Вирок № 4746501, 23.01.2009, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1- 7/2009

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“23” січня 2009 року Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Горовець М.І..

при секретарі Новашицькій О.К

з участю прокурора Суворова О.Л.

захисника підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Добровеличківка кримінальну справу по обвинуваченню:

 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с.Атоці Карельського району, республіка Грузія, жителя АДРЕСА_1, грузина, громадянина України, освіта вища, проживаючого у громадянському шлюбі, пенсіонера, депутатом не являється, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-

в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст. 364 , ч.2 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний в березні 2005 року в с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області скоїв зловживання службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам , свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, крім того підсудний в березні 2005 року в с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області скоїв службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складання та видача, тобто злочини передбачені ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

Злочини скоєно при наступних обставинах :

Підсудний,перебуваючи на посаді голови СФГ “ОСОБА_2” розташованого в с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, зловживаючи своїм службовим становищем у власних інтересах, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою отримання у власність земельних ділянок 03 березня 2005 року в порушення ст. 3 Закону України “Про фермерське господарство” достовірно знаючи про відсутність родинних зв'язків з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в с. Тишківка Добровеличківського району, Кіровоградської області склав протокол зборів членів господарства, яким прийняв як голова господарства вказаних осіб в члени СФГ “ОСОБА_2”

На підставі прийнятого рішення ОСОБА_2 надав державному реєстратору

Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області нову редакцію статуту для реєстрації відповідних змін, в якому безпідставно зазначив даних осіб, як членів свого фермерського господарства.

 В подальшому ОСОБА_2 особисто, достовірно розуміючи неправомірність своїх дій, склав тексти заяв від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області із земель СФГ “ОСОБА_2” як членам даного господарства, достовірно знаючи, що відповідно до ст. 13 Закону України “Про фермерське господарство” вказані громадяни не мають права на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) так як відповідно до ст. 3 вказаного Закону вони не можуть бути членами даного господарства, ними ніколи не були та участі в діяльності господарства не брали. Потім діючи всупереч вказаному Закону, як голова, СФГ ОСОБА_2 спонукав вказаних громадян, як членів його господарства, засвідчити завідомо не достовірні заяви своїми підписами.

Вказані заяви та нову редакцію статуту ним умисно з корисливих мотивів надано до Добровеличківської державної адміністрації Кіровоградської області.

На підставі вище вказаних недостовірних даних розпорядженням Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.09.2006 року вказаним особам згідно державних актів передано у власність земельні ділянки а саме: ОСОБА_3 -4,40 га ріллі, вартістю станом на 2006 рік, на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44065,97 грн., ОСОБА_4 -4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44114,44 грн., ОСОБА_6 -4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік, на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44065, 97 грн., ОСОБА_7 - 4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44065, 97 грн., ОСОБА_8-4,65 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44065, 97 грн., ОСОБА_9 -4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44065, 97 грн., ОСОБА_10 - 4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отримання державного акту на право власності земельну ділянку в сумі 44065, 97 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 за власні кошти оформив виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки вказаних громадян, які отримав самостійно. Про видачу державних актів зацікавлених осіб повідомив, однак державні акти на право власності на земельні ділянки їх власникам не дав, а уклав з ними договори оренди та використовував земельні ділянки у корисних цілях в період з 2006 року і по теперішній час, орендну плату за користування земельними ділянками власникам не сплачував.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про фермерське господарство» №973- ІУ від 19 червня 2003 року, членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14 - річного віку, інші члени сім»ї, родичі, які об»єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно до роз»яснень викладених в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» поняттям

«родичі», яке вживається в Сімейному кодексі, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про фермерське господарство» №973- ІУ від 19 червня 2003 року,(приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств), члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на територіях відповідної ради.

Крім того ОСОБА_2 перебуваючи на посаді голови СФГ “ОСОБА_2” розташованого в с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області зловживаючи своїм службовим становищем у власних інтересах діючи умисно з корисливих мотивів з метою отримання у власність земельних ділянок в порушення ст. 3 Закону України “Про фермерське господарство” достовірно знаючи про відсутність родинних зв'язків з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області 03.03.2005 року склав протокол зборів членів господарства, в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо включення вказаних осіб в члени СФГ “ОСОБА_2”.

На підставі прийнятого рішення надав державному реєстратору Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області нову редакцію статуту в яку вніс завідомо неправдиві відомості, а саме безпідставно зазначив даних осіб членами свого фермерського господарства.

В подальшому ОСОБА_2, особисто, достовірно розуміючи неправомірність своїх дій склав фіктивні тексти заяв, в які вніс завідомо неправдиві відомості від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо ведення земельних ділянок у власність на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області із земель СФГ “ОСОБА_2” як членам даного господарства, достовірно знаючи, що відповідно до ст. 13 Закону України “Про фермерське господарство” вказані громадяни мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), так як відповідно до ст. 3 вказаного Закону вони не можуть бути членами даного господарства, ними ніколи не були та участі в діяльності господарства не брали. Потім діючи в супереч вказаного Закону , як голова СФГ “ОСОБА_2” спонукав вказаних громадян, як членів його господарства, засвідчити завідомо неправдиві заяви своїми підписами.

