Ухвала суду № 47484663, 20.07.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10197/15-ц

Провадження № 2/344/3959/15

У Х В А Л А

20 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., ознайомившись із заявою Публічного акціонерного товариства ,,Енергетичні технології про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Енергетичні технології до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2015 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства ,,Енергетичні технології до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 20 липня 2015 року вказану позовну заяву залишено без руху. Провадження у справі не відкрито.

Також, 20 липня 2015 року позивачем подало суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно нежитлову будівлю за номером 16, 17, 18, 19, 20, загальною площею 117,4 кв.м., що складає 21/100 ідеальних часток, яка розташована за адресою: м. івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23-Б, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_1. В заяві вказано, що відповідачі по справі уклали договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.11.2008 року, однак відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації не мав права відчужувати вказане майно, оскільки на момент укладення договору воно йому на праві власності не належало. Приміщення, які були відчужені, належать позивачу на праві власності. Зазначений договір є нікчемним та спрямований на незаконне заволодіння майном позивача, а спірне приміщення вибуло з володіння позивача не з його волі іншим шляхом, що у відповідності до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України є підставою для його витребування. З метою уникнення повторного незаконного відчуження майна, яке може призвести до неможливості виконання рішення суду у справі, потягнути за собою необхідність вжиття позивачем додаткових заходів для захисту порушеного права.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Станом на 20 червня 2014 року провадження у справі не відкрито, справа не розглядається, оскільки ухвалою суду від 20 липня 2015 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Згідно розяснень, які містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України ,,Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року №9, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, Верховний Суд України чітко вказує, що забезпечення позову може мати місце тільки після відкриття провадження у справі, винятком є ч.4 ст.151 ЦПК України, відповідно до якого: за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України ,,Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не подано суду доказів щодо достатнього обґрунтування припущення про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в заяві про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ,,Енергетичні технології про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Енергетичні технології до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації та ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Копію ухвали направити для відома позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Бородовський С.О.