Ухвала суду № 47453618, 22.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 706/622/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Орендарчук М.П. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Черкаській області про визнання незаконним протоколу про адміністративне правопорушення, визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, визнання незаконним вилучення талону про проходження технічного огляду, -

В С Т А Н О В И В :

18/02/2009р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу ДАІ м.Христинівка Черкаської області, в якому просив:

- визнати незаконним протокол серії АВ без номера від 08 лютого 2009 року, складений інспектором ДПС Христинівського районного ВДАІ УМВС України в Черкаській області Андрухом А.М. про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- визнати незаконною та скасувати постанову СА 869774 від 08 лютого 2009 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ Андрухом А.М., про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень;

- визнати незаконним протокол огляду і затримання транспортного засобу від 08 лютого 2009 року, складений працівником ДАІ Шарандаком О.А.;

- визнати незаконним вилучення у нього 08 лютого 2009 року працівником ДАІ Панасюком Р.П. талону про проходження державного технічного огляду на автомобіль «Фольксваген LТ-28» державний номерний знак НОМЕР_1;

- визнати протиправною бездіяльність Христинівського ВДАІ Черкаської області в частині невнесення до протоколу огляду і затримання транспортного засобу від 08 лютого 2009 року опису усіх предметів, які знаходились в салоні належного йому автомобілю марки «Фольксваген ЬТ-28» державний номерний знак НОМЕР_1 на час проведення огляду.

Позов обґрунтовано тим, що позивач згідно довіреностей мав право керувати та розпоряджатися автомобілем марки «Фольксваген LТ- 28» державний номерний знак НОМЕР_1, проте, відповідач протиправно затримав транспортний засіб, склав відносно нього протокол та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, які він вважає є незаконними, крім того, транспортний засіб йому не повертають як законному власнику.

Постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 09.07.2010р. позов задоволено частково: визнано незаконним протокол огляду і затримання транспортного засобу від 08 лютого 2009 року, складений працівником ДАІ Шарандаком О.А.; визнано противоправною бездіяльність Христинівського ВДАІ Черкаської області в частині невнесення до протоколу огляду і затримання транспорту від 08.02.2009р. опису всіх предметів, які знаходилися в салоні належного ОСОБА_2 автомобілю. У задоволені решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.217).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010р. апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, постанова Христинівського районного суду Черкаської області від 09.07.2010р. залишена без змін (т.2 а.с.30).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014р. касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 09.07.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010р. скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.71).

Вищий адміністративний суд України скасовуючи судові рішення зазначив, що суди не перевірили твердження позивача про наявність у нього права володіння або ж користування автомобілем марки «Фольксваген LТ-28».

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 18.08.2014р. відповідач відділу ДАІ м.Христинівка Черкаської області замінено на іншого відповідача УДАІ УМВС України в Черкаській області (т.2 а.с.90).

Заява позивача про зміну позовних вимог (т.2 а.с.91) судом першої інстанції не була прийнята до розгляду з огляду на положення ч. 1 ст.137 КАС України, внаслідок того, що заява про зміну підстав та предмету адміністративного позову було подано позивачем після початку судового розгляду справи по суті.

Постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 04.06.2015 р. у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах та спосіб визначений законом, оскільки під час перевірки документів позивача у останнього не було посвідчення водія та реєстраційних документів на автомобіль, отже, були законні підстави для затримання транспортного засобу шляхом постановлення автомобіля на штрафний майданчик.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 04.06.2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, зазначено, що судом першої інстанції порушені положення ст.27 КАС України.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08.02.2009 р. о 12 годині 30 хвилин в м. Христинівка Черкаської області по вулиці Пушкіна інспектором ДПС Христинівського районного ВДАІ УМВС України в Черкаській області був зупинений транспортний засіб марки «Фольксваген LT-28» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та в ході перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_2 керує транспортний засобом без посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст. 126 КУпАП, та автомобіль марки «Фольксваген LT-28» державний номерний знак НОМЕР_1, в порядку ст.265-2 КУпАП був тимчасово затримано і доставлено на територію Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області (т.1 а.с.55).

Крім того, у зв'язку з тимчасовим затриманням транспортного засобу старшим державним автомобільним інспектором Шарадаком O.A., в той же день, 08.02.2009 р., був складений протокол огляду та затримання транспорту з додатком до опису автомобілю «Фольксваген LT-28» державний номерний знак НОМЕР_1 (т.1 а.с.91).

Також, в той же день, 08.02.2009р., інспектором ДПС ВДАІ Андрухом А.М. була винесена постанова про адміністративне правопорушення серії АБ №869774 від 08.02.2009р. відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 та підданий стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (т. 1а.с.11).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про дорожній рух» державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на відповідний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.

Частиною другою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» на водіїв покладено обов'язок мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.

Зазначеній нормі кореспондує пункт 2.1 Правил дорожнього року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за змістом якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон.

Статтею 126 КУпАП (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) передбачено відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Згідно ст. 213 КУпАП органи державної інспекції мали повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Частинами 1, 2 ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) уповноважені розглядати справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (стаття 126 КУпАП).

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 ст. 126 КУпАП, мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 08.02.2009 р. о 12 годині 30 хвилин керував транспортним засобом марки «Фольксваген LT-28» державний номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія та реєстраційних документів.

Вказані обставини підтверджені належними доказами та не заперечувалось самим позивачем.

Документи, які були надані ОСОБА_2 працівникам ДАІ м.Христинівка Черкаської області, які зупинили транспортний засіб позивача в м.Христинівка по вулиці Пушкіна, зокрема, такі документи: довідка Христинівського РВ УМВС про викрадення документів та довіреності ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_2 (т. 1 а.с.56-58), та розписка від ОСОБА_6 про отримання коштів 19.10.1995р. (т.1 а.с.25), не могли вважатися належними документами на право керування транспортним засобом, які були чітко визначені вищенаведеними нормами закону як документи, які повинні бути у водія в момент керування транспортним засобом.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги надані відповідачем інші документи, зокрема, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.06.2009 року, винесену помічником прокурора Христинівського району Школьною A.B., постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.08.2009 року, винесену помічником прокурора Христинівського району Алексєєнко O.A., ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 08.12.2009 року.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, позицію Вищого адміністартвиного суду України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки жодного документу, визначеного ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», ст. 126 КУпАП та п.2.1 Правил дорожнього руху України, який підтверджує право володіння та керування транспортним засобом, у позивача на день виявлення правопорушення не було.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 27.07.2015 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 04 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Черкаській області про визнання незаконним протоколу про адміністративне правопорушення, визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, визнання незаконним вилучення талону про проходження технічного огляду, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.