Постанова № 47453950, 22.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1253/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - Ращенко Євгена Миколайовича та представника Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - Рудь Вікторії Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі ГУМВС), Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі Суворовський РВ), третя особа - ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування наказів ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215 та №930о/с від 30 рудня 2014 року щодо звільнення його з ОВС, поновлення його на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Суворовського РВ та стягнення з середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправними та скасував накази ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215 та від 30 грудня 2014 року №930о/с в частині звільнення позивача, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи Суворовського РВ, з органів внутрішніх справ України, поновив позивача на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Суворовського РВ з 05 січня 2015 року, та стягнув з Суворовського РВ на користь позивача суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 січня 2015 року по 12 травня 2015 року в розмірі 11800,32 грн. із утриманням (вирахуванням) з цієї суми всіх обов'язкових податків, зборів та платежів.

Не погоджуючись з постановою суду, ГУМВС та Суворовський РВ подали апеляційні скарги, в яких зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції вставлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справи України з квітня 1997 року, а з липня 2013 року - на посаді слідчого Суворовського РВ.

На підставі висновку за результатами службового розслідування відносно слідчого Суворовського РВ майора міліції ОСОБА_1 від 22 грудня 2014 року, призначеного наказом ГУМВС від 22 грудня 2014 року №4187, та у відповідності до наказу ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_6", серед іншого, за грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст.ст.2, 3, 10 Закону України "Про міліцію", розділів ІІІ, IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, Присяги працівника ОВС України і зобов'язання, наданого при прийнятті на службу в ОВС України, службових телеграм МВС України від 29 квітня 2014 року №7844/ЧБ, ГУМВС від 30 квітня 2014 року № 9/1996 та від 20 листопада 2014 року № 9/6510, що виразилось у підтримці сепаратистських проявів, спрямованих на антипатріотичну інформаційну діяльність, перебуванні у сепаратистські-налаштованих соціальних групах, розміщених в мережі Інтернет, розміщенні на власній сторонці на сайті "Вконтакте" фотоматеріалів, які підривають авторитет і дискредитують органи внутрішніх справ України, не доповіді про це безпосередньому керівництву слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи Суворовського РВ, позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Вищезазначений наказ був реалізований наказом ГУМВС від 30 грудня 2014 року №930 о/с, відповідно до якого позивача звільнено у запас Збройних Сил України за п.66 Положення з 05 січня 2015 року.

Винесення вказаних спірних наказів та звільнення позивача зі служби і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ні в ході службового розслідування, ні під час судового розгляду справи відповідачами не було встановлено або навіть наведено жодного факту прояву позивачем "сепаратистських" поглядів. Натомість, зібрані під час службового розслідування матеріали підтверджують лише факт перебування позивача в групах соціальної мережі: "Одесская народная республіка", "Народная дружина Одессы", "Юговосточная федерація", "Антимайдан". Також суд враховував, що зі сторінки позивача в соціальній мережі жодним чином неможливо ідентифікувати позивача як працівника міліції, оскільки на цій сторінці місце його роботи не зазначено, рівно як відсутня будь-яка інформація про його службу в органах внутрішніх справ України. З урахуванням вказаного, суд не знайшов жодного підтвердження того факту, що позивач був якимось чином відповідальний за проблеми, викликані сепаратизмом в Україні, і вважає застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача невиправданим з урахуванням обставин цієї справи.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Положеннями ст.99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Так, з прохальної частини адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 звертаючись до суду, на ряду з іншим, просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_6"

Матеріали справи містять повну редакцію вказаного наказу ГУМВС (а.с.53-54), з зазначенням всіх обставини та першопричин його винесення, з якого вбачається, що 24 грудня 2014 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наведеним спірним наказом та на зворотному боці останньої сторінки зазначив про не згоду з фактами, викладеними у наказі.

Таким чином, наведені обставини дають право вважати, що про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 дізнався саме 24 грудня 2014 року. Разом з тим, з вимогами про скасування вказаного наказу ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215, в яких він обґрунтовував відсутність дисциплінарного проступку та безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду лише 25 лютого 2015 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого для звернення до суду у справах щодо, зокрема, звільнення з публічної служби. При цьому ані в позові, ані в ході розгляду справи апеляційним судом, позивачем не було зазначено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду з вимогами щодо вказаного наказу.

Отже, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_6" повинні бути залишені без розгляду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки службового розслідування та підстави для звільнення позивача зі служби були викладені в спірному наказі ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215, з якого вбачається, що позивач був звільнений за грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст.ст.2, 3, 10 Закону України "Про міліцію", розділів ІІІ, IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, Присяги працівника ОВС України і зобов'язання, наданого при прийнятті на службу в ОВС України, службових телеграм МВС України від 29 квітня 2014 року № 7844/ЧБ, ГУМВС 30 квітня 2014 року № 9/1996 та від 20 листопада 2014 року № 9/6510, що виразилось у підтримці сепаратистських проявів, спрямованих на антипатріотичну інформаційну діяльність, перебуванні у сепаратистські-налаштованих соціальних групах, розміщених в мережі Інтернет, розміщенні на власній сторонці на сайті "Вконтакте" фотоматеріалів, які підривають авторитет і дискредитують органи внутрішніх справ України, не доповіді про це безпосередньому керівництву, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи.

Тобто, вказаний наказ ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215 є основним правовим актом індивідуальної дії, яким було остаточно вирішено питання перебування позивача в лавах органів внутрішніх справ, та який був реалізований, а процес звільнення позивача формально завершений наказом ГУМВС від 30 грудня 2014 року №930 о/с, відповідно до якого позивача звільнено у запас Збройних Сил України за п.66 Положення з 05 січня 2015 року.

Таким чином, оскільки першочерговий та визначальний наказ ГУМВС від 23 грудня 2014 року №4215, який містить встановлені службовим розслідуванням обставини вчинення дисциплінарного проступку та обґрунтування необхідності звільнення ОСОБА_1, фактично є діючим (позовні вимоги з цього приводу залишені без розгляду), а в своєму позові та в судовому засіданні позивач не обґрунтував, які саме норми закону були порушені при прийнятті наступного наказу ГУМВС від 30 грудня 2014 року №930 о/с, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування останнього.

Отже, враховуючі все вищезазначене у сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС від 30 грудня 2014 року №930 о/с, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови.

Керуючись ст.ст.99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_5 в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 30 грудня 2014 року № 930 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за п.66 Положення з 05 січня 2015 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_5 в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 23 грудня 2014 року № 4215 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_6" - залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук