Ухвала суду № 47453615, 21.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/989/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від "07" травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Ла - Фієста" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від "07" травня 2015 року позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 07.05.2015 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "07" травня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, у серпні 2014 посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Скандік Хорека" за період з 01.12.2013 року по 30.06.2014 року. За результатами перевірки посадова особа контролюючого органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: підпунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 16120,00 грн. За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 № 0002052200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 20150,00 грн., з яких: 16120,00 грн. - за основним платежем; 4030,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом). Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Київського окружного адміністративного суду від "07" травня 2015 року позов було задоволено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Скандік Хорека" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 19.02.2014 № 1-02/14, відповідно до якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар - іграшки інтерактивні "Говорючий хом'як" у кількості 1300 шт., вартістю 96720,00 грн. (ціна одиниці товару 74,40 грн.), у тому числі ПДВ - 16120,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. На виконання вказаного договору ТОВ "Скандік Хорека" передало позивачеві вказаний товар у визначеній договором, факт поставки товару підтверджується дослідженою у судовому засіданні копією видаткової накладної від 21.02.2014 № 1, складеної уповноваженими представниками продавця та позивача, а також виписками з бухгалтерського обліку по аналітичних рахунках 631 "Розрахунки з вiтчизняними постачальниками" та 281 "Товари на складі". Розрахунки за придбаний товар здійснювалися між сторонами в безготівковій формі, в оплату за товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "Скандік Хорека" кошти в загальній сумі 96720,00 грн., у тому числі ПДВ - 16120,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями банківської виписки по рахунку позивача. На підтвердження фактів розрахунків та сплати в складі ціни придбаного товару податку на додану вартість позивач отримав від ТОВ "Скандік Хорека" податкову накладну від 21.02.2014 № 16 на суму 96720,00 грн., у тому числі ПДВ - 16120,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за лютий 2014 року, відобразив у податковій звітності та реєстрі отриманих податкових накладних за вказаний звітний (податковий) період. В матеріалах справи наявні документи, що підтверджують подальший рух придбаного у ТОВ "Скандік Хорека" товару (передачу на реалізацію ПП "ОККО-Нафтопродукт" та ТОВ "Дитячий іграшковий світ" та повернення товару, що залишився нереалізованим). Так, частину товару (іграшка м'яка інтерактивна "Говорящий хомяк") продало ПП "ОККО-нафтопродукт", що підтверджується такими документами: договором купівлі-продажу від 12.02.2014 № 0/2-1-14/43 із додатком від 12.02.2014 № 1; видатковою накладною від 26.02.2014 № 1; накладними повернення від 25.07.2014 № 4 та № 5; податковою накладною від 26.02.2014 № 1; розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 25.07.2014 № 12 та № 13; бухгалтерськими та банківськими виписками. Вказаний товар також був частково проданий позивачем на покупцю - ТОВ "Іграшковий дивосвіт", що підтверджується такими документами: видатковими накладними від 20.11.2014 № 20, від 24.11.2014 № 21; бухгалтерськими та банківськими виписками. Факти поставки товару на користь позивача та оплата його вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковою накладною. В свою чергу, наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платників податків, мають прийматися податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально. Однак, посадові особи податкового органу в дійсності факт поставки товару (робіт, послуг) не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадової особи іншого податкового органу щодо контрагента позивача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу про фіктивність (безтоварність) господарської операції, що здійснювалась між позивачем і ТОВ "Скандік Хорека", є безпідставним. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. п. 201.1., 201.4 ст. 201 ПК України). Згідно з пунктом 201.7 статі 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "07" травня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від "07" травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.