Ухвала суду № 47448582, 22.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.07.2015Справа № 910/14778/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Триумф-трейд», м.Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мамросенка Володимира Володимировича, м.Київ

про звернення стягнення на предмет застави

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Юр М.А. - по дов.

від відповідача: Малиневський П.П. - адв.

від третьої особи: не з'явився

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Триумф-трейд», м.Київ про звернення стягнення на предмет застави - товари в обороті, а саме труби металеві (сталь 20) d600 мм у кількості 1092 тон, заставною вартістю 1 810 961,88 грн., труби металеві (сталь 20) d800 мм у кількості 8785 тон, заставною вартістю 14 569 038,12 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Триумф-трейд» на підставі договору №665/10-5 від 16.12.2010р. купівлі-продажу, укладеного з Відкритим акціонерним товариством «ДнепрАЗОТ», акту прийому-передачі від 24.12.2010р., балансової довідки №24/12-02 від 24.12.2010р., оборотньо-сальдової відомості по рахунку №281 від 27.12.2010р., та за рахунок предмета застави задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» по стягненню заборгованості за кредитним договором №371-231210 від 23.12.2010р. в сумі 15 091 570,53 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9 574 949,34 грн. та заборгованість за процентами в сумі 5 516 621,19 грн. Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

22.07.2015р. позивачем, Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк», було подано до господарського суду м.Києва заяву про відвід судді Любченко М.О. від розгляду справи №910/14778/15.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що за півтора місяці розгляду справа, не зважаючи на вимоги ст.69 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться на стадії розгляду клопотань, зокрема, не розглянуто заяву Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» про забезпечення позову. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про порушення суддею Любченко М.О. Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Конституції України та інших законів та незабезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи з дотриманням процесуальних строків, та є підставою для відведення судді від розгляду справи 910/14778/15.

Розглянувши заяву без номеру та дати, що надійшла до суду 22.07.2015р., позивача про відвід судді, суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Згідно зі ст.20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч.3 ст.2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Відповідно до п.1.2.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

За висновками суду, визначені позивачем у заяві підстави для відводу судді Любченко М.О. від розгляду справи №910/14778/15 не передбачені ст.20 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження позивача про те, що заява про забезпечення позову, подана до суду 15.06.2015р., на теперішній час не розглянута не може бути підставою для відводу судді в розумінні ст.20 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, саме у разі дотримання наведених вище умов у їх сукупності суд має право, а не зобов'язаний забезпечити позов, про що виноситься окрема ухвала.

Наразі, господарський суд зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено строку для розгляду клопотання про забезпечення позову.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, слід зауважити, що відсутність на теперішній час в матеріалах справи судового рішення за наслідками розгляду клопотання Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» не може свідчити про порушення суддею Любченко М.О. норм чинного господарського процесуального законодавства та ніяким чином не є підставою у розумінні ст.20 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді в розгляду справи.

З приводу посилання позивача на розгляд справи №910/14778/15 з порушенням приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України в якості підстави для відводу судді Любченко М.О. суд зауважує таке.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Наразі, господарський суд зазначає, що справа 910/14778/15 розглядається з 09.06.2015р., а визначений ст.69 Господарського процесуального кодексу України двомісячний строк розгляду спору спливає лише 10.08.2015р. (з урахування того, що 09.08.2015р. є вихідним днем).

Тобто, розгляд судом справи у межах означеного строку в повному обсязі відповідає приписам чинного господарського процесуального законодавства України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд зауважує, що твердження Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» про перебування справи протягом півтора місяці з моменту порушення проваження на стадії розгляду клопотань суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають приписам Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Під стадіями господарського процесу слід розуміти сукупність процесуальних дій по конкретній справі, що об'єднані єдиною метою.

До стадій господарського процесу відностяться: порушення провадження по справі (ст.64 Господарського процесуального кодексу України); підготовка справи до розгляду (ст.65 Господарскього процесуального кодексу України); розгляд справи по суті (Розділ ХІ Господарського процесуального кодексу України); прийняття рішення (ст.82 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з наведеного вбачається, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено такої стадії господарського процесу як розгляд клопотань.

Щодо посилань заявника на безпідставне залучення судом до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мамросенка Володимира Володимировича суд зазначає таке.

За приписами ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Виходячи зі змісту позовної заяви, предметом позовних вимог по справі №910/14778/15 є звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті №567-291210/Т від 29.12.2010р., який був укладений між сторонами в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №371-231210 від 23.12.2010р. Одночасно, як вбачається з наданих учасниками процесу доказів, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, між позивачем та Мамросенком Володимиром Володимировичем було укладено також договір поруки №127-140113/П від 14.01.2013р. З огляду на наведене суд дійшов висновку, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки Мамросенка Володимира Володимировича та ухвалою від 08.07.2015р. вказану особу було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого суддями господарського суду рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або Вищому господарському суді України та Верховному суді України.

Одночасно, судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

За висновками суду, непогодження зі змістом ухвали від 08.07.2015р. з урахуванням приписів ст.106 Господарського процесуального кодексу України може бути підставою для включення відповідних зауважень до апеляційної та касаційної скарги на рішення суду.

При цьому, суд зазначає, що залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору є процесуальною дією, вчинення якої не свідчить про упередженість судді по відношенню до певної сторони та не є підставою для його відводу.

Крім того, твердження позивача про не вчинення судом протягом півтора місяці дій з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи суд вважає безпідставними з огляду на наступе.

Ухвалою від 12.06.2015р. судом було порушено провадження по справі, призначено судове засідання на 08.07.2015р. та у порядку підготовки справи до розгляду витребувано у сторін документи, що стосуються предмету доказування по справі.

З огляду на те, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, враховуючи ненадання витребуваних судом документів, а також необхідність залучення до участі у справі третьої особи, ухвалою від 08.07.2015р. розгляд справи було відкладено на 22.07.2015р. та зобов'язано сторони виконати в повному обсязі вимоги, викладені в ухвалі від 12.06.2015р.

При цьому, слід зауважити, що відкладення розгляду справи було вчинено судом у відповідності до приписів ст.ст.69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з приводу наведених позивачем у розглядуваній заяві підстав для відводу судді Любченко М.О. від розгляду справи №910/14778/15 слід також зазначити.

Незалежність судової влади, її рівність із законодавчою та виконавчою владою є невід'ємними ознаками правової держави, в якій кожен має право на судовий захист своїх прав і свобод. Незалежність судів встановлена в Україні як конституційний принцип організації та функціонування судів з метою забезпечення права осіб на такий захист. Недоторканність суддів не є особистим привілеєм, а як один з елементів статусу суддів має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя незалежним, неупередженим і справедливим судом.

Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимими є, зокрема, не процесуальний вплив на суддю з боку інших осіб; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.

Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання. Аналогічну позицію наведено у Постанові №8 від 13.06.2007р. Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади».

Отже, у даному випадку зазначені вище твердження позивача про порушення суддею норм Господарського процесуального законодавства, в тому числі, щодо строків розгляду справи суд може розцінювати, як спробу впливу на правову позицію суду у вирішенні спору, порушення принципу незалежності суддів та намагання безпідставно прискорити розгляд спору у порушення засад повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи.

Таким чином, враховуючи, що доводи позивача стосовно наявності підстав для відводу судді Любченко М.О. від розгляду справи №910/14778/15 не підтверджуються фактичними обставинами та матеріалами справи, приймаючи до уваги, що наявності інших підстав, які б викликали сумніви щодо неупередженості судді не встановлено, заява Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» про відвід судді Любченко М.О підлягає залишенню без задоволення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», м.Київ про відвід судді Любченко М.О. від розгляду справи №910/14778/15 .

Суддя М.О. Любченко