Рішення № 4743896, 17.09.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" вересня 2009 р.

справа № 5020-12/150

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Империя-Юг”

про розірвання договору фінансового лізингу, вилучення майна,

Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін:

Від позивача –Цибенко В.В., довіреність №20 від 19.01.2009;

Від відповідача –не з’явився;

Суть спору:

20.07.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Империя-Юг” про розірвання договору фінансового лізингу, вилучення майна у відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.07.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5020-12/150.

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про час та місце засідання повідомлено належним чином та своєчасно. Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу №01-79/07-ОБЛ (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач передав, а відповідач отримав універсальний екскаватор –навантажувач (далі - майно) у фінансовий лізинг, а відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане майно відповідно до графіку платежів, який являється невід`ємною частиною Договору (арк.с. 11-29)

На підставі акту прийому –передачі (арк.с. 30) відповідач прийняв, а позивач передав майно.

Позивач просить розірвати фінансового лізингу №01-79/07-ОБЛ від 05.07.2007, вилучити у відповідача майно та передати його позивачу, посилаючись на те, що відповідач тривалий час не сплачує лізингові платежі.

Відповідачем зобов`язання за Договором виконуються несвоєчасно та не в повному обсязі у зв`язку з чим на момент вирішення спору у відповідача утворилася заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 386 067,09 грн., що підтверджується матеріалами справи (арк.с.10, 33-51).

Вищезазначене стало підставою для звернення до відповідача з повідомленням про вилучення майна у разі не сплати в строк до 17.07.2009 заборгованості по лізинговим платежам (арк.с.52).

У зв’язку з неотриманням відповіді від відповідача та не сплатою суми заборгованості позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по лізинговим платежам.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Статтею 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 16.3.2 на вимогу лізингодавця цей Договір може бути достроково розірваний якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсягу) та прострочення сплати становить більше тридцяти днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

Згідно статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України позивач виконав свої зобов’язання за Договором належним чином, передав майно відповідачу та своєчасно виставляв рахунки до сплати, але відповідач лізингові платежі за користування майном сплачував неналежним чином, прострочення сплати становить більше тридцяти днів з дня настання строку платежу.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

08.07.2009 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про вилучення майна у разі не сплати в строк до 17.07.2009 заборгованості по лізинговим платежам (арк.с.52).

Суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про розірвання Договору.

Відповідно до пункту 10.1.1 позивач має право вилучити майно якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсягу) та прострочення сплати становить більше тридцяти днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

Пунктами 2.2, 4.5 Договору передбачено, що у разі дострокового розірвання Договору відповідач зобов’язаний повернути майно позивачу в тому стані, в якому він його одержав, з врахуванням нормального зносу, який виник в період дії Договору.

Отже вимоги позивача в частині вилучення у відповідача майна та передачі його позивачу суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір фінансового лізингу №01-79/07-ОБЛ, укладений 05.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Империя-Юг”.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Империя-Юг” (99016, місто Севастополь, вулиця Богданова, кооператив по будівництву гаражів «Приборист», ідентифікаційній код 30422979) передати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вулиця Михайлівська, 12, ідентифікаційній код 30575865) екскаватор, марка JCB 3CX SITEMASTER, реєстраційний №12193 КС, заводської №JCB3CXPCV71327574, № двигуна SB40064U1419207, 2007 року випуску.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Империя-Юг” (99016, місто Севастополь, вулиця Богданова, кооператив по будівництву гаражів «Приборист», ідентифікаційній код 30422979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вулиця Михайлівська, 12, ідентифікаційній код 30575865) державне мито в сумі 85,00 грн., витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 315,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку статті 84 ГПК України

24.09.2009

Розсилка:

1. ТОВ “Українська лізингова компанія” - 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8

2. ТОВ “Империя-Юг” –99029 м. Севастополь, вул. Шабаліна, 45