Рішення № 4743695, 21.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.09 р. Справа № 38/198

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Браташенко Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Шахтоуправління” Південнодонбаське № 1” м. Вугледар, Донецької області

про стягнення 1 111грн.56коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Загнітко Я.А. предст. за дов. №27-11/67-Д від 27.11.2008 року

від відповідача: Ігнатов С.Є. предст. за дов. №243 від 04.03.2009р.

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Шахтоуправління” Південнодонбаське № 1” м. Вугледар, Донецької області про стягнення збитків у розмірі 1 111грн.56коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005р.

22.07.2009р. позивач на адресу господарського суду надіслав лист №107-юр, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи розрахунок суми позову та копію платіжного доручення №9144, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

24.07.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 16.07.2009р. № 14/4-20/3472, відповідно до якого Державне підприємство „Шахтоуправління” Південнодонбаське № 1” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 34032208) та знаходиться за адресою: 85670, м.Вугледар, Донецька область. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

18.08.2009р. позивач на адресу господарського суду надіслав пояснення №122-юр, в яких повідомив суду, що відповідно до поставки вугілля нерівномірно навантаженого у вагонах ДП “Вугілля України” понесло збитки на суму 1111,56грн. та згідно рішення господарського суду м.Києва по справі №31/520 від 05.12.2006р., підприємство сплатило вищезазначену суму, що підтверджується платіжним дорученням №9144 від 13.03.2007р. Крім того, сума також підтверджена переліком ТЕХПД Бурштинської ТЕС ВАТ “Західенерго” №50.

Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

19.08.2009р. відповідач надіслав на адресу господарського суду пояснення №1392 від 18.08.2009р., в яких повідомив суду, що не оскаржує збитки, понесені позивачем на суму 1111,56грн. Але у зв’язку з тим, що відвантаження вугілля у адресу споживача здійснювалась з ДВАТ ЦОФ “Маяк” ДХК “Луганськвугілля”, просить суд залучити у якості третьої особи на стороні відповідача, у порядку ст.27 ГПК України, ДВАТ ЦОФ “Маяк” ДХК “Луганськвугілля” (94840, Луганська область, м.Свердловськ, п.Калининський).

За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 01.09.2009р. залучено у справу як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Маяк" с.Калинінське, яка у судове засідання не з’явилась, вимоги ухвали суду не виконала.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Відповідно до ст.69 ГПК України строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2005р. між Державним підприємством “Вугілля України” ( за договором покупець, далі-позивач) та відокремленим підрозділом “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” ДП Донецька вугільна енергетична компанія” (за договором-постачальник, далі-відповідач) був укладений договір поставки №21-04/2-КН, згідно з пунктом 1.1, якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля кам’яне енергетичне українського походження (далі-товар).

Розділом 4 договору сторони визначили права та обов’язки сторін. Так, згідно п.4.5. постачальник зобов’язався поставити вугілля з характеристиками якості, узгодженими сторонами та надати покупцю сертифікати якості на вугілля, яке постачається.

Умови поставки сторони визначили 2 розділом договору, а саме згідно з пунктом 2.2 датою поставки вугілля є дата підписання акту приймання-передавання, який повинен бути підписаний сторонами не пізніше останньої дати узгодженого періоду поставки.

Розділом 6 сторони зазначили порядок розрахунків. Датою оплати вугілля є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п.6.4). Оплата вартості послуг по перевезенню вугілля здійснюється покупцем (п.6.6).

Відповідно до п.9.5 договору, вказаний договір діє до 31.12.2005р. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну договору залишаються невиконаними договірні зобов’язання, дія договору продовжується до повного виконання договірних зобов’язань (п.9.6). У випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить письмово іншій стороні про намір припинення цього договору, договір вважається пролонгованим (продовженим на той самий строк і на тих самих умовах).

Суд вважає договір купівлі-продажу вугільної продукції №21-04/2-КН від 20.04.2005р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання умов договору поставки, відповідач 18.06.2006р. відвантажив вагон за залізничною накладною № 51644875 ( вагон № 67161836), партію вугілля марки ГСШ –13, загальною масою 69тон. Вантажоотримувачем вказаної продукції є Бурштинська ТЕС ВАТ “Західенерго”, згідно договору поставки укладеного між ДП “Вугілля України” та ВАТ “Західенерго” за № 4-01/1-П від 28.01.2004р. (Договір №2).

Відповідно до п.5 договорів приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П6 та від 25.04.1966р., №П7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888, ДСТ 4096-2002 “вугілля буре, кам’яне антрацит, горючі сланці, та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб

для лабораторних випробувань” та/або іншими нормативними актами України, ГДК прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних у частині , що не суперечить даному договору.

Вантажовідправник здійснив завантаження вантажу у вагон №67161836 з перевищенням вантажопідйомності вагона на 2,8 тони, що більше проти накладної ( нетто 69 тонн) та вантажопідйомності, чим порушив умови ст. 32 Статуту залізниць України.

У зв’язку з виявленою невідповідністю маси вантажу з даними зазначеними у накладній на проміжній станції Миронівка складено комерційний акт за № 317357/139 від 27.06.2006 року.

Порушення завантаження вагона понад його вантажопідйомність, ВАТ “Західенерго” були завдані збитки на загальну суму 1111грн.56коп, а саме: ВАТ “Західенерго” сплатило залізниці плату за користування вагонами у сумі з урахуванням ПДВ 35грн. 64коп., плату за навантажувально-розвантажувальні роботи у сумі з урахування ПДВ 204 грн.96коп., плату за маневрову роботу у сумі з врахуванням ПДВ 406 грн. 32 коп., плату за оперативне повідомлення з урахуванням ПДВ в сумі 67грн.20коп., плату за зберігання вантажу у сумі з урахуванням ПДВ 397грн 44 коп.

В свою чергу, ВАТ “Західенерго”, як вантажоотримувач, звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП “Вугілля України” збитків за простій вагонів на станції Бурштинська ТЄС.

Рішенням господарського суду м.Києва від 05.12.2006р. по справі № 31/520, з Державного підприємства “Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” було стягнуто 8 826грн.14коп. основного боргу, 118грн.- витрат на інформаційне – технічне забезпечення.

На виконання рішення суду ДП “Вугілля України” перерахувало на банківський рахунок ВАТ “Західенерго” вище зазначену суму, що підтверджується копією платіжного доручення, яке міститься у матеріалах справи.

Враховуючи, що простій вагонів, зберігання вантажу, маневрові роботи, оперативне повідомлення відбулося з вини вантажовідправника - ДВАТ ЦОФ “Маяк” ДХК “Луганськвугілля”, який здійснював відвантаження за дорученням ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, який не належним чином виконав договір постачання, у останнього виник обов’язок в силу ст. 224 Господарського кодексу України компенсувати всі понесені позивачем витрати.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку збитків, витрати складаються з:

- плата за користування вагонами у сумі з урахуванням ПДВ 35грн. 64коп.,

- плата за навантажувально-розвантажувальні роботи у сумі з урахування ПДВ 204 грн.96коп.,

- плата за маневрову роботу у сумі з врахуванням ПДВ 406 грн. 32 коп.,

- плата за оперативне повідомлення з урахуванням ПДВ в сумі 67грн.20коп.,

- плата за зберігання вантажу у сумі з урахуванням ПДВ 397грн 44 коп.

З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з поставкою вугілля кількість якого не відповідала кількості зазначеній у накладній, ДП “Вугілля України” зазнало збитків на загальну суму 1 111грн.56коп.

За таких обставин позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються відповідачем.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.22, 526, 527, 610, 623, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193, 224, 225, 228 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк до Державного підприємства „Шахтоуправління” Південнодонбаське № 1” м. Вугледар, Донецької області про стягнення збитків у розмірі 1 111грн.56коп., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління” Південнодонбаське № 1” м. Вугледар, Донецької області ( 85670, Донецька область, м.Вугледар, п/р 26003301786784 в філії ПІБ м.Мар”їнка, МФО 334635, ЄДРПОУ 34032208) на користь Державного підприємства “Вугілля України” в особі філії “Донецьквуглезбут” м.Донецьк, б. Шевченко, 133 7 поверх, блок 2а, ЄДРПОУ 35210979) збитки у розмірі 1111грн.56коп, витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 21.09.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі