Ухвала суду № 47496810, 23.07.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.07.2015 Справа № 554/9584/15-к

Провадження № 1-кс/554/4518/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Шевська О.І., при секретарі Коробковій О.О., за участю слідчого Пецяк Н.І., прокурора Харченко В.І., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Полтава, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не працює, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 26.01.1989 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) на підставі ст. 46-1 КК України (1960 року) з відстрочкою виконання вироку 2 роки,

- 22.03.1989 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 17, 140 ч.2, 42 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі,

- 09.11.1992 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 17, 140 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

- 18.07.1994 року Київським районним судом м. Полтава за ст. 17, 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі,

- 08.01.1998 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 01.10.1998 року згідно ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 року,

- 19.07.2000 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року ) до 1 року 2 місяці в позбавлення волі,

- 07.05.2001 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 1 ст. 206 КК України ( в редакції 1960 року) до штрафу в розмірі 60 гривень,

- 15.04.2002 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

- 01.09.2004 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнився 17.06.2005 року умовно-достроково на 4 місяці 22 дні,

- 13.12.2006 року Київським районним судом м. Полтава м. Полтава, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України, на 4 роки позбавлення волі, Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області, вирок змінено та засуджено за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

- 03.08.2009 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 ч.3, ч. 3 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 30.11.2010 року умовно-достроково на 10 місяців 18 днів,

- 31.03.2011 року Октябрським районним судом м. Полтаваза ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнився 10.01.2012 року по відбуттю строку покарання,

- 15.02.2013 року Київським районним судом м. Полтава, за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 263, ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 07.11.2014 року умовно-достроково на 10 місяців 3 дні.

На даний час притягується до кримінальної відповідальності Октябрським районним судом м. Полтави за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2015 року слідчий СВ Октябрського РВ ПМУ УМВС України Полтавської області капітан міліції ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України КК. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 повторно 03.06.2015 року близько 14.00 год., перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований за адресою АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, таємно з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу зі столу викрав нові чоловічі штани вартістю 375 гривень, згідно висновку про вартість майна № 2406/3 від 24.06.2015 року, з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, та розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 375 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 повторно 08.06.2015 року близько 11.00 год., перебуваючи поблизу ТЦ «Ельдорадо» по вул. Шевченка, 31 в м. Полтава, діючи з прямим умислом, таємно з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу з сумки ОСОБА_4, викрав бувший у користуванні гаманець, вартістю 350 гривень, в якому знаходилися гроші в сумі 70 гривень купюрами одна номіналом 50 гривень, інші куппюри були номіналом по 1 та 2 гривні (зі слів потерпілої), 4 долари США двома купюрами по 2 долари США, та згідно довідки Національного банку України № 20-06016/44715 від 30.06.2015 року в співвідношенні до гривні становлять 84 гривні, фото потерпілої та її чоловіка, дисконтна картка ломбарду «Скарбниця», аркуші паперу з записами та чеки, картка «Полтава-Банк», на рахунку якої грошових коштів не було, картка «Альфа Банк», на рахунку якої були гроші в суму 50 гривень, картка «А-Банк», на рахунку якої були гроші в сумі 1500 гривень, якими не скористалися, та грошові кошти залишилися на рахунках. З викраденим гаманцем ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_4, матеріальної шкоди на загальну суму 504 гривні.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 повторно 15.06.2015 року близько 08 год 10 хв., перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Котляревського» в м. Полтава діючи з прямим умислом, таємно з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу з сумки ОСОБА_5 викрав бувший у користуванні гаманець, вартістю 127 гривень, згідно висновку про вартість майна № 2406/3 від 24.06.2015 року, в якому знаходилися гроші в сумі 180 гривень різними купюрами, 10 візиток, дисконтні картки «Карі», «Книжний клуб», «Сільпо», перепустка до гуртожитку на ім'я ОСОБА_5, студентський квиток на ім'я ОСОБА_5, картка «Приват Банк», на рахунку якої були гроші в сумі 50 гривень, якою не скористалися. З викраденим гаманцем ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5, матеріальної шкоди на загальну суму 307 гривень.

Слідчий - Пецяк Н.І. клопотання підтримала, прохала його задовольнити з підстав, що у ньому наведені, також наголошувала на наявності ризиків, передбаченних ст. 177 КПК України.

Прокурор Харченко В.І., клопотання підтримала, прохала його задовольнити з підстав, що у ньому наведені, наголосивши на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зазначила, що підозрюваний може переховуватись від слідства та вчиняти інші злочини

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив, зазначив що ризики наведені у клопотанні відсутні, він має слабкі соціальні зв'язки та житло, а також постійно з»являється на судові засідання.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду від 15.06.2015 року, згідно якого в ОСОБА_1, оглянуто та вилучено: картку «А-Банк» № НОМЕР_1, картку ломбарду «Скарбниця» № НОМЕР_4, картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4, картку «Альфа Банк» № НОМЕР_3 жінки та чоловіка, чеки ТОВ «Епіцентр» 4 штуки.

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 миколаївни, яка повідомила, що вона являється ФОП, займається торгівлею одягу, в магазині по АДРЕСА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_2». Товар в приміщенні магазину знаходиться в стопках по розмірах. 22.06.2015 року вона перебувала на роботі, і до неї прийшли працівники міліції та запитали чи булла в її магазині крадіжка чоловічих штанів, після цього вона перерахувала товар в магазині, та виявила недостачу одних чоловічих штанів. Крадіжкою штанів їй завдана матеріальна шкода на суму 400 гривень.

- протоколом огляду від 22.06.2015 року, згідно якого в ОСОБА_1, оглянуто та вилучено: чоловічі класичні штани, гаманець червонного кольорустудентський квиток на ім'я ОСОБА_5, перепустка до гуртожитку № 3 на ім'я ОСОБА_5, картка «Приватбанк» № НОМЕР_5, дисконтна картка «Карі» клубна картка № № НОМЕР_6, власний рахунок НОМЕР_7, диконтні картки та чеки.

- протоколом пред'явлення речей на впізнання від 23.06.2015 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3, впізнала вилучені в ОСОБА_1 чоловічі штани, як такі, що були в неї викрадені з приміщення її магазину.

- показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка повідомила, що6 15.06.2015 року близько 08.10 год. вона перебувала на зупинці громадського транспорту «Котляревського» в м. Полтавачекала на громадський транспорт, ще до приїзду громадського транспорту вона з сумки дістала гаманець, взяла гроші на проїзд, та положила знову гаманець в сумку, сумку закрила на блискавку. Коли приїхав громадський транспорт, вона сіла в троллейбус та доїхавши до зупинки «Стадіон» вона помітила, що її сумка розстебнута, а з сумки зник гаманець з особистими речами, а саме: картка «приватбанк», студентський квиток на її ім'я, перепустка до гуртожитку на її ім'я, дисконтні картки, візитки, та гроші в сумі 180 гривень.

- протоколом пред'явлення речей на впізнання, згідно якого потерпіла ОСОБА_5, впізнала гаманець який в неї був викрадений 15.06.2015 року під час проїзду в громадському транспорті, який був вилучений в ОСОБА_1.22.06.2015 року.

- Висновком експерта № 2406/3 від 24.06.2015 року.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України у вигляді десять розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 15 год. 00 хв. 23.07.2015 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 21.09.2015 року, до 15 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 10 (десяти) мінімальних заробітних плат в сумі 12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО - 26304855, МФО - 831019, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська