Ухвала суду № 47453951, 22.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2981/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Золотнікова О.С.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Жорняк Олексія Порфирійовича, представника реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції - Кисельова Даніїла Дмитровича, представника департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Доброва Руслана Миколайовича, та представника виконавчого комітету Одеської міської ради і Одеської міської ради - Погорелової Олени Юріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу релігійної громади Церкви євангельських Християн-баптистів "Алілуйя" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом релігійної громади Церкви євангельських Християн-баптистів "Алілуйя" до виконавчого комітету Одеської міської ради, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2008 року релігійна громада Церкви євангельських Християн-баптистів "Алілуйя" (далі Громада) звернулась до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради (далі Виконком), комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради (далі КП), реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської міської ради (далі ОМР), департаменту комунальної власності ОМР, про визнання протиправним та скасування рішення Виконкому від 22 серпня 2007 року № 923 "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси" в частині зобов'язання КП провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за ОМР об'єкт нежитлового фонду комунальної власності, оформити та видати ОМР свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна, що зазначений в п.99 додатку до цього рішення - окремо розташованої будівлі, загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1/8; визнання протиправними дій Виконкому щодо видачі ОМР свідоцтва про право власності від 24 грудня 2007 року серії САВ №345341 на нежилу, окремо розташовану двоповерхову будівлю, загальною площею 289,3 кв.м., за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1/8; визнання протиправними дій КП, правонаступником якого є комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, щодо складання та видачі 13 липня 2007 року на ім'я ОМР технічного паспорта на нежилу, окремо розташовану будівлю, загальною площею 289,3 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1/8; визнання протиправними дій комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", правонаступником якого є реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, щодо здійснення 20 січня 2008 року державної реєстрації права власності за територіальною громадою м.Одеси в особі ОМР на нерухоме майно - на нежилу, окремо розташовану будівлю, загальною площею 289,3 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1/8; зобов'язання реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 січня 2008 року, реєстраційний номер 21697197, за територіальною громадою м. Одеси в особі ОМР, нежилої окремо розташованої будівлі, загальною площею 289,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська,1/8.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, Громада подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2007 року виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення №923 "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси", відповідно до якого КП "ОМБТІ та РОН" доручено провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за ОМР об'єкти нежитлового фонду комунальної власності згідно з додатком, а також оформити та видати ОМР свідоцтва про право власності на об'єкти, зазначені у вищевказаному додатку до рішення. У п.99 додатку до вказаного рішення "Перелік об'єктів нежитлового фонду комунальної власності" до такого переліку віднесено окремо розташовану будівлю, загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська, 1\8.

На підставі зазначеного рішення Виконкомом видано свідоцтво про право власності на нежилу, окрему розташовану будівлю за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська, 1\8. Також, КП "ОМБТІ та РОН", до компетенції якого на момент виникнення спірних відносин відносились повноваження щодо державної реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, проведено державну реєстрацію права власності територіальної громади м.Одеси в особі ОМР на вищезгаданий об'єкт нерухомості, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 січня 2008 року №17313845.

Вчинення вказаних дій та прийняття Виконкомом рішення №923 "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси" і стало підставами для звернення Громади з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції, на ряду з іншим, виходив з відсутні правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 серпня 2007 року №923 "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м.Одеси" в частині зобов'язання комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за ОМР об'єкт нежитлового фонду комунальної власності, оформити та видати ОМР свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна, що зазначений в п.99 додатку до цього рішення - окремо розташованої будівлі, загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська, 1/8, а оскільки решта позовних вимог пов'язана з безпідставністю прийняття Виконкомом вищезгаданого рішення та відсутністю у територіальної громади м. Одеси в особі ОМР майнових прав на спірний об'єкт нерухомого майна, та не обгрунтовується порушенням відповідачами інших норм законодавства, суд першої інстанції вважав, що такі позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). При цьому пунктом 3 вказаної постанови установлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

На виконання вказаної постанови Одеською обласною Радою народних депутатів прийнято рішення від 25 листопада 1991 року № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування та районів області", яким затверджено переліки державного майна, що передається у власність обласної Ради народних депутатів, міст обласного підпорядкування та районів області згідно з додатками 1-3. У додатку 2 до вказаного рішення "Перелік державного майна, яке передається у власність міст обласного підпорядкування" у розділі "Культура" визначено парки культури та відпочинку.

