Ухвала суду № 4748684, 31.07.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

справа № 2-а-2652//09/0570 Суддя 1-ї інстанції Христофоров А.Б. Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.

У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2009 року м. Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Стєблєві О.Л.,

за участю: від позивача ОСОБА_1, від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2009 року по справі № 2-а-2652/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_3” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання частково недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 30 січня 2009 року № 0000041742/0/31459690 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 17698,54 грн. та штрафних санкцій в розмірі 35397,08 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2009 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати,

ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ „ОСОБА_4” був укладений договір від 15 лютого 2009 року відповідно до п.1.1 якого продавець - ТОВ „ОСОБА_4” зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю - ТОВ „ОСОБА_3” автомобілі “Шкода” пошкоджені в результаті граду, а покупець зобов'язаний приймати та оплачувати такий товар по узгодженій сторонами ціні в порядку і строки, встановлені цим договором. Кількість, комплектація та модель товару, відповідно до п. 1.2 Договору зазначалася в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Згідно зазначеної Специфікації, позивачем придбано 16 автомобілів марки “Шкода”. Реалізація (покупка) пошкодженого товару (автомобілів) підтверджується додатком № 2 до Договору від 15.02.2008 року. Відповідно до довідки Закарпатського обласного центру гідрометеорології від 27.06.2007 року № 913 по району м. Чоп та с. Соломоново, 25.06.2007 року з 18 год. до 18 год. 20 хв. відмічалися сильна гроза, сильні зливи з кількістю опадів 32 мм та сильний град. Факт купівлі автомобілів пошкоджених в результаті дії природного явища (граду) підтверджується також довідкою від 11.03.2009 № 573/1, виданою ЗАТ „ОСОБА_4” - ТОВ „ОСОБА_3” і сторонами не оспорюється. Відповідно до п. 2.1 Договору від 15.02.2008 року вартість кожної одиниці товару визначається сторонами з урахуванням пошкоджень та зазначається в рахунку на товар. Загальна сума проданого товару визначається на підставі накладних. В матеріалах справи містяться копії видаткових накладних, відповідно до яких ТОВ „ОСОБА_4” поставило ТОВ „ОСОБА_3” пошкоджені автотранспортні засоби, вказані у специфікації до договору від 15.02.2008 року. В подальшому, автотранспортні засоби, придбані позивачем з договором від 15.02.2008 року були реалізовані працівникам останнього на підставі відповідних договорів та якими була сплачена вартість автомобілів, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ „ОСОБА_3” в березні 2008 року реалізовані автомобілі зі знижкою у розмірі націнки на товар без утримання податку з доходів фізичних осіб з суми знижки, чим порушено п.п 1.2, 1.3, п.п 4.2.9 „є" п. 4.2 ст. 4, п. 7.1, ст.7, п. 17.2 ст. 17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Відповідно до пп. 4.2.9 „є" п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Поняття „звичайної ціни” визначене в п. 1.20.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” де зазначено якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Судом першої інстанції встановлено, що ціна реалізації пошкоджених автомобілів була визначена враховуючи втрату такими автомобілями товарного виду та їх не конкурентоспроможність у порівнянні з непошкодженими автомобілями, тому націнка на вказані автомобілі була встановлена у розмірі 255 грн., тобто слід вважати помилковим застосування податковим органом пп. 4.2.9 „є" п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в контексті включення до місячного оподатковуваного доходу суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), адже застосувати поняття „звичайної ціни” в розумінні п. 1.20.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” саме до пошкоджених автомобілів, які реалізовувалися позивачем, не можливо.

Судова колегія вважає, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, окружним судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 7 квітня 2009 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2009 року по справі № 2-а-2652/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_3” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання частково недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 січня 2009 року № 0000041742/0/31459690 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2009 року по справі № 2-а-2652/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини - 31 липня 2009 року , повний текст буде виготовлений - 5 серпня 2009 року. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Гаврищук Т.Г.

Білак С.В.