Ухвала суду № 47453492, 23.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1238/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрінська Н.А. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета-міст» про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета-Міст» про стягнення заборгованості по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 13 141,60 грн., що виникла у зв'язку з несплатою відповідачем відповідних внесків за період з липня 2013 року по листопад 2014 року, нарахованих УПФУ в Печерському районі міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року позовну заяву за період з липня 2013 року по липень 2014 року у сумі 10 681,73 грн. - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва, колегія суддів звертає увагу на таке.

Заявлена до стягнення заборгованість виникла з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року №1977-XII, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету (абзац другий); для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом (абзац третій); для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів (абзац четвертий).

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі - Порядок №372).

Згідно п. 5 Порядку №372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із вказаною нормою права страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина п'ятнадцята статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У той же час, частина друга статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у чинній до 01.01.2011 редакції, визначала, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Зважаючи на викладені вище норми права, чинні на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, колегія судів зазначає, що заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями, оскільки страховий внесок не є пенсією, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Таким чином, чинне законодавство не передбачає спеціальних строків або їх відсутність щодо стягнення заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058 не можуть бути застосовані до спірних відносин у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що до заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, підлягають застосуванню строки звернення до адміністративного суду, передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України (ухвали від 17 вересня 2014 року №К/800/42346/14, від 05 червня 2014 року №К/9991/38247/12, від 29 травня 2014 року №К/9991/52989/12).

Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частиною третьої цієї статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, законодавцем змінено приписи щодо правових наслідків пропуску строку звернення до суду. Чинними положеннями частини першої статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суду необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.

Якщо провадження у справі було помилково відкрито за адміністративним позовом, поданим із порушенням строку звернення до адміністративного суду, питання про поновлення якого судом не вирішувалося, і про пропуск строку стало відомо у ході розгляду справи, суд перевіряє поважність причин пропуску строку на звернення до суду і в разі визнання їх неповажними залишає адміністративний позов без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, днем виникнення підстав на звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2013 року по липень 2014 року є 26 число відповідного місяця відповідного року.

Оскільки позов подано до суду 27.01.2015 року, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2013 року по липень 2014 у сумі 10 681,73 грн., - правомірним та обґрунтованим.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.