Ухвала суду № 47490080, 20.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/268/15 Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л. М. Провадження № 22-ц/780/3184/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 20.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

20 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Петленко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року у справі за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Виділено ОСОБА_3 автомобіль «ВАЗ 21101», держномер АІ 47 38 АР, 2006 року випуску, вартістю 40 000 грн., а ОСОБА_2 телевізор, вартістю 3000 грн., пральну машину ( автомат ) 2 000 грн., шафу-купе 1 500 грн., газовий котел 3 000 грн., меблі для кухні ( куточок ) 1 000 грн., мікрохвильову піч - 500 грн., електропіч - 500 грн., мякі меблі ( диван та 2 крісла ) - 100 грн., люстри 5 шт. 1 000 грн., стінку 2 000 грн., меблі ( мяка частина ) 4 000 грн., холодильник «Атлант» - 2 000 грн., морозильну камеру 1 200 грн., газові плити 2 шт. 1 200 грн., коврові доріжки 3 шт. - 3 800 грн., спальню ( двоспальне ліжко, шафа, комод ) 2 000 грн., диван - 300 грн., кухонну стінку - 500 грн., пилосос - 500 грн., соковижималку - 500 грн., електромясорубку - 500 грн., дрель - 500 грн., бензопилу - 600 грн., золоті прикраси ( обручки ) 2 шт. 3 000 грн., золоті прикраси жіночі ( ланцюжок, браслет, сережки, обручку ) 3 500 грн., пилу-болгарку 1 200 грн., посуд - 500 грн., мотоцикл «ІЖ» - 1 500 грн. та холодильник «Норд» - 500 грн. на загальну суму 43 300 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 433 грн. судового збору.

На обґрунтування ухваленого рішення суд зазначив, що твердження позивача про наявність майна в будинку на час розірвання шлюбу знайшли своє об`єктивне підтвердження показаннями свідка, фототаблицею, зробленою до розірвання шлюбу між сторонами і після подання позовної заяви, де вбачається відсутність майже всього майна на яке посилається позивач та свідок, а тому пояснення представника відповідачки, що він згоден на поділ майна, вказаного в акті опису від 25.02.15 року, до уваги не приймається, так як вказаний акт складений після подання заяви про поділ майна і не відображає всього майна, яке підлягає поділу.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення та неправильне застосування матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року скасувати та повернути справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Суд, зясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 29 травня 1993 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який розірвано рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року ( а.с. 7, 8 ).

Під час шлюбу сторони придбали автомобіль «ВАЗ 21101», держномер АІ 47 38 АР, 2006 року випуску, вартістю 40 000 грн., телевізор, вартістю 3 000 грн., пральну машину ( автомат ) - 2000 грн., шафу-купе 1 500 грн., газовий котел - 3000 грн., меблі для кухні ( куточок ) 1 000 грн., мікрохвильову піч - 500 грн., електропіч - 500 грн., мякі меблі ( диван та 2 крісла ) - 100 грн., люстри 5 шт. 1 000 грн., стінку 2 000 грн., меблі ( мяка частина ) 4 000 грн., холодильник «Атлант» - 2 000 грн., морозильну камеру 1 200 грн., газові плити 2 шт. 1 200 грн., коврові доріжки 3 шт. - 3 800 грн., спальню ( двоспальне ліжко, шафа, комод ) 2 000 грн., диван - 300 грн., кухонну стінку - 500 грн., пилосос - 500 грн., соковижималку - 500 грн., електромясорубку - 500 грн., дрель - 500 грн., бензопилу - 600 грн., золоті прикраси ( обручки ) 2 шт. 3 000 грн., золоті прикраси жіночі ( ланцюжок, браслет, сережки, обручку ) 3 500 грн., пилу-болгарку 1 200 грн., посуд - 500 грн., мотоцикл «ІЖ» - 1 500 грн., холодильник «Норд» - 500 грн. на загальну суму 83 300 грн.

В добровільному порядку сторони зазначене майно не змогли розподілити, унаслідок чого ОСОБА_3 17 лютого 2015 року звернувся до суду із названими вимогами ( а.с. 2-4 ).

Будь-яких обґрунтованих заперечень щодо заявлених вимог, кількості та вартості придбаного у шлюбі майна ОСОБА_2 місцевому суду не надала.

Не надала апелянт таких і суду апеляційної інстанції. Навпаки, у судовому засіданні суду другої інстанції ОСОБА_2 підтвердила факт придбання спірного майна у шлюбі з позивачем і не спростувала зазначену в позові його вартість.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 57, 60, 61, 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-213 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

А тому, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення та неправильне застосування норм матеріального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 11, 212, 213 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі.

Так, як встановлено судом першої інстанції, наявність спільного майна, окрім пояснень, апелянта, підтверджується фототаблицями із зображенням його частини ( а.с. 32-34 ), поясненнями свідка ОСОБА_4, достовірність пояснень якого не викликає сумнівів, т.я. вони підтверджуються іншими доказами по справі, у т.ч. поясненнями ОСОБА_2.

Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про звернення позивача про розподіл майна за яким не відкрито провадження, складення комісією сільської ради акту про наявне майно подружжя, невідповідність дійсності доводів позивача про приховування частини майна, відвідування свідком будинку три роки тому, невідповідність фотографій вимогам закону про належність та допустимість доказів, відсутність частини майна на період розгляду справи судом, необхідність розподілу лише наявного майна, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та не є, у даному випадку, підставою для задоволення апеляційних вимог.

Наявний у справі акт від 25 лютого 2015 року ( а.с. 16 ), на переконання апеляційного суду, не спростовує висновок місцевого суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог та не свідчить про необхідність задоволення апеляційних вимог, оскільки в ньому зазначена лише наявна його частина на період складання процесуального документу, а інша частина, як зазначила апелянт, реалізована.

Відступлення місцевим судом від принципу рівності долей сторін в майні, на переконання апеляційного суду, не є підставою для задоволення апеляції, оскільки позивач з цього приводу не оскаржив рішення.

Тим паче, як встановлено рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 03 листопада 2014 року ( а.с. 7 ), з ОСОБА_2 проживають діти, що, відповідно до положень ч. 3 ст. 70 СК України, може бути підставою для збільшення частки майна дружини.

Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року у справі за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

ОСОБА_5