Ухвала суду № 47452466, 31.01.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.справа № 2а-5045/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

при секретарі судового засідання:Лозовій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у справі №2а-5045/09/08070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-аграрна фірма Вектор ЛТД»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-аграрна фірма Вектор ЛТД»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення: від 12.01.2009р. №0000032307/0, від 19.03.2009р. №0000032307/1, від 15.05.2009р. №0000032307/2, від 29.07.2009р. №0000032307/3 про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 24262,5 грн., з яких 16175 грн. за основним платежем та 8087,5 грн. штрафні (фінансові) санкції. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали необгрунтовані висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість. Такі висновки податкового органу ґрунтувалися на тому, що податковий кредит підприємства сформований по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехенергострой» державна реєстрація якого, як і свідоцтво платника податків та первинні бухгалтерські документи, визнанні нечинними за рішенням суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована тим, що на дату формування податкового кредиту позивачем по податковим накладним, які виписані від імені ТОВ «Промтехенергострой», останнє було зареєстровано платником податку на додану вартість, а відтак могло видавати податкові накладні, а позивач, відповідно, мав право формувати податковий кредит по цим податковим накладним. Крім цього, визнання недійсними установчих документів юридичної особи не тягне за собою недійсності угод, укладених такою юридичною особою.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне зясування судом обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що судом не враховано наявність судового рішення, яке набрало законної сили та яким визнано нечинним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації, визнано нечинним свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації підприємства платником ПДВ, визнано нечинними всі первинні бухгалтерські та фінансові документи з реквізитами ТОВ «Промтехенергострой» з моменту реєстрації підприємства.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВАФ «Вектор ЛТД»з питань дотримання діючого податкового законодавства по податку на прибуток та податок на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Промтехнергострой»за період 01.04.2007р. по 30.09.2007р. складено акт від 29.12.2008р. №2619-23-07/19281906.

В зазначеному акті ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, зокрема, зроблено висновок про порушення ТОВ «ВАФ Вектор ЛТД»вимог п.п. 7.2.4, п. 7.2, п.п.7.4.1 п.7.4., пп.7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 16175.00грн., у тому числі за 2 квартал 2007 року в сумі 6667 грн., за серпень 2007 року в сумі 7708 грн., за вересень місяць 2007 року в сумі 1800 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехенергострой», відносно якого Кам»янсько-Дніпровським районним судом ухвалено рішення від 17.10.2007р., яким: визнано нечинним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Промтехенергострой» з моменту реєстрації, визнано нечинним свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації підприємства платником ПДВ, визнано нечинними всі первинні бухгалтерські та фінансові документи з реквізитами ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації підприємства.

За результати проведеної перевірки та на підставі складеного акту, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2009 року № 0000032307/0 про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 24262,5грн., з яких 16175,00 грн. за основним платежем та 8087,5 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідком адміністративного оскарження, вказаного податкового повідомлення-рішення, скарги ТОВ «ВАФ Вектор ЛТД»залишені без задоволення та податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.03.2009 р. №0000032307/1, від 15.05.2009р. №0000032307/2 і від 29.07.2009р. №0000032307/3.

Правомірність та обґрунтованість оскаржених рішень відповідача про визначення податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ про безпідставність формування позивачем податкового кредиту підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехенергострой»є неправомірними, оскільки не узгоджуються з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» щодо підстав віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Законом України "Про податок на додану вартість" визначено випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав, зокрема, віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

В акті перевірки, який став підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, не зазначено тих підстав, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" унеможливлюють віднесення позивачем сплачених сум ПДВ до податкового кредиту.

Навпаки, як вбачається з Акту перевірки, в ньому відображені первинні облікові документи, зокрема податкові накладні, які відповідають вимогам ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підставі яких позивачем сформовано валові витрати підприємства та податковий кредит.

Як зазначено вище, позиція податкового органу полягає в тому, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехенергострой»державна реєстрація якого та первинні бухгалтерські і фінансові документи, за рішенням суду, визнанні нечинними.

Між тим, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Промтехенергострой»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Реєстрація ТОВ «Промтехенергострой», як платника податку на додану вартість, анульована 09.12.2008р., що підтверджується Актом №118 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість». Тобто, на час здійснення спірних господарських операцій з позивачем у 2007 році, ТОВ «Промтехенергострой»було зареєстровано як платник податку на додану вартість, а відтак могло видавати податкові накладні, на підставі яких, сплачені суми ПДВ, було віднесено позивачем до податкового кредиту.

Відповідно до пп..7.2.6 названого Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу її отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкова накладна має бути видана платником податку, яким у спірному випадку є ТОВ «Промтехенергострой».

Таким чином, отримавши від ТОВ «Промтехенергострой»податкові накладні, які містять у собі необхідні реквізити, ТОВ ВАФ «Вектор ЛТД»мало право на віднесення сум ПДВ, що сплачені у вартості послуг, які поставлені ТОВ «Промтехенергострой», до складу податкового кредиту.

Крім цього, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, який в Акті перевірки, з огляду на рішення Кам»янсько-Дніпровського районного суду від 17.10.2007р., вказував на те, що діяльність ТОВ ВАФ «Вектор ЛТД»була спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди з контрагентом (ТОВ «Промтехенергострой»), тобто вказував на нікчемність угоди відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, такого факту не доведено, а надані докази свідчать саме про реальність господарських операцій, які підтверджено відповідними первинними обліковими документи, що знайшли своє відображення в акті перевірки та відносно яких, податковим органом не висловлювалось жодних зауважень.

Крім цього, для застосування правових наслідків, які передбачено ст.. 228 ЦК України, необхідною та обовязковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, тобто угоди яка порушує публічний порядок.

В апеляційній скарзі відповідач не порушує питань щодо не реальності господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ «Промтехенергострой», тобто факт реального виконання угод, який встановлено судом першої інстанції, податковим органом не спростовувався.

За таких обставин, переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року у справі №2а-5045/09/08070 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2011р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська