Ухвала суду № 47456296, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/800/25152/15

К/800/25607/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій та визнання незаконними висновків акту перевірки,

за касаційними скаргами ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у м. Червонограді) на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2014 року №0019421702, вимоги про сплату боргу від 26 грудня 2014 року №Ф-992, рішення про застосування штрафних санкцій від 26 грудня 2014 року №0019401702, визнання незаконними та неправдивими висновків акта перевірки від 15 грудня 2014 року №1563/17-2/НОМЕР_1.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 3 березня 2015 року, залишеною без мін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, клопотання ДПІ у м. Червонограді про залишення адміністративного позову без розгляду задоволено частково. Адміністративний позов в частині вимог про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 26 грудня 2014 року №0019401702 залишено без розгляду. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення в частині залишення без розгляду позовних вимог та постановити нову ухвалу про поновлення строку звернення до суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення в частині відмови у задоволенні клопотання про залишення позовних вимог без розгляду.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційних скарг з врахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ДПІ у м. Червонограді звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з клопотанням, в якому зазначала, що позивач пропустив строк на оскарження до суду вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, передбачений статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), а тому просила позов в цій частині залишити без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 2 частини 14 статті 25 Закон №2464-VI визначено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Таким чином, правильними є висновки судів, що зазначеною нормою встановлено 10-ти денний строк на оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування штрафних санкцій.

З вимогою про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 26 грудня 2014 року №0019401702, яке отримано 13 січня 2015 року (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), позивач звернулася до суду лише 3 лютого 2015 року (підтверджується відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті), тобто з пропуском строку, встановленого абзацом 2 частини 14 статті 25 Закону №2464-VI. При цьому, позивачем не наведено обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Тому, правильними є висновки судів про залишення позовної заяви в частині оскарження рішення про застосування штрафних санкцій від 26 грудня 2014 року №0019401702 без розгляду.

Що стосується позовної вимоги про скасування вимоги про сплату боргу від 26 грудня 2014 року №Ф-992, то колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивач не пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Стаття 25 Закону №2464-VI, на яку посилається відповідач у своєму клопотанні, встановлює 10-ти денний строк на оскарження вимоги про сплату боргу лише до органів доходів та зборів (абзац 5 частини 4 зазначеної статті), також визначає строки надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) до підрозділу державної виконавчої служби (абзац 9 частини 4 цієї ж статті) і строки сплати єдиного внеску (абзац 8 частини 4 цієї ж статті), а не оскарження її до суду.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційні скарги ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

М.І. Мойсюк