В.,

при секретарі - Курдиш М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Науково-виробничого підприємства "Українські будівельні технології" уформі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції в м. Житомирі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду, просить визнати протиправними таскасувати податкові повідомлення-рішення №0002052301/0 від 11.08.2008 року, №0002052301/1 від 28.10.2008 року про визначення їм податкового зобов"язання з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 81015 грн. та №0002582301/1 від 28.10.2008 року про визначення їм податкового зобов"язання з урахуванням штрафних санкцій на суму 46614 грн. Вимоги мотивує тим, що ними не були порушені вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Посилаються на те, що ними отримано від товариства з обмеженою відповідальністю "М-Профіт" товар (металобрухт). Заборгованість за отриманий металобрухт погашено грошовими коштами та частково на суму 140586,73 грн. простим векселем 03.04.06 р. На думку податкового органу кредиторська заборгованість у сумі 140586,73 грн. є безповоротною фінансовою допомогою і підлягає включенню до складу валового доходу, оскільки товариство "М-Профіт" ліквідоване. Однак, простий вексель № 673115283739 переданий позивачем ТОВ "М-Профіт" на загальну суму 140586 грн. 73 коп., в яких вказана дата його видання (емітування) 3 квітня 2006 року та має зазначений строк сплати «за наказом, але не раніше 03 квітня 2026 року», тому строк позовної давності для пред'явлення їх до сплати не настав. Вважають, що ліквідація ТОВ "М-Профіт" не є підставою для припинення дії векселя, оскільки, вексель може бути переданий іншим особам на підставі індосаменту у відповідності до чинного законодавства України та може бути пред'явлений векселедержателем до оплати в порядку, встановленому законодавством, у тому числі достроково, зобов'язання по оплаті векселя, в цьому випадку, ще не настали. Відповідно не можна вважати вартість отриманого товару на суму 140586 грн 73 коп. безповоротною фінансовою допомогою. Відповідно необгрунтований висновок податкового органу відносно донарахування податкового зобов"язання з податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 46614 грн. в частині віднесення до складу витрат вартості товарів, по яких на думку податкового органу, підприємство фактично витрат не понесло. Стосовно донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за перший квартал 2008 року, то вважають його також неправомірним, оскільки відповідачем бухгалтерські документи досліджувались вибірковим методом, в порушення вимог Закону. Вважають, таке посилання відповідача загальним, та таким, що не відповідає дійсності.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Пояснили, що на даний час на підставі договору купівлі-продажу вони придбали простий вексель у СТОВ "Скад".

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що за отриманий товар (металобрухт) позивач розрахувався на непогашену суму заборгованості в розмірі 140586 грн.73 коп. простим векселем № 673115283739 номінальною вартістю 140586 грн.73 коп. Але ТОВ "М-Профіт" ліквідоване і вимог щодо сплати коштів за таким векселем не наступило. Таким чином, науково-виробничим підприємством "Українські будівельні технології" у формі товариства з обмеженою відповідальністю не були понесені витрати в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Оскільки платник податку не проводив здійснення компенсації вартості товарів, які отримав фактично безоплатно, тому і не вправі був відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в пункті 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", отже у відповідному періоді підприємство повинно провести коригування валових витрат на суму заборгованості, що залишилася непогашеною в зв'язку з ліквідацією векселеотримувача. Також підприємством не були визначені зобов"язання щодо частини віднесення до складу витрат вартості товарів, по яких, підприємство фактично витрат не понесло. В порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством до складу валових витрат в 1 кв. 2008 р. віднесено витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку в сумі 82600 грн. Вважають податкові повідомлення-рішення правомірними, та такими, що не підлягають скасуванню.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: науково-виробниче підприємство "Українські будівельні технології" у формі товариства з обмеженою відповідальністю є платником податків та перебуває на обліку в ДПІ у м. Житомирі.

Встановлено, що працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена виїзна планова перевірка науково-виробничого підприємства "Українські будівельні технології" у формі товариства з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 31 березня 2008 року, про що складено акт від 28 липня 2008 року № 3789/23-1/30060100/0110.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення вимоги п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств", що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 20650 грн. за 1 квартал 2008 року. Також в доповненні до акту перевірки від 11 серпня 2008 року № 266/23-1/30060100/0110 встановлено порушення п.п.4.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в розмірі 55797грн., в тому числі за І кв. 2007р. в розмірі 35147 грн., за І кв. 2008р. в розмірі 20650 грн.

