Ухвала суду № 47488066, 23.07.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

м.Бровари Справа № 361/4976/15-ц

Провадження № 2/361/2368/15

23.07.2015

УХВАЛА

23 липня 2015 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Пухна О.М. розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

З позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована також у м. Києві, по проспекту Бажана, 14 у кв. 84.

Позовні вимоги заявлені про визнання правочину про інвестування недійсним та повернення коштів.

За правилами ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх перебування.

Згідно з вимогами ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Відповідно до п.п. 41 та 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при обєднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене та те, що в даному випадку йде спір про повернення грошових коштів, правила альтернативної підсудності застосуванню не підлягають.

Згідно з вимогами ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві, для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 109, 115 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним повернути позивачу для подання до належного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня винесення ухвали, а особам, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Пухна О. М.