Ухвала суду № 47456742, 09.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2015 р. м. Київ К/9991/37595/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року

у справі № 2а-3149/11/1070

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправним повідомлення та визнання позивача таким, що відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»; позивач) звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Бориспільська ОДПІ Київської області; відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати повідомлення № 28/3283 від 06 травня 2011 року, а також визнати позивача таким, що відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у березні 2011 року та має право на таке відшкодування відповідно до пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано повідомлення № 28/3283 від 06 травня 2011 року. В решті позовних вимог провадження у справі закрито. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Бориспільська ОДПІ Київської області оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року скасовано та прийнято нову - про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року та залишення в силі постанови Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 квітня 2011 року позивачем до контролюючого органу подано: податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій у рядку 23.1 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 258 789,00 грн.; розрахунок коригування сум податку на додану вартість; довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року, в якій вказано суму в розмірі 258 789,00 грн.; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

На підставі наданих ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» документів контролюючим органом прийнято повідомлення № 28/3283 від 06 травня 2011 року, яким позивачу з посиланням на вимоги пункту 200.18 статті 200 ПК України відмовлено в праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість з огляду на його невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 ПК України, а саме - відсоток загальної суми розбіжностей до суми податку на додану вартість, задекларованої товариством до відшкодування, складає 3336,327 відсотка.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов, зокрема, висновку про правомірність оспорюваного повідомлення з підстав виявлення контролюючим органом на підставі автоматичного режиму перевірки за 1095 днів загальної суми розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів, яка перевищує заявлену до бюджетного відшкодування суму більше, ніж на 10 відсотків.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду апеляційної інстанції необґрунтованим.

Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.8 статті 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Пунктом 200.18 статті 200 ПК України передбачено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.19 статті 200 ПК України право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно певним критеріям.

Зокрема, пунктом 3.4 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 42 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не повинна перевищувати 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду: Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість.

Коефіцієнт розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг (СзсР), до суми податку на додану вартість, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді (Сбв), де: СзсР - розбіжність між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг на перше число місяця другого за звітним періодом.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, відповідачем у розглядуваному випадку з метою перевірки права ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість проведено співставлення показників податкової звітності позивача та податкових зобов'язань його контрагентів за 1095 днів, що суперечить наведеним нормативним положенням.

В свою чергу, відповідно до довідки № 406-35/23-1/20048090 від 20 травня 2011 року про результати позапланової виїзної перевірки товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у січні 2011 року, та за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у лютому 2011 року, коефіцієнт розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів за березень 2011 року становить 0,5474, тобто не перевищує 10 відсотків, що виключає підстави для прийняття оспорюваного повідомлення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Маринчак Н.Є.