Ухвала суду № 47456517, 21.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року м. Київ К/800/51256/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області правонаступника Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі № 820/2347/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Мечніково» (далі - Підприємство), до ДПІ,

про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання дій ДПІ щодо здійснення позапланової виїзної перевірки незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000102200 від 19.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 579 567,50 грн.

Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

29 травня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, позов задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000102200 від 19.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 579 567,50 грн., скасоване.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 11.10.2012 року до 31.10.2012 року ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Підприємства щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2009 року до 31.08.2012 року, за наслідками якої 7.11.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Підприємством у порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.,п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 463 654,00 грн., а також у порушення п. 209.16, пп. 209.17.17 п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України завищені податкові зобов'язання у податковій декларації з податку на додану вартість за операціями із спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства, у розмірі 35 336,00 грн.

19 листопада 2012 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000102200 щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на додану вартість. у розмірі 659 073,50 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову обгрунтованими з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 17.08.2012 року ДПІ направила Підприємству запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження відображених у податкових деклараціях результатів операцій за господарськими операціями за травень 2012 року.

27 серпня 2012 року Підприємство листом № 314 повідомило податковий орган про відмову у наданні пояснень разом із документальним підтвердженням господарських операцій, оскільки відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України якщо запит складено із порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податку звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

10 жовтня 2012 року ДПІ прийняла наказ № 427 щодо призначення позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.09.2009 року до 31.08.2012 року.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Враховуючи, що платник податків, отримавши письмовий запит, останній не оскаржив, не надав визначену у запиті інформацію та її документальне підтвердження, у податкового органу виникло право на призначення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, яке є дійним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що наказ про призначення перевірки не був скасований, є чинним, направлення на перевірку, наказ про проведення перевірки, службові посвідчення осіб, які зазначені у направленнях, були надані та пред'явлені посадовими особами податкового органу платнику податків до проведення перевірки.

Податковий орган набув право провести документальну позапланову виїзну перевірку та у разі встановлення на думку перевіряючого порушень скласти відповідний акт.

Крім того, платник податку мав право не допустити посадових осіб ДПІ до здійснення позапланової виїзної перевірки, однак таким правом не скористався.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000102200 від 19.11.2012 року в зазначеній частині слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 2.04.2012 року, 18.04.2012 року між Підприємством та ТОВ «Глобол-Реєстр» були укладені договори № 6/4, № 18/4 щодо купівлі-продажу товару (соняшнику врожаю 2011 року).

Для підтвердження виконання зазначених договорів Підприємство надало видаткові накладні № 9 від 18.04.2012 року, № 11 від 28.04.2012 року; податкові накладні № 14 від 18.04.2012 року, № 16 від 28.04.2012 року; акти переоформлення зерна від 18.04.2012 року, 28.04.2012 року; рахунки на оплату № 2/1 від 18.04.2012 року, № 2/2 від 28.04.2012 року; банківські виписки із рахунків; оборотно-сальдові відомості; сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 4722 від 3.10.2011 року; договір № 0509/11 від 5.09.2011 року щодо переробки давальницької сировини, укладений між ТОВ «Агроком Нова Водолага» та ТОВ «Глобол-Реєстр»; витяг з Журналу реєстрації лабораторних аналізів середньодобових проб при прийманні зерна; картки аналізу зерна реєстри накладних на прийняте зерно з визначення якості за середньодобовим зразком; товарно-транспортні накладні; акти переоформлення; акти на перерахування отриманого хлібоприймальним підприємством зерна та насіння №1804/01 від 18.04.2012 року, № 28/04 від 28.04.2012 року; звіти за формою №ЗХС-37 № 11 від 28.04.2012 року, № 5 від 18.04.2012 року.

Придбаний Підприємством у ТОВ «Глобол -Реєстр» товар на виконання договору про переробку насіння соняшника № 0204-01 від 2.04.2012 року був переданий ТОВ «Агроком Нова Водолага» для переробки в соняшникову олію та макуху, що підтверджується актами про прийняття-передачу насіння соняшника; розпорядженнями; накладними на відпуск зерна для переробки, накладними на внутрішнє переміщення товару; актами приймання-передачі товару та виконаних робіт.

Отриманий внаслідок переробки товар був використаний підприємством у власній господарській діяльності, а саме реалізований ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс», ТОВ «Агроком Нова Водолага» та ПП «Прага», що підтверджується договорами поставки № 0805-01від 8.05.2012 року, № 2805-01 від 28.05.2012 року, № 0106-01 від 1.06.2012 року, відповідними видатковими та податковими накладними.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що надані Підприємством первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право Підприємства на формування податкових зобов'язань за їх наслідком не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підпис) Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Загородній А.Ф.