Вказані заяви та нову редакцію статуту ним умисно, з корисливих мотивів надано до Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

На підставі вищевказаних недостовірних даних, розпорядженням Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.09.2006 року за № 456, вказаним особам згідно державних актів передано у власність земельні ділянки, а саме: ОСОБА_3 - 4,40 га вартістю станом на 2006 рік, на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44065, 97 грн., ОСОБА_4 -4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44114, 44 грн., ОСОБА_6 - 4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отирмання державного акту на право власності на земельну ділянку, в сумі 44065, 97 грн., ОСОБА_7 - 4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку в сумі 44065 , 97 грн., ОСОБА_8- 4,56 га ріллі вартістю станом на 2006 рік, на момент отримання державного акту на право

власності на земельну ділянку в сумі 44065, 97 грн., ОСОБА_9-4,40 га ріллі вартістю станом на 2006 рік на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, в сумі 44065, 97 грн..

Підсудний вину свою в інкримінованому йому злочині по ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України визнав повністю. Суду надав зізнавальні покази, та пояснив суду, що за національністю він являється грузином але є громадянином України. На території с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області проживає з 1972 року. З ОСОБА_11проживає у громадянському шлюбі з 1975 року чи 1976 року. У них є двоє спільних дітей ОСОБА_12 1980 року народження та ОСОБА_13 1982 року народження. ОСОБА_3 він знає, він родичем йому не приходиться, а є хрещеним батьком його сина Костянтина. ОСОБА_7 також обвинувачений знає, вона родичкою йому не приходиться. Він знаходився в добрих стосунках з її покійною матір'ю. ОСОБА_9 обвинувачений знає, він родичем йому не приходиться, а є сином його кума. ОСОБА_6 обвинувачений знає, він родичем йому не приходиться, а є його хрещеним чином. ОСОБА_4 він знає, вона є його хрещеною донькою. ОСОБА_10 є його троюрідним братом. ОСОБА_8 тримав племінницю його співмешканки. Фермерське господарство було зареєстроване приблизно з 1994 року. На даний час з реєстрації його знято. У відповідності до розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області фермерському господарству було надано в користування 50 га землі. З моменту створення господарства його громадянська дружина входила в члени господарства, інших членів господарства не було. В 2005 році він зібрав свою громадську дружину, обох синів, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та пояснив, що хоче провести розпаювання землі свого господарства і запропонував вказаним особам оформити на них земельні ділянки. Збори проходили у нього дома в АДРЕСА_1. Ці збори він оформив протоколом зборів членів фермерського господарства. В 2005 році він вирішив розпаювати землю, яка знаходилась у коритуванні його фермерського господарства і люди, хто саме він вже не пам'ятає, порадили йому що він може це зробити, оформивши земельні ділянки на своїх родичів. Попередньо домовившись з дружиною, синами, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що оформить на них земельні ділянки, він заніс необхідні документи, в Добровеличківську райдержадміністрацію Кіровоградської області щоб внести зміни в статут свого фермерського господарства, а саме,щоб вище вказані особи були включені в члени фермерського господарства. Після того, як були внесені зміни в статут господарства він почав займатись оформленням необхідних документів. Оформлення документів на земельні ділянки вище вказаних осіб він проводив особисто за свій рахунок. Про те, що членами фермерського господарства можуть буть бути лише родичі він не знав. Оскільки документи в райдержадміністрації прийняли, то він вважав, що все офрмляє правильно. В кінці 2006 року було закінчене виготовлення документів в інституті землеустрою і обвинувачений по дорученням особисто отримав в м. Кіровограді державні акти на землю на всіх членів свого фермерського господарства. В подальшому в січні 2007 року заключив договори оренди землі. Всі члени господарства про це знали і особисто самі підписували вказані договори. Землею користувався з моменту початку розпаювання і по даний момент. В 2008 році вирішив оформити всі договора на свого сина ОСОБА_13 і на даний момент син є офіційним орендатором фермерського господарства. За 2007-2008 роки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 оренду плату не сплачував, оскільки витратив певну суму грошей на кожного із них за оформлення державних актів на земельні ділянки. За проханням кожного із колишніх членів свого господарства видавав їм зерно, відходи, тюки соломи для ведення особистого господарства. В наявності у нього мається лише один причеп для легкових автомобілів. Автомобілі ЗІЛ у кількості 2 шт. та один причеп для вантажного транспорту

