Ухвала суду № 47479745, 28.07.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/206/4035/15-к

Провадження № 1-кс/206/397/15

У Х В А Л А

"28" липня 2015 р. слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретаріГуртовий В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання старшого слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській обл. старшого лейтенант міліції ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, який народився 26.06.1977 року у місті Дніпропетровську, не працюючого, не одруженого, громадянина України, маючий середню освіту, зареєстрований та мещкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово засудженого, останній раз 01.12.2014 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 (один) рік;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю

підозрюваного ОСОБА_2,

прокурора Соболя А.А.,

слідчого Лобанова Д.В.,

в с т а н о в и в:

27 червня 2015р. слідчий Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. ОСОБА_1 звернувся до суду із цим клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 раніше судимий 01.12.2014 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і повторно вчинив умисний корисливий злочин.

07.07.2015 року, ОСОБА_2, перебуваючи за місцем мешкання батька ОСОБА_3, в квартирі АДРЕСА_2, помітив, що на балконі вказаної квартири знаходиться пральна машинка марки «СМР2» моделі «Урал-4» білого кольору, що належить його батьку та у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), реалізуючи який, приблизно о 12 годині 00 хвилин того ж дня, достовірно знаючи що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, скоюючи злочин повторно, шляхом вільного доступу ОСОБА_2 таємно викрав зазначену пральну машинку марки «СМР2» моделі «Урал-4» з квартири АДРЕСА_3.

Після скоєння злочину ОСОБА_2 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №714-38 від 23.07.2015 року, матеріальну шкоду на суму 320 грн. 00 коп.

Умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчинені повторно, кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності: протоколом огляду місця події від 07.07.2015 року; показаннями потерпілого ОСОБА_3; показаннями свідка ОСОБА_4; показаннями свідка ОСОБА_5; висновком судово-товарознавчої експертизи № 714/38 від 23.07.2015 року.

ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який відповідно до ч.2 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, отже знаходячись на волі на іспитовому строку він може перешкоджати встановленню істини по справі, також знищити докази по справі, незаконно впливати на свідків, переховуватися від органу слідства, прокуратури та суду, а також оскільки ОСОБА_2 будучи неодноразово судимим, в тому числі і за злочини проти власності, маючі не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, повторно вчинив умисний корисливий злочин, то він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий зазначає, що застосування більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінально процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, не зможуть запобігти спробам ОСОБА_2 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній, знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, запобігти скоєнню підозрюваним інших кримінальних правопорушень у звязку з тим, що ОСОБА_2 має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, не працює, постійного джерела прибутку не має та знаходячись на свободі може скоювати нові злочини. Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити і обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 визнав клопотання, поклався на розсуд суду. Також стверджував, що у нього є матеріальна змога внести мінімальний розмір застави, і у теперішній час потерпілий, яким є його батько, згоден на примирення і закриття кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і пояснив, що більш мякі запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного та виконання обовязків згідно КПК України, оскільки вчинено кримінальне правопорушення під час іспитового строку. Крім того від потерппілого раніше неодноразово надходили заяви про викрадення з дому речей, але кримінальні провадження за його ж заявами були закриті. Підозрюваний не бажає змінювати свою поведінку, знайти роботу, його подальше перебування на свободі потягне вчинення інших кримінальних правопорушень. При цьому підтримав клопотання і просив його задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за який відповідно до ч.2 ст.185 КК України, передбачено покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до пяти років.

Вказані обставини виключають обєктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобовязання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобовязалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а також те, що кримінальне правопорушення вчинено саме за місцем проживання підозрюваного, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати. ОСОБА_2 не працює, не має інших доходів, і не в змозі самостійно внести достатню суму застави.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2015р. 1218,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, вважаю, що сума у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати, тобто 1218,00 грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 у разі його звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обовязки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2 який народився 26.06.1977 року запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 28 липня 2015 року по 25 вересня 2015р. включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. є достатньою для внесення як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2 з-під варти під заставу, покласти на нього обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

Зазначені обовязки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Розяснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчого Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Слідчий суддя А.О. Сухоруков