Рішенням Одеської міської Ради народних депутатів від 06 квітня 1992 року № 104 "Про прийняття до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, народної освіти та культури" було затверджено акти приймання-передачі та перелік державного майна комунальної власності міста, на підставі якого у комунальну власність міста Одеси, зокрема, прийнято Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, розташований за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська, 1.

Таким чином, оскільки до власності територіальної громади м.Одеси у 1991-1992 роках було передано все майно, розташоване в межах Центрального парку культури і відпочинку ім.Т.Г. Шевченка, який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська, 1, в тому числі і літній кінотеатр "Генуя", то і будь-які майнові права, як позивача, так і інших осіб на відповідне майно можуть мати лише похідний характер від права власності територіальної громади м.Одеси на відповідний об'єкт нерухомого майна.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не було надано жодних достатніх та належних доказів, які б підтверджували перехід майнових прав від територіальної громади м.Одеси до Громади, як безпосередньо, так і за участю інших правомочних осіб в ланцюгу.

Окрім іншого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання позивача на укладений між Жовтневою районною адміністрацією Одеської міської ради та ТОВ "Лебідь" договір від 28 травня 2001 року №207 щодо оренди приміщення та експлуатації приміщення під кафе у парку ім.Т.Г. Шевченка, оскільки вказаний договір укладений із особою, яка не наділена чинним законодавством повноваженнями щодо розпорядженням майном територіальної громади м. Одеси, оскільки повноваження по розпорядженню майна територіальної громади м.Одеси віднесені до компетенції ОМР, тим більше, з урахуванням визнання вказаного договору рішенням господарського суду Одеської області від 02 лютого 2007 року у справі №30/459-06-13890 недійсним та зобов'язання передати зазначені приміщення КП "Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Виконкому від 22 серпня 2007 року №923 "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси" в частині зобов'язання КП провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за ОМР об'єкт нежитлового фонду комунальної власності, оформити та видати ОМР свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна, що зазначений в п.99 Додатку до цього рішення - окремо розташованої будівлі, загальною площею 289,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська,1/8 є правомірним та таким, що винесено згідно чинного законодавства.

Також, доводи позивача про те, що спірне рішення приймалось Виконкомом у період, коли було чинним рішення господарського суду Одеської області від 29 серпня 2005 року у справі № 17/247-04-7138, яке визначало право власності позивача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки саме по собі рішення суду про визнання права власності на об'єкт нерухомості не свідчить про виникнення такого права у особи, оскільки чинним на момент прийняття рішення суду законодавством визначалась необхідність проведення державної реєстрації прав власності, в тому числі й на об'єкти незавершеного будівництва, з вчиненням якої законодавством і пов'язується момент виникнення права власності особи на відповідну річ, в той час як Громадою таке право не було зареєстровано.

Додатково колегія суддів зазначає, що будівництво об'єкта нерухомості безпосередньо та нерозривно пов'язане з наявністю прав на земельну ділянку (право користування, право власності), на якій має відбуватись таке будівництво.

Так, з аналізу положень Земельного кодексу України, зокрема, ст.116, 122, вбачається, що майнові права на земельні ділянки комунальної власності можуть набуватися юридичними особами виключно на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували перехід права користування (власності) земельною ділянкою, на якій розташована спірна будівля, від ОМР до Громади. Відсутність факту передачі земельної ділянки позивачу також підтверджується листом департаменту комунальної власності ОМР від 21 жовтня 2014 року № 01-19/3957-09-02, відповідно до якого рішення стосовно оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою за вказаною вище адресою Одеською міською радою не приймалось.

Таким чином, приймаючи до уваги правомірність рішення Виконкому від 22 серпня 2007 року № 923 "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси" в частині та враховуючи, що решта позовних вимог про: визнання протиправними дій Виконкому щодо видачі свідоцтва про право власності, визнання протиправними дій Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" по складанню та видачі технічного паспорта, визнання протиправними дій комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов'язання реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, фактично мають похідний характер від першої вимоги про скасування рішення, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Громади належить відмовити повністю.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, за змістом ідентичні обгрунтуванню адміністративного позову, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу релігійної громади Церкви євангельських Християн-баптистів "Алілуйя" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: О.С. Золотніков О.А. Шевчук