були продані ним. Протокол зборів СФГ від 03.03.2005 року він особисто сам підписував і складав. Винним себе не визнає, оскільки виділення земельних ділянок він провів у відповідності до рішення Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області та розпорядження Добровеличківської райдержадміністрації з відому земельних ресурсів. Якби йому заборонили проводити вище вказаних осіб для розпаювання землі та роз'яснили, що можна включати лише родичів то він міг би ввести в список родичів своєї громадянської дружини ОСОБА_11 Протягом двох років він оформляв на вказаних осіб державні акти через інститут землеустрою і ніхто йому не сказав що його дії неправомірні. Щодо внесення недостовірних відомостей в офіційні документи, то він вважає, що коли було вирішено розширити членство фермерського господарства то були внесені прізвища осіб, яким було дозволено органами самоврядування на отримання земельної частки (паю) були внесені зміни в статут і цей статут зі змінами був зареєстрований у встановленому законом порядку. Тому він ніяких недостовірних відомостей в офіційні документи не вносив. На даний час він не являється керівником фермерського господарства і у зв'язку з похилим віком передав всі документи на ліквідацію фермерського господарства.

У зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини в інкримінованому злочину передбаченому ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, суд, переконавшись у правильному розумінні підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, дослідив докази по справі в порядку визначеному ч.3 ст. 299 КПК України. Суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та вивченням характеризуючих письмових даних на особу підсудного. Підсудному та учасникам судового розгляду кримінальної справи, судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що при оскарженні вироку суду в апеляційному порядку, вони позбавлені права посилання на докази, які судом в судовому засіданні не досліджувались.

На підставі наведеного, суд вважає повністю доведеними всі інкриміновані підсудному обставини справи. Дії підсудного судом кваліфікуються, як зловживання службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, а також службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складання та видача, тобто злочин передбачений ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

Вивчаючи характеризуючи дані на особу підсудного, судом встановлено, що останній за місцем проживання характеризується з позитивної сторони (а.с. 258 ), є особою, що не має судимості (а.с. 250), співмешкає, має постійне місце проживання. За наслідками судового розгляду справи суд вбачає каяття підсудного у вчинених ним злочинах.

Скоєні підсудним карні діяння передбачені ч.1 ст. 364 , ч.1 ст. 366 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Обставинами, які пом”якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, його вік, матеріальний та сімейний стан. Обставин, які обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.

Вирішуючи питання про обрання підсудному виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого підсудним злочину, тяжкість злочину передбаченого ч.1 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудного та особу підсудного.

З урахуванням викладеного вище, суд прийшов до висновку про обрання підсудному покарання необхідного й достатнього для його перевиховання та упередження можливості скоєння нових злочинів без реального позбавлення волі .

Враховуючи те, що підсудний позитивно характеризується, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, є особою похилого віку , з врахуванням його стану здоров'я, матеріального та сімейного стану, суд вважає можливим застосувати до нього ст. 69 КК України, не призначати додаткового покарання передбаченого ст. 364 ч.1 та ст. 366 ч.1 КК України.

Відповідно до Закону України “Про амністію” від 26.12.2008 року ст. 1 п.Г звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов”язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими, або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, чоловіків та жінок, які на день набрання чинності цим Законом досягли відповідно 60-річного та 55-річного віку, а оскільки підсудному виповнилось більше 70 років і він не заперечує проти застосування до нього амністії, тому суд вважає застосувати до нього амністію.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні

Речові докази по справі: реєстраційну справу селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 на 68 аркушах , яка є додатком до кримінальної справи передати державному реєстратору Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області Губаренку С.О. після вступу вироку в законну силу.

Речові докази: кадастрову справу щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_10, площею 48, 60 га ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області всього на 92 аркушах, яка є додатком до кримінальної справи передати начальнику відділу держкомзему в Добровеличківському районі Кіровоградської області Пулі Т.В. після вступу вироку в законну силу.

На основі викладеного, керуючись ст. 165, ст.ст.323,324 КПК України, ч.1 ст.70, ст. 75, ст.76, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 і призначити покарання по ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді арешту строком на три місяці з застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

По ч.1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу на користь держави в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень р/р 31118106700136 державний бюджет Добровеличківське УДК 23684291 Мфо 823016 Код 21081100  з застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

На підставі Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року який набрав законної сили 26.12.2008 року ст. 1 п.Г звільнити ОСОБА_2 від вказаного покарання.

Запобіжний захід засудженому залишити «Підписка про не виїзд» до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі реєстраційна справа селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 на 68 аркушах , яка є додатком до кримінальної справи передати державному реєстратору Добровеличківської районної державної адміністрації Губаренко С.О. після вступу вироку в законну силу.

Речові докази: кадастрову справу щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_10, площею 48, 60 га ( для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області всього на 92 аркушах, яка є додатком до кримінальної справи передати начальнику відділу держкомзему в Добровеличківському районі Пулі Т.В. після вступу вироку в законну силу.

На вирок суду може бути подана апеляція (апеляційне подання) до апеляційного суду в Кіровоградській області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції (апеляційного подання) через Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області.

Суддя: