Ухвала суду № 47453860, 20.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/1632/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Строяновської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.10.2014 №0005421701, від 22.12.2014 №0006431701,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому, з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києві віл 23 березня 2015 року про об'єднання в одне провадження, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.10.2014 №0005421701, від 22.12.2014 №0006431701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року у задоволенні позову відмолено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну планову перевірку діяльності ОСОБА_2,з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року; за наслідками перевірки складено акт від 17.10.2014 року №1144-26-54-17-01-17-НОМЕР_1.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема пункту 187.1 статті 187 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 122070,00 грн, у тому числі за 2012 рік на 45227,00 грн, 2013 рік - 76843,00 грн; пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320), у зв'язку з не оприбуткуванням позивачем суми готівкових коштів у книзі обліку доходів та витрат у сумі 16523,81 грн.

31 жовтня 2014 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0005441701, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320) (далі Положення №637) до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 82620,05 грн;

- №0005421701, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 187.1 статті 187 ПК України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 152587,50 грн, у тому числі за основним платежем 122070,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 30517,50 грн.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 12.12.2014 року №305/к/26-15-10-08 податкове повідомлення - рішення від 31 жовтня 2014 року №0005421701 залишено без змін, податкове повідомлення - рішення від 31 жовтня 2014 року №0005441701 скасоване, оскільки за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення №637 прийнято одне податкове повідомлення - рішення, що суперечить пункту 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за №2135/22447), згідно якого податкове повідомлення-рішення складається у двох примірниках за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зв'язку із наведеним 22 грудня 2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0006431701, яким на підставі акту перевірки та рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.12.2014 року №305/к/26-15-10-08 за порушення пункту 2.6 Положення №637 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 82619,05 грн

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 31.10.2014 №0005421701 суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Так, згідно акту перевірки позивач надала письмові пояснення, в яких зазначила, що відповідно до договору від 01.04.2010 року №К-0104-10 для замовника ТОВ «Емоушн» надавала послуги з видання іншого програмного забезпечення, які, як він вважає, відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України звільняються від оподаткування податку на додану вартість. Проте, на думку контролюючого органу, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції поширюється на суб'єктів господарювання, які включені до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та мають свідоцтво про реєстрацію такого суб'єкта як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування. У зв'язку із наведеним, відповідно до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2012 рік та 2013 рік контролюючим органом визначено загальну суму отриманого доходу від здійснення діяльності, які згідно з пунктом 10 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України оподатковуються за ставкою 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг; за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року база оподаткування склала 610350,00 грн.

Як зазначає позивач, при розрахунку податкових зобов'язань за 2012 та 2013 роки, контролюючим органом неправильно визначено базу оподаткування, зокрема, до оподатковуваного доходу включена сума у розмірі 169500,00 грн за послуги видання іншого програмного забезпечення по договору з товариством з обмеженою відповідальністю «Емоушен» від 02.01.2013 №02.01/К-2, яка звільняється від оподаткування на підставі підпункту 261 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

- криптографічні засоби захисту інформації.

Разом з тим, особливості оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції за підпунктом 261 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначені пунктом 15 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України

Так, положеннями пункту 15 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, платник податків, який відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту (далі - суб'єкт індустрії програмної продукції), має право застосовувати особливості оподаткування, передбачені цим пунктом (пп. 1.1).

Платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов'язаних з отриманням прибутку від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту (пп. 1.3).

Підпунктом 1.5 визначено, що видами економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції в цілях визначення наявності права суб'єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування є, зокрема, :

1) видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операційні системи, бізнес та інші додатки; випуск комп'ютерних ігор для всіх платформ;

2) комп'ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікування, тестування і забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно розповсюджених модулів), включаючи розроблення структури і змісту та/або написання системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому числі відновлення), прикладних програм (у тому числі відновлення), баз даних, веб-сайтів (у тому числі їх аудіовізуальних елементів); настроювання програмного забезпечення, тобто модифікацію та конфігурацію існуючих додатків, таким чином, щоб воно функціонувало в рамках інформаційної системи клієнта; розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до потреб користувачів; написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів;

3) консультування з питань інформатизації, включаючи планування та розроблення комп'ютерних систем, що поєднують комплектуюче устаткування, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп'ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення і надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації;

4) діяльність з керування комп'ютерним устаткуванням, включаючи надання послуг з місцевого керування і діяльності комп'ютерних систем клієнтів, а також з оброблення даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам;

5) створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем та мереж щодо: проектування та створення комплексів, систем та мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних та систем збереження даних, монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; обслуговування та супровід комплексів, систем і мереж, збудованих на базі інформаційних технологій; установлення програмного забезпечення за винагороду, включаючи реалізацію, інсталяцію, впровадження, інтеграцію з іншими системами, підтримка (налагодження, консультування з питань розробки та експлуатації, модифікація та доробка, виправлення помилок); розроблення криптографічних засобів захисту інформації; надання права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп'ютерні програми);

6) оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов'язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих згідно із запитом, для широкого чи обмеженого кола користувачів (комп'ютеризований менеджмент); оброблення, підготовку та введення даних із застосуванням програмного забезпечення користувача або власного програмного забезпечення.

Також положеннями підпункту 1.6 передбачено, що для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, суб'єкт індустрії програмної продукції подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву. Суб'єкт індустрії програмної продукції разом з реєстраційною заявою подає фінансову звітність, копії первинних документів (засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою та скріплені печаткою (у разі її наявності) чи в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ним в електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування. Для підтвердження права суб'єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування контролюючий орган має право провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника для встановлення достовірності поданих платником документів. У разі відсутності підстав для відмови суб'єкту індустрії програмної продукції в реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, контролюючий орган зобов'язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити такого платника до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та видати йому або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію такого суб'єкта як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування. Суб'єкт індустрії програмної продукції має право застосовувати особливості оподаткування з першого числа місяця календарного кварталу, що настає за місяцем, в якому такого суб'єкта було включено до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки особливості оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції за підпунктом 261 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України і пунктом 15 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, передбачають проходження певної процедури, відповідно, позивачеві у разі провадження відповідної діяльності необхідно було подати до контролюючого органу реєстраційну заяву для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, бути включеним до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції та отримати відповідне свідоцтво.

Таким чином, у позивача право на звільнення від оподаткування послуг з розробки програмного забезпечення та технічної підтримки та консультації виникало після його реєстрації як відповідного суб'єкта.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, розрахунок суми податку на додану вартість зроблено відповідачем виключно на підставі документів, наданих до перевірки, хоча останні були надані і не в повному обсязі.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав правомірним податкове повідомлення - рішення від 31.10.2014 №0005421701.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.12.2014 №0005421701 суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.201995 №436/95 установлено, що у разі порушення, фізичними особами - громадянами України, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до положень пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Положеннями пункту 177.10 статті 177 ПК України визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно акту виконаних робіт від 31.10.2012 №ОУ-0000001 позивач надала інформаційну послугу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на загальну суму 16523,81 грн. Розрахунок був проведений на підставі прибуткових касових ордерів від 09.12.2013 №17 на загальну суму 10000,00 грн та від 16.12.2013 №18 на загальну суму 6523,81 грн.

Отже, зазначені кошти отримані позивачем в готівковій формі, проте не оприбутковані в книзі обліку доходів і витрат, що позивачем не заперечувалось.

В апеляційній скарзі позивач посилається лише на порушення відповідачем десятиденного строку винесення податкового повідомлення - рішення №0006431701, оскільки акт перевірки був складений 17.10.2014 року та вручений 20.10.2014 року, а податкове повідомлення - рішення прийняте 22.12.2014.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на вказані обставини, оскільки податкове повідомлення - рішення від 22.12.2014 №0006431701 винесено за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення №0005441701, яке винесено 31.10.2014.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав правомірним податкове повідомлення - рішення від 22.12.2014 №0006431701.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 22.07.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.