Рішення № 4744046, 10.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" вересня 2009 р. Справа № 7/171-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», с. Іванковичі, Васильківський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс»в особі Обухівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс», м. Обухів

про стягнення 227109, 71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко О.О.( дов. № 2/181 від 17.02.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Вага В.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс»в особі Обухівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс»(далі –відповідач) про стягнення 227109, 71 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу № 118/р від 05.01.2009 р., зокрема, щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 28.07.2009 року було порушено провадження у справі № 7/171-09 та призначено її розгляд на 20.08.2009 року.

18.08.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 20.08.2009р представник відповідача по справі не з’явився, вимоги ухвали суду від 28.07.2009р. не виконав, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.09.2009 р.

В судовому засіданні 10.09.2009 р. представника позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 28.07.2009 р. не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне

05.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс»в особі Обухівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс»був укладений договір купівлі-продажу товарів медичного призначення № 118/р (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, позивач (Продавець) продав, а відповідач (Покупець) купив лікарській засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості (далі - Товар).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, зокрема, що товар поставляється за вказаною Покупцем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими та податковими накладними.

У відповідності із пунктом 4.1 Договору ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній.

Покупець згідно п. 4.3 Договору здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з Продавцем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за отриманий товар –в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених Продавцем.

Як встановлено п. 3.5 Договору сума даного Договору складає загальну суму вартості Товару, поставленого відповідно до умов даного Договору і визначається шляхом додавання сум вартостей окремих товарних партій, зазначених у видаткових накладних.

Строк дії Договору встановлений п. 10.1 Договору з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін, протягом одного року.

На виконання умов Договору позивач протягом лютого - травня 2009 року поставив відповідачеві товари медичного призначення на загальну суму 334806, 98 грн. Факт отримання Товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, з відмітками відповідача, довіреностей на отримання Товару (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач за отриманий Товар розрахувався частково, в сумі 130401, 14 грн. (копії банківських виписок містяться в матеріалах справи) та частково повернув Продавцеві товар на суму 34, 56 грн., заборгувавши таким чином позивачеві 204371, 28 грн.

На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена та становить 204371, 28 грн.

Ч. 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1-2 ст. 692 ЦК України визначено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У відповідності із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (Ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.1 Договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов’язання в разі порушення строків оплати товару.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 15246, 49 грн.

Після перерахунку суд дійшов висновку, що пеня підлягає задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних у сумі 1925, 40 грн. та інфляційні збитки –5566, 54 грн.

Суд перевірив правильність розрахунку та дійшов висновку, що штрафні санкції, нараховані позивачем підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 227109, 71 грн.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс»(08702, Київська область, м. Обухів, вул. Миру, 13, корп. А, код ЄДРПОУ 20596199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 19351156) 204371 (двісті чотири тисячі триста сімдесят одну) грн. 28 коп. основної заборгованості, 15246 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 49 коп. пені, 5566 (п’ять тисяч п’ятсот шістдесят шість) грн. 54 коп. інфляційних збитків, 1925 (одну тисячу дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 40 коп. –3% річних та судові витрати: 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) грн. 10 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.