Постанова № 4749825, 17.08.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2009 р. Справа № 2-а-3259/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

При секретарі судового засідання: Скалій Леся Володимирівна

За участю представників сторін:

позивача : Мельник Т.І.- представник за дорученням;

відповідача : не з"явився, причини не явки суду не відомі

розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Позов мотивовано тим, що в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем не сплачено Вінницькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі половини річної заробітної плати за 2008 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом в сумі 3331,25 грн. та пеню у розмірі 121,03 грн.

Заявою від 14.08.2009р., що надійшла через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду, у зв'язку із частковою сплатою заборгованості, позивач зменшив розмір позовних вимог і просив стягнути на його користь заборгованість в сумі 1600 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в сумі зазначеній в заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився, хоча і був повідомлений завчасно та належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин, виходячи з вимог ст. 128 КАС України, справу можливо розглянути за наявними в ній доказами без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік форми №10-ПІ, у 2008 році на підприємстві працювало 8 осіб, з них жодного інваліда. Також у звіті відповідачем самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Статтею 19 Закону України від 21.03.1991 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (зі змінами, далі -Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, яка використовує найману працю.

Виходячи з даних положень Закону, на підприємстві відповідача мав би працювати 1 інвалід, однак такий не був працевлаштований.

Як слідує зі звіту № 10-ПІ, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві за 2008 р. становила 6662,50 грн., таким чином сума штрафних санкцій складає половину згаданої суми, тобто 3331,25 грн.

 Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

 Відповідно до п. 14 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

 Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п. 1). Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Згідно з п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи судом встановлено, що в 2008р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 інформацію про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких можуть працювати інваліди до державної служби зайнятості не подавав, про що свідчить лист Жмеринського міськрайонного центру зайнятості № 06-13/1400 від 15.06.2009р.

Від так суд приходить до висновку, що у даному випадку відповідач не забезпечив встановлення нормативу 1-го робочого місця для працевлаштування інваліда та самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 3331,25 грн., що на підставі ч.2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зумовило правомірне нарахування пені в розмірі 121,03 грн.,

Заявою від 14.08.2009р. позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем, і просив стягнути на його користь залишок заборгованості в сумі 1600 грн.

Частини 1 статті 51 КАС України надає позивачу право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

 Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1( банківські реквізіти: р/р НОМЕР_1, ВФ КБ " Приватбанк", МФО 302689, код ЄДРПОУ 2215405092) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( одержувач: Держбюджет м. Жмеринка, р/р 31210230700006, код ЄДРПОУ 34701261, банк бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу:" платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік) адміністративно-господарські санкції в розмірі 1600 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 20.08.09

Суддя Мультян Марина Бондівна