Крім того при розгляді скарги платника податків на рішення податкового органу в порядку апеляційного оскарження, податковим органом було встановлено порушення щодо віднесення підприємством до складу валових витрат вартості товарів, по яких підприємство фактично витрат не понесло, в результаті чого податок на прибуток в розмірі 29289 грн. був занижений.

На підставі акту перевірки та за наслідком розгляду скарги в порядку апеляційного оскарження, ДПІ у м. Житомирі були прийняті податкові повідомлення рішення №0002052301/0 від 11 серпня 2008 р., № 0002052301/1 від 28 жовтня 2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 81015 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002582301/1 від 28 жовтня 2008 року про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 46614 грн..

Судом встановлено, що позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю "М-Профіт" на виконання договору № 01/09-ТВ від 9 вересня 2004 року товар (металобрухт), за частину якого розрахувався коштами.

Відповідно ж до розділу 5 договору "Умови сплати", доповнення № 1 від 19 січня 2006 року до договору № 01/09-ТВ від 9 вересня 2004 року та договору № 2 від 3 квітня 2006 року за поставлений товар в сумі 140586 грн.73 коп., позивач розрахувався з продавцем ТОВ "М-Профіт" простим векселем з наступною характеристикою: № векселя 673115283739, дата складання 3 квітня 2006 року, строк платежу 3 квітня 2026 року, номінальна вартість 140586 грн.73 коп. Актом приймання-передачі векселя від 3 квітня 2006 року науково-виробничим підприємством "Українські будівельні технології" у формі товариства з обмеженою відповідальністю передано зазначений вексель товариству з обмеженою відповідальністю "М-Профіт".

Статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2374-ІП встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Пунктом 3.3 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 p. N 508 встановлено, що платіж за векселем на території України здійснюється у безготівковій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ч. 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" під терміном "валюта України" розуміється як власне валюта України, так і платіжні документи й інші цінні папери, виражені у валюті України. Отже, вексель об'єднує в собі ознаки платіжного документа і цінного паперу і засвідчує безумовне грошове зобов'язання сплатити суму грошей власнику векселя після настання вказаного у векселі терміну і не може бути товарним обміном, оскільки передбачає проведення розрахунків у грошовій формі.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, як припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платник податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вексель, виданий позивачем ТОВ "М-Профіт" виконує функцію розрахункового документа, а саме: позивач передав вексель в оплату за отриманий товар, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Чинне законодавство України не забороняє використання господарюючими суб'єктами вексельної форми розрахунків при здійсненні господарських операцій.

Статтею 70 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Відповідно до статті 34 зазначеного Закону, переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бутрі скорочені індосантом.

До простого векселя, відповідно до положень ст.ст. 77, 78 Уніфікованого Закону, застосовуються постанови, які стосуються переказного векселя, зокрема, що стосується терміну платежу, позову в разі неакцепту або неплатежу (статті 43-50, 52-54) та давності (статті 70-71); векселедавець за простим векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним.

Таким чином, простий вексель № 673115283739 переданий позивачем ТОВ "М-Профіт" на загальну суму 140586 грн. 73 коп., в яких вказана дата його видання (емітування) 3 квітня 2006 року із зазначенням строку сплати «за наказом, але не раніше 03 квітня 2026 року», діє до 03.04.2026 року. Відповідно строк позовної давності для пред'явлення його до сплати не настав.

Ліквідація ТОВ "М-Профіт" не є підставою для припинення дії векселя, оскільки, вексель може бути переданий іншим особам на підставі індосаменту у відповідності до чинного законодавства України та може бути пред'явлений векселедержателем до оплати в порядку, встановленому законодавством, у тому числі достроково. Зобов'язання по оплаті векселя, в цьому випадку, ще не настали.

