Ухвала суду № 4744861, 15.09.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2009 р. Справа № 3/145

За позовом Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Аутлук»

до відповідача Малого приватного підприємства «Трансформатор»

про стягнення заборгованості в сумі 93437 грн. 17 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Ширко М.Р. (довіреність №б/н від 06.08.2009 року)

від відповідача : керівник Климчук В.М.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Аутлук»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Малого приватного підприємства «Трансформатор»про стягнення заборгованості за договором №3 від 05.11.2008 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 84462 грн. 79 коп., три відсотки річних в сумі 1031 грн. 55 коп., та пеню в сумі 7942 гривня 83 коп..

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, та просить суд відстрочити виконання рішення до одного місяця про що свідчить відзив на позовну заяву наявний в матеріалах справи. В судовому засіданні представник позивача не заперечив проти відстрочення виконання рішення до одного місяця.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

05.11.2008 року між Виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Аутлук»(далі - Виконавець) та Малим приватним підприємством «Трансформатор»(далі - Замовник) укладений договір №3 (далі - Договір), згідно з умовами якого ВТОВ «Аутлук»зобов'язалося виготовити і поставити, а МПП «Трансформатор»прийняти і оплатити теплоізольовані труби та фасоні частини (далі –Продукція).

Відповідно до п.5.1. Договору розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця.

На виконання умов договору № 3 відповідачу були виготовлені та поставлені труби теплоізольовані, відводи, стики на загальну суму 226121 грн. 61 коп.. Факт передачі підтверджується видатковими накладними №351 від 28.11.2008 року та №380 від 29.12.2008 року, та надані транспортні послуги по перевезенню труб за маршрутом м. Рівне - м. Дунайці - м. Теофіполь на загальну суму 2600,00 гривень згідно рахунку №328 від 12.12.2008 року, акту виконаних робіт від 12.12.2008 року та згідно рахунку №338 від 26.12.2008 року, акту виконаних робіт від 26.12.2008 року. Відповідачем частково оплачено отриману за Договором продукцію в розмірі 146500 грн.00 коп..

На момент розгляду справи борг за Договором №3 від 05.11.2008 року частково оплачено, проте з порушенням строків оплати, та становить 82221 грн. 61 коп.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 9.2. Договору №4 від 17.11.2008 року, за порушення термінів оплати продукції Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення, що згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 19.03.2009 року по 26.08.2009 року складає 7942 грн. 83 коп..

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за договором №3 від 05.11.2008 за період з 27.03.2009 року по 26.08.2009 року нараховано три відсотки річних в розмірі 1031 грн. 55 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Позивачем на суму боргу за договором №3 від 05.11.2008 за період з 27.03.2009 року по 30.06.2009 року нараховано індекс інфляції, який становить 2241 грн. 18 коп..

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Позивач в судовому засіданні не заперечив проти відстрочення виконання ріщення.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу з відстроченням виконання рішення до одного місяця.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Трансформатор» (35800, Рівненська обл., м.Острог, вул.Красностав, 2, код ЄДРПОУ 21089145, р/р 260013013035 в УП ВАТ Ощадбанк м. Рівне, МФО 333368) на користь Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Аутлук»(33024, м.Рівне, вул.Соборна, буд.404а, код ЄДРПОУ 13973968, р/р №26003301349 в РФ КБ «Західінкомбанк», МФО 333614) заборгованість за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції за прострочені періоди в сумі 84462 (вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 79 коп., відсотки за користування чужими коштами в сумі 1031 (одна тисяча тридцять одна) грн. 55 коп. та пеню в сумі 7942 (сім тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 83 коп..

3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Трансформатор» (35800, Рівненська обл., м.Острог, вул.Красностав, 2, код ЄДРПОУ 21089145, р/р 260013013035 в УП ВАТ Ощадбанк м. Рівне, МФО 333368) на користь Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Аутлук»(33024, м.Рівне, вул.Соборна, буд.404а, код ЄДРПОУ 13973968, р/р №26003301349 в РФ КБ «Західінкомбанк», МФО 333614) витрати на оплату державного мита в розмірі 934 грн. 37 коп. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп..

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Відстрочити виконання рішення до 22 жовтня 2009 року.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "22" вересня 2009 року