Судом встановлено, що позивач розрахувався простим векселем за фактично отриманий товар, строк погашення векселя не настав. Переданий позивачем контрагенту в рахунок оплати, вексель не визнаний недійсними у встановленому порядку

Встановлено, що простий вексель був переданий Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Профіт" сільськогосподарському товариству з обмеженгою відповідальністю "Скад", а на даний час на підставі договору купівлі-продажу №1 від 07.08.2009 року зазначений вексель придбаний позивачем у СТОВ "Скад".

Таким чином суд вважає, що кредиторська заборгованість в розмірі 140586 грн. 73 коп. не є доходом з інших джерел та безповоротною фінансовою допомогою, а тому позивачем правомірно були віднесені витрати по придбанню товару (металобрухту) від ТОВ "М-Профіт" на суму 140586 грн. 73 коп. до складу валових витрат.

З огляду на вищезазначені обставини суд прийшов до висновку про неправомірность висновку податкового органу щодо заниження підприємством податку на прибуток за перший квартал 2007 року в розмірі 35147 грн. та в розмірі 29289 грн.

Що стосується віднесення підприємством до складу валових витрат в 1 кв. 2008 року витрат в розмірі 82600 грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (дані декларації не співпадають з даними бухгалтерського обліку Дт 281 Кт 631 та даними податкового обліку), судом встановлено, що відповідно до Порядку форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 N 143 зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592 року р. 04.1 Декларації заповнюється керуючись положеннями п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначений порядок обчислення та сплати податку на прибуток, у т.ч. дата виникнення податкових зобов'язань, формування валового доходу та валових витрат, ведення податкового обліку. Отже, підставою для збільшення валових витрат або доходу, виникнення податкових зобов'язань та відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку є первинні документи платника податків, які відображують певні господарські операції.

Проведення податковим органом документальних перевірок суб"єктіів підприємницької діяльності та відображення результатів таких перевірок передбачено Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового та валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 10 серпня 2005 p. N 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок).

Згідно п. п. 1.З., 1.4, 1.5 Порядку посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт, який містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства.

Відповідно до п. 1.6, п. 2.3.2 цього Порядку з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності суб"єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб щодо відсутності первинних та інших документів.

Судом встановлено, що податковими інспекторами первинні бухгалтерські документи за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року досліджувались вибірковим методом замість суцільного, що зазначено в п. 2.10 акту перервірки, перелік відсутніх первинних документів не зазначений, пояснення від посадових осіб щодо відсутності таких документів фактично не бралось (в акті зазначено що пояснення надавались), що свідчить про порушення вимог Порядку при проведенні перевірки підприємства.

Відповідач в порушення зазначених вимог Порядку, не визначив чітко зміст конкретного порушення, не обґрунтував в чому саме полягає порушення позивачем податкового законодавства, а саме пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Допитана в судовому засіданні свідок Лутай В.В. підтвердила, що дані декларацій за за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року підтверджені первинними документами, а тому завищення валових витрат підприємством здійснено не було. Ніяких розбіжностей у них не було, письмового пояснення від них не вимагали.

Відповідач, як суб"єкт владних повноважень, на якого в силу ст. 71 КАС України покладений обов"язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не надав доказів та не довів суду правомірність прийнятого ним рішення щодо завищення підприємством валових витрат.

Таким чином у суду немає підстав вважати, що позивач неправомірно завищив валові витрати за 1 квртал 2008 року в розмірі 82600 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Житомирі №0002052301/0 від 11.08.2008 року та №0002052301/1 від 28.10.2008 року про визначення Науково-виробничому підприємству "Українські будівельні технології" у формі товариства з обмеженою відповідальністю податкового зобов"язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 81015 грн.; №0002582301/1 від 28.10.2008 року про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 46614 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 158-163 КАС України, суд-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Житомирі №0002052301/0 від 11.08.2008 року та №0002052301/1 від 28.10.2008 року про визначення Науково-виробничому підприємству "Українські будівельні технології" у формі товариства з обмеженою відповідальністю податкового зобов"язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 81015 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Житомирі №0002582301/1 від 28.10.2008 року про визначення Науково-виробничому підприємству "Українські будівельні технології" у формі товариства з обмеженою відповідальністю податкового зобов"язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 46614 грн.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:В.В. Євпак

Постанова в повному обсязі виготовлена 09.